ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення уточненої позовної заяви без розгляду
13 вересня 2023 року м. Житомир справа № 240/25213/23
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши уточнену позовну заяву ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним, скасування наказу,
установив:
28 серпня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області (далі - відповідач-1) та Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з праці (далі - відповідач-2, Центрально-західне міжрегіональне управління), у якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ відповідача-1 від 01 серпня 2023 року №20-К про переведення його з 02 серпня 2023 року на тривалість робочого часу 1 година;
стягнути з відповідача-1 різницю у заробітній платі за час неправомірного переведення на одногодинний робочий день з 02 серпня 2023 року по день постановлення рішення суду;
зобов'язати відповідача-1 видати наказ про передення позивача на роботу на рівнозначну або нижчу (за згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, яким є відповідач-2;
зобов'язати відповідача-2 видати наказ про прийняття позивача на роботу на рівнозначну або нижчу (за згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, у зв'язку з переведенням з посади з Управління Держпраці у Житомирській області;
стягнути з відповідачів по 50000,00 грн моральної шкоди.
Ухвалою суду від 31 серпня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства, визначено відповідачам строк для подання відзивів та витребуваних судом документів.
11 вересня 2023 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ відповідача-1 від 01 серпня 2023 року №20-К про переведення його з 02 серпня 2023 року на тривалість робочого часу 1 година у період з 02 по 31 серпня 2023 року;
стягнути з відповідача-1 різницю у заробітній платі за час неправомірного переведення на одногодинний робочий день з 02 по 31 серпня 2023 року;
визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3 та 4 наказу відповідача-1 від 31 серпня 2023 року №22-к про оголошення позивачу з 01 вересня 2023 року простою;
стягнути з відповідача-1 різницю заробітної плати за час неправомірного переведення позивача на простій з 01 вересня 2023 року по день постановлення рішення суду;
зобов'язати відповідача-1 видати наказ про передення позивача на роботу на рівнозначну або нижчу (за згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, яким є відповідач-2;
зобов'язати відповідача-2 видати наказ про прийняття позивача на роботу на рівнозначну або нижчу (за згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, у зв'язку з переведенням з посади з Управління Держпраці у Житомирській області;
стягнути з відповідачів по 50000,00 грн моральної шкоди.
За приписами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви. Так, відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 цієї правової норми, будь-яка письмова заява повинна містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).
Відповідно до частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України у тому числі (…) передбачає, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Заяву від 07 вересня 2023 року позивач ідентифікував як уточнену позовну заяву, яка, на переконання суду, полягає у доповненні раніше заявлених позовних вимог.
Вирішуючи питання про прийняття означеної заяви позивача від 07 вересня 2023 року, суд попередньо повинен проаналізувати предмет позову, його підставу і зміст та на підставі отриманих висновків визначити чи відбулася зміна розміру позовних вимог, чи змінено предмет або підстава позову.
Так, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
У постанові від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16 Верховний Суд висновував, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Суд зауважує, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі №260/5932/21.
Так, звертаючись із первісним позовом позивач у цій справі визначив його предметом наказ від 01 серпня 2023 року №20-К, стягнення різниці у заробітній платі з 02 серпня 2023 року по день постановлення рішення судом, зобов'язання видати накази про переведення та прийняття на роботу на рівнозначну або нижчу (за згодою) посаду, а також стягнення моральної шкоди.
В уточненій позовній заяві, позивач зменшив спірний період стягнення різниці у заробітній платі з 02 по 31 серпня 2023 року.
Поряд із цим, у цій заяві позивач заявив вимогу про визнання протиправним та скасування пунктів 2, 3 та 4 наказу відповідача-1 від 31 серпня 2023 року №22-К та стягнення різниці у заробітній платі з 01 вересня 2023 року по день постановлення рішення судом.
Цю вимогу позивач обґрунтував виданням протиправно, на його переконання, наказу від 31 серпня 2023 року з огляду на відсутність підстав для простою в його роботі.
Суд звертає увагу, що зазначені вимоги та їхнє обґрунтування стосуються інших, ніж у первісному позові, спірних правовідносин.
Суд зауважує, що оскаржений наказ відповідача-1 від 31 серпня 2023 року №22-К не є похідними від його наказу від 01 серпня 2023 року № 20-К, водночас визнання в судовому порядку правомірним або протиправним одного з них не тягне за собою автоматичних наслідків для іншого.
Суд наголошує, що зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Позивачем не повинно ототожнюватися можливість подання заяви про зміну предмету або підстав позову із поданням нового адміністративного позову, що не пов'язаний з первісним позовом.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі №826/11947/18.
Отже, оскільки вказана зміна позовних вимог виходить за межі спірних правовідносин, остання не є зміною заявлених позовних вимог в розумінні статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, а є поданням до суду нового позову, що унеможливлює його розгляд у рамках цієї справи.
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31 липня 2020 року у справі №826/11947/18, одночасна зміна позивачем підстав та предмету позову свідчить про недотримання ним вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України та є підставою для повернення уточненої позовної заяви без розгляду.
Між тим, позивачу слід урахувати, що повернення уточненої позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду з новим позовом у порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 3, 9, 47, 166, 167, 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області, Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з праці про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення заробітної плати та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії від 07 вересня 2023 року у справі №240/25213/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним, скасування наказу повернути без розгляду особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Т.О. Окис