Справа № 697/1286/23
Провадження № 2/682/661/2023
УХВАЛА
15 вересня 2023 року
Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Мотонок Т.Я. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
14.09.2023 року до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області за підсудністю на розгляд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023 року справа надійшла в провадження судді Мотонок Т.Я.
Вивчивши матеріали даної цивільної справи та вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі суддею встановлені наступні обставини:
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.
У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж.
Однак, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а саме:
- позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт погіршення майнового стану платника аліментів, що може бути підставою для звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до постанови ВС у справі № 565/2071/19 від 16.09.2020 року батьки не мають право компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Встановлення об'єктивних обставин зміни майнового стану в сторону погіршення та перевірка їх судом сприяє дотриманню зобов'язання матеріальної відповідальності та фінансової дисципліни платника аліментів, усунення свавільних дій особи відносно умисного зменшення чи приховування майнового стану платника аліментів, забезпечення дотримання справедливого та співмірного балансу майнових інтересів платника та отримувача аліментів, тоді як позивачем до суду не надано доказів того, що зміна майнового стану позивача спричинена наявністю саме непереборних, не залежних від позивача об'єктивних обставин та не надано доказів того, чи взагалі мало місце така зміна майнового стану.
Крім того, слід звернути увагу позивача на вимоги ст. 70 ч.3 ЗУ « Про виконавче провадження», що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суддя вважає необхідним залишити вказану позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху ( ч.2 ст. 185 ЦПК України).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві ( ст. 185 ч.3 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк він виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо ж позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мотонок Т. Я.