УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2023 Справа №607/16958/23
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в приміщенні зали судових засідань, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернопіль) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань ,-
ВСТАНОВИВ:
07 вересня 2023 року до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла скарга ОСОБА_3 про зобов'язання уповноваженої особи Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернопіль) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові видати пам'ятку потерпілого та внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань з прийнятого звернення від 18.07.2023 за №21741зкп-23/л про вчинення у попередній змові тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.356, 364, 365, 366 КК України.
Скарга обґрунтована тим, що 18 липня 2023 скаржник звернувся до ГУНП в Тернопільській області із заявою, яка була направлена для подальшого розгляду до Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові, у якій повідомив про вчинення службового тяжкого кримінального злочину, за попередньою змовою службовими особами ГУНП в Тернопільській області. Однак, із відповіді Територіального управління, розташованого у місті Львові від 10.08.2023 року, яку ним було отримано 03 вересня 2023 року, скаржнику стало відомо, що уповноваженою особою Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернопіль) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові, в порушення вимог ст. 214 КПК України, заява про вчинення стосовно нього кримінальних правопорушень за ст.ст. 356, 364, 365, 366 КК України не внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань та досудове розслідування не розпочато. Також, у судовому засіданні скаржник пояснив, що заява про вчинення кримінального правопорушення стосувалась працівників правоохоронних органів, які на його думку вчинили кримінальне правопорушення під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені вимоги у поданій скарзі підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.
Представник Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернопіль) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові,будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явився, що відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги. Подав письмові заперечення, у яких зазначив, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м.Тернопіль) розглянуто звернення ОСОБА_3 від 18.07.2023, яке надійшло до ТУ ДБР у м.Львові, щодо неправомірних, на думку заявника, дій окремих працівників ГУНП в Тернопільській області. Відтак, заявнику надано відповідь у якій роз'яснено, що відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. З даної заяви ОСОБА_3 на даний час не вбачається жодних об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення протиправних діянь службовими особами, оскільки відомості, викладені у заяві не містять об'єктивних даних, в яких зазначалося б про вчинення суспільно небезпечного діяння (злочину).
Ознайомившись із скаргою та дослідивши її матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається із долучених до скарги матеріалів, 18 липня 2023 року ОСОБА_3 подав заяву до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про вчинення відносно нього, на його думку, службовими особами поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області кримінальних правопорушень, відомості у якій просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У судовому засіданні скаржник зазначив, що дана заява стосувалась, на його думку, вчинення кримінальних правопорушень службовими особами працівників правоохоронних органів під час здійснення ними кримінального провадження, що також підтверджено у своїй сукупності матеріалами скарги.
Зазначене звернення було розглянуто Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м.Тернопіль) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.
При цьому, як вбачається з матеріалів скарги, даних щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною заявою ОСОБА_3 не отримано. Окрім того, слідчому судді Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Львові, також не надано інформації щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 18.07.2023.
Крім цього, як вбачається із відповіді т.в.о. керівника Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернопіль) Територіального управління ДБР розташованого у місті Львові, від 10.08.2023 р, адресовану ОСОБА_3 , у ній зазначено, що підстав для внесення відомостей за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення не вбачається, оскільки дане звернення, на думку органу досудового розслідування, за своїм змістом зводиться до не згоди із процесуальними діями та рішеннями посадових осіб у межах кримінального провадження №12015210110000043.
За змістом ст.26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як зазначив ОСОБА_3 у поданій ним скарзі та у судовому засіданні, в порушення вимог ст.214 КПК України, впродовж 24 годин з моменту подання ним заяви про вчинення кримінального правопорушення, відомості за даною заявою не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розслідування не було розпочате. При цьому, доводи особи, якою подано скаргу - ОСОБА_3 , іншою стороною не спростовані, адже станом на час розгляду скарги відомостей щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви ОСОБА_3 про вчинення злочину, в розпорядження слідчого судді не надано.
Відтак слідчим суддею встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на даний час відомості на підставі заяви ОСОБА_3 від 18 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
Так, в судовому засіданні із пояснень ОСОБА_3 , а також відповіді Територіального управління, розташованого у місті Львові від 10.08.2023 та наданих ним запереченнях, встановлено, що скаржник звертався із заявою про вчинення кримінального правопорушення у якій зазначив короткий виклад обставин, які можуть свідчити про можливе вчинення кримінального правопорушення, яке полягає у тому, що службові особи з числа працівників правоохоронних органів вчинили кримінальні правопорушення під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015210110000043, а тому вважає, що у їх діях наявні ознаки кримінальних правопорушень передбачених ст.364, 356, 365, 366 КК України.
Відтак, слідчий суддя, приходить до переконання, що відомості, які містяться в заяві ОСОБА_3 від 18.07.2023 року, в порушення вимог ст. 214 КПК України, не внесені до ЄРДР, а тому викладена у скарзі вимога про зобов'язання уповноваженої службової особи Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернопіль) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові внести відповідні відомості за вищезгаданим фактом кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування, підлягає задоволенню.
Крім цього, оскільки скаржником відповідь із Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернопіль) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові про результати розгляду отримано, як зазначено ним 03.09.2023 року, а протилежне не спростовано, відтак слідчий суддя вважає, що строки оскарження дій (бездіяльності) зазначеного органу досудового розслідування ОСОБА_3 не пропущено.
Щодо вимог скаржника про зобов'язання йому вручити пам'ятку про права та обов'язки потерпілого, слідчий суддя, вважає, що такі вимоги не підлягають до задоволення. Так, відповідно до частини 1 статті 55 КПК, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Доказів заподіяння такої шкоди скаржником у поданій ним скарзі не наведено та її матеріали не містять. Крім цього, слідчий суддя зазначає, що згідно ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, відтак рішення про визнання особи потерпілою у кримінальному провадженні приймається слідчим, який буде здійснювати досудове розслідування у ньому.
Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2020 р. положення ч.3 ст.307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення було визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), у зв'язку з чим ці положення втратили чинність з дня ухвалення такого рішення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 55, 117, 214, 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернопіль) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернопіль) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_3 від 18 липня 2023 року.
У решті вимог скарги, відмовити.
Копію ухвали направити до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернопіль) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові, для виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1