ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року м. Житомир справа № 240/15449/23
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
установив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Житомирській області) звернулось у суд з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (далі - Відділ ПВР УЗПВР у Житомирській області, відповідач) від 25 травня 2023 року у ВП №69744664 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі № 240/34723/21, ГУ ПФУ в Житомирській області позивачу проведено перерахунок підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, з 22 квітня 2021 року виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат, у сумі - 12000,00 грн (6000,00 грн. х 2), з 01 грудня 2021 року - 13000,00 грн (6500,00 грн. х 2), з 01 жовтня 2022 року - 13400, 00 грн (6700,00 грн. х 2). Сума донарахованих коштів за період з 22 квітня 2021 року по 28 лютого 2023 року складає 205744,79 грн. З 01 березня 2022 року виплата пенсії здійснюється з урахуванням призначеної надбавки згідно рішення суду в розмірі 15716, 84 грн.
Ухвалою суду від 05 червня 2023 року позов прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні з наданням відповідачу строку для подання відзиву на позов. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 )
07 червня 2023 року відповідач надав відзив на позов, в якому просить у його задоволенні відмовити. Зазначає, що 30 серпня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам для відома та виконання. Згідно з повідомленням боржника, рішення суду виконано в частині нарахування, а з 01 жовтня 2022 року виплата пенсії здійснюється у розмірі, визначеному на виконання рішення суду, розмір пенсії на даний час становить 15250,84 грн, в тому числі 13000,00 грн - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання рішення суду. Разом з тим, виплата заборгованості, що утворилася за рішенням суду, прийнятим у справі №240/34723/21, може бути проведена за умови надходження відповідного бюджетного фінансування управлінню. За період з 22 квітня 2021 року по 30 вересня 2022 року нарахована доплата пенсії в розмірі 203744,79 грн. З метою спонукання ГУ ПФУ в Житомирській області виконати судове рішення відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яким зобов'язано виконати судове рішення протягом 10 днів, яка не була виконана, тому 03 березня 2023 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу. Станом на 25 травня 2023 року рішення суду не виконано в частині виплати заборгованості в сумі 203744,79 грн, тому державним виконавцем 25 травня 2023 року винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі за невиконання рішення суду.
07 червня 2023 року до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі частини 3 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/6234/23.
Ухвалою суду від 13 червня 2023 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення провадження у справі задоволено та зупинено провадження у справі № 240/15449/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/6234/23.
Ухвалою суду від 08 вересня 2023 року поновлено провадження у справі, продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб.
12 вересня 2023 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача, у яких указано, що ним 04 серпня 2023 року для повного виконання судового рішення у справі №240/34723/21 направлено звернення до Пенсійного фонду України про виділення додаткового фінансування для здійснення виплати заборгованості, яка утворилася на виконання рішення у справі № 240/34723/21. Листом Пенсійного фонду України від 06 вересня 2023 року зазначено, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2023 рік затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2023 року № 631 передбачено видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду в сумі 360,0 млн грн. Відтак виплата коштів на виконання рішення у справі №240/34723/21 здійснюється в межах затверджених призначень для здійснення відповідних виплат.
Також позивач надав суду докази того, що відповідь Головного управління на вимогу державного виконавця, яка зареєстрована 20 квітня 2023 року за вх. №0600-0304-8/43626, направлена Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) «НАРОЧНО». 27 квітня 2023 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) нарочно було отриману вказану відповідь Головного управління за вх. №0600-0304-8/43626, що підтверджено Реєстром відправлених листів від 21 квітня 2023 року.
Суд установив, що 20 травня 2022 року набрало законної сили рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №240/34723/21, яким ГУ ПФУ в Житомирській області зобов'язано здійснити із 22 квітня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
30 серпня 2022 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №69744664, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження та надано боржнику 10 робочих днів для добровільного виконання.
13 вересня 2022 року ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило відповідача, що на виконання рішення суду з 22 квітня 2021 року проведено перерахунок підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з двох мінімальних заробітних плат. У результаті перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії з 22 квітня 2021 року становить 13979,33 грн, у тому числі 12000,00 грн - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання рішення суду (6000,00 грн х 2). Розмір пенсії на даний час становить 15250,84 грн, в тому числі 13000,00 грн - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання вимог рішення суду (6500,00 грн х 2). З 01 жовтня 2022 року виплата пенсії здійснюється у розмірі визначеному на виконання рішенні суду. За період з 22 квітня 2021 року по 30 вересня 2022 року нараховано доплату до пенсії в розмірі 203744,79 грн. Рішення суду виконано добровільно в межах наданих компетенції та фінансування. Інформацію по виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №240/34723/21 про суму нарахованих, але невиплачених коштів надано Пенсійному фонду України шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ. Відповідно до положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лишня 2014 №280 (зі змінами та доповненнями), з квітня 2021 року фінансування пенсійних виплат здійснюється централізовано Пенсійним фондом України, а не його територіальними органами. Бюджетом Пенсійного фонду Україна на 2021 рік, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів було передбачено 360, млн. грн, які упродовж 2021 року використано 100% обсягу видатків.
03 березня 2023 року в межах виконавчого провадження ВП №69744664 державним виконавцем винесено постанову, якою за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн, яка оскаржена ГУ ПФУ в Житомирській області в судовому порядку.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі №240/6234/23, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року, у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сладь Т.П. від 03 березня 2023 року ВП № 69744664 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн відмовлено.
10 квітня 2023 року за вх. № 10961/14 до позивача надійшла вимога державного виконавця від 06 квітня 2023 року, відповідно до якої вимагалося в десятиденний строк з дня отримання вимоги виконати рішення суду, а саме: нарахувати пенсію в розмірі, який повинен дорівнювати двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Листом від 20 квітня 2023 року, у відповідності до вимоги державного виконавця позивач повідомив, що на виконання рішення суду з 22 квітня 2021 року проведено перерахунок підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з двох мінімальних заробітних плат, тобто 6000,00 грн, з 01 грудня 2021 року - 6500,00 грн, з 01 жовтня 2022 року - 6700,00 грн. У результаті перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії з 22 квітня 2021 року становить 13979,33 грн, у тому числі 12000,00 грн - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання рішення суду (6000,00 грн х 2). З 01 жовтня 2022 року виплата пенсії здійснюється у розмірі визначеному на виконання рішенні суду. За період з 22 квітня 2021 року по 28 лютого 2023 року нараховано доплату до пенсії в розмірі 205744,79 грн. Рішення суду виконано добровільно в межах наданих компетенцій та фінансування. Інформацію по виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №240/34723/21 про суму нарахованих, але невиплачених коштів надано Пенсійному фонду України шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ. Відповідно до положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лишня 2014 №280 (зі змінами та доповненнями), з квітня 2021 року фінансування пенсійних виплат здійснюється централізовано Пенсійним фондом України, а не його територіальними органами. Розмір бюджетних асигнувань, виділених Головному управлінню на виконання судових рішень у 2022 році встановлено в розмірі 14224,3 тис. грн, які використано в повному обсязі. Станом на сьогодні Головним управлінням виплачена заборгованість за рішеннями судів, які набрали чинності по 30 червня 2020 року. На даний час бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2023 рік після його затвердження.
25 травня 2023 року державний виконавець прийняв постанову про накладення штрафу в подвійному розмірі.
Уважаючи таке рішення протиправним, ГУ ПФУ в Житомирській області подало цей позов до суду.
У судовому засіданні представник позивач просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, зазначила, що не може пояснити чому у матеріалах виконавчого провадження, копія яких надана суду, відсутній лист позивача від 20 квітня 2023 року.
Третя особа у судове засідання не прибула, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини 9 цієї правової норми, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак, 12 вересня 2023 року суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3447-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Також підкреслював, що органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення.
Так, у рішенні від 19 березня 1997 року по справі «Горнсбі проти Греції», ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (пункт 68 рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року).
У справі «Сорінг проти Об'єднаного Королівства» ЄСПЛ у рішенні від 07 липня 1989 року визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Спеціальним законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі примусового виконання судових рішень та рішень інших органів, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка є чинною на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 1404-VIIІ).
У відповідності до статті 1 цього Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до положень частини 1 статті 13 Закону України № 1404-VIIІ, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За правилами частини 1 статті 26 Закону України № 1404-VIIІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 63 Закону України № 1404-VIIІ, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 1 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів попередження про кримінальну відповідальність.
За змістом статті 75 Закону України № 1404-VIIІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що правовою підставою накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання останнім судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Отже, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника.
Установлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону України №1404-VIII.
Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної правової норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Отже постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Як установлено судом, ОСОБА_1 за період з 22 квітня 2021 року на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №240/34723/21, проведено перерахунок підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з двох мінімальних заробітних плат. У результаті перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії з 22 квітня 2021 року становить 13979,33 грн, у тому числі 12000,00 грн - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання рішення суду (6000,00 грн х 2). Розмір пенсії на даний час становить 15816,84 грн, в тому числі 13400,00 грн - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання вимог рішення суду (6700,00 грн х 2). За період з 22 квітня 2021 року по 28 лютого 2023 року нараховано доплату до пенсії в розмірі 205744,79 грн, яка включена до розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі стягувача на виконання рішення суду від 19 квітня 2022 року у справі №240/34723/21, який підлягає включенню до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ.
ГУ ПФУ в Житомирській області зверталося до Пенсійного фонду України з листами про виділення коштів на виконання рішень судів (листи від 25 серпня 2022 року №0600-0304-5/61385, від 14 березня 2023 року №0600-03104-5/30095), на які отримували відповідь, що нараховані на виконання рішень судів кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень (зокрема, лист Пенсійного фонду України від 29 березня 2023 року 2800-030102-9/16445).
Окрім цього, ГУ ПФУ в Житомирській області окремо зверталося до Пенсійного фонду України з листами про виділення коштів для виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії на виконання рішення суду по справі №240/34723/21 (листи від 15 лютого 2023 року №0600-0304-5/20837, від 04 серпня 2023 року №0600-0304-5/81643).
У відповідь на вказані листи, Пенсійний фонд України повідомляв про те, що виплата коштів на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №240/34723/21 здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат (листи від 28 лютого 2023 року №2800-030102-9/10087, від 06 вересня 2023 року №2800-030102-9/50024).
З указаних листів убачається, що позивач вживав всі залежні від нього дії на виконання рішення суду, однак отримував відмову у виділенні коштів на виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 .
До того ж, листом від 20 квітня 2023 року №0600-0304-8/43626 позивач на виконання вимоги державного виконавця від 06 квітня 2023 року повідомив про вчиненні ним дії на виконання рішення суду по справі №240/34723/21.
Разом з тим, державний виконавець, виносячи постанову про накладення на ГУ ПФУ в Житомирській області штрафу у подвійному розмірі, оцінки указаному листу не надав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за наслідками отримання постанови про накладення штрафу від 03 березня 2023 року боржник вчинив дії щодо виконання рішення суду, а відповідач, на порушення наведених вище положень вимог Закону України №1404-VIII, не перевірив цього та не пересвідчився у невиконанні рішення суду без поважних причин, а тому постанова про накладення штрафу в подвійному розмірі винесена без дотримання критеріїв, закріплених у пунктах 3, 6, та 10 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас сума боргу, що утворилась у зв'язку з проведення перерахунку доплати до пенсії стягувача на виконання рішення суду станом на момент розгляду цієї справи судом позивачем не виплачена. При цьому, позивач зауважив, що не мав об'єктивної фінансової можливості виконати судове рішення у цій частині.
На підтвердження своїх дій в частині обліку суми доплати за указаний період ГУ ПФУ в Житомирській області надав докази включення рішення у справі №240/34723/21 до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Позивач зауважив, що неможливість виконання ним відповідного судового рішення в частині виплати заборгованості зумовлена відсутністю відповідного фінансування, що в розумінні вимог чинного законодавства є поважною причиною для невиконання судового рішення, з приводу чого суд зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 20 травня 2021 року у справі №420/5465/18 зазначив, що в силу статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Тож саме від Уряду залежить можливість Пенсійного фонду України забезпечити реалізацію та виконання своїх повноважень.
Верховний Суд у постанові від 31 травня 2021 року у справі №560/594/20 наголосив, що накладення штрафу за невиконання рішення суду жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів, однак, без наявності об'єктивних підстав - не може нівелювати Закон України № 1404-VIIІ.
Так, у названій справі Верховний Суд наголосив на важливості встановлення під час розгляду справи обставин щодо того, чи відсутнє у територіального органу Пенсійного фонду України відповідне фінансове забезпечення та чи відсутні кошти, виділені бюджетом та спрямовані на виконання рішення суду саме за відповідними напрямками виплат (стосовно щомісячного довічного грошового утримання судді), а також чи вживав він заходів, спрямованих на реальне виконання судового рішення для того, щоб дійти висновку про незаконність накладення штрафу на позивача.
Тим часом, у постановах від 07 листопада 2019 року у справі №420/70/19, від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 13 жовтня 2021 року у справі №360/4708/20 та від 13 жовтня 2021 у справі №360/4705/20 Верховний Суд зазначив, що невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Також суд зауважує, що позивач вчинив усі залежні від нього дії, направлені на отримання фінансування з метою виконання рішення суду, зокрема, включив рішення у справі №240/34723/21 до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, неодноразово звертався до Пенсійного фонду України з проханням виділити додаткові кошти для виконання рішень суду.
Водночас, суд зазначає, що відповідачем не було перевірено повідомлені боржником обставини, не надано оцінки наявності поважних причин не проведення позивачем виплати заборгованості третій особі та вжиття позивачем заходів щодо виділення бюджетних коштів для здійснення відповідної виплати, не встановлено вини та умислу щодо невиконання виконавчого листа, не встановлено факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин, що зумовило протиправне прийняття спірної постанови.
Відповідно до частин 1 - 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності застосування до ГУ ПФУ в Житомирській області штрафу за невиконання рішення суду, у той час як матеріали справи свідчать про те, що невиконання позивачем рішення суду в частині виплати суми заборгованості зумовлено наявністю незалежних від нього обставин. В іншій частині рішення суду виконано позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства.
Ураховуючи зазначене, суд уважає за необхідне задовольнити вимоги позивача та визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 25 травня 2023 року у ВП №69744664 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 272, 287, 292, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Головного управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 25 травня 2023 року у ВП №69744664 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом десяти днів з дати його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис