РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2023 Справа №607/10928/23
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участі секретаря судового засідання Крук А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 23 квітня 2015 року. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 35 000 грн
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.62 Договору - короткостроковий кредит; який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п. 2.1.1.2.3. Договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 22 травня 2023 року має заборгованість 31 592,95 грн, яка складається з наступного:
25 358,87 грн - заборгованість за кредитом;
6 234,08 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою судді від 02 червня 2023 року відкрито провадження у справі № 607/10928/23 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача АТ КБ «Приватбанк» не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надав суду.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 квітня 2015 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, згідно з умовами якого останній отримав кредит, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згідний з тим, що дана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять договір банківського обслуговування, а також, що він зобов'язується ознайомлюватись самостійно на офіційному сайті банку зі змінами Умов і правил надання банківських послуг.
До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк».
Як слідує з банківської виписки за договором № б/н за період 23 квітня 2015 року - 01 травня 2023 року, позичальник ОСОБА_1 користувався наданими у кредит коштами, що вбачається із руху коштів по конкретному банківському рахунку, записів про деталі операції, їх суму та залишок після операції.
Згідно довідки Банку б/н про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 : старт карткового рахунку - 23 квітня 2015 року - НОМЕР_1 ; зміна кредитного ліміту - 20 жовтня 2015 року - кредитний ліміт: 0,00 (встановлення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 23 червня 2016 року - кредитний ліміт: 5 000,00 (збільшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 05 травня 2018 року - кредитний ліміт: 10 000,00 (збільшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 11 січня 2019 року - кредитний ліміт: 12 000,00 (збільшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 12 січня 2019 року - кредитний ліміт: 15 000,00 (збільшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 12 січня 2019 року - кредитний ліміт: 20 000,00 (збільшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 13 січня 2019 року - кредитний ліміт: 23 000,00 (збільшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 23 лютого 2019 року - кредитний ліміт: 25 000,00 (збільшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 23 лютого 2019 року - кредитний ліміт: 24 000,00 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 07 березня 2019 року - кредитний ліміт: 28 000,00 (збільшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 15 березня 2019 року - кредитний ліміт: 32 000,00 (збільшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 15 березня 2019 року - кредитний ліміт: 30 000,00 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 15 березня 2019 року - кредитний ліміт: 29 000,00 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 19 березня 2019 року - кредитний ліміт: 33 000,00 (збільшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 20 квітня 2019 року - кредитний ліміт: 35 000,00 (збільшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 20 квітня 2019 року - кредитний ліміт: 34 000,00 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 19 березня 2020 року - кредитний ліміт: 31 806,04 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 31 березня 2020 року - кредитний ліміт: 31 806,04 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 14 квітня 2020 року - кредитний ліміт: 31 806,04 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 27 квітня 2020 року - кредитний ліміт: 31 233,98 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 08 травня 2020 року - кредитний ліміт: 31 233,98 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 19 травня 2020 року - кредитний ліміт: 31 233,98 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 01 червня 2020 року - кредитний ліміт: 31 233,98 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 14 липня 2020 року - кредитний ліміт: 31 233,98 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 31 липня 2020 року - кредитний ліміт: 31 167,09 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 11 серпня 2020 року - кредитний ліміт: 31 167,09 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 25 серпня 2020 року - кредитний ліміт: 30 585,06 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 07 вересня 2020 року - кредитний ліміт: 30 585,06 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 23 вересня 2020 року - кредитний ліміт: 29 997,95 (зменшення кредитного ліміту); зміна кредитного ліміту - 14 червня 2022 року - кредитний ліміт: 0 (зменшення кредитного ліміту).
Також АТ КБ «ПриватБанк» видано довідку б/н про те, що ОСОБА_1 отримував наступні кредитні картки: номер картки НОМЕР_1 , дата відкриття - 23 квітня 2015 року, термін дії - 04/18, Карта Універсальна; номер картки НОМЕР_2 , дата відкриття - 05 травня 2018 року, термін дії - 12/21, Карта Універсальна; номер картки НОМЕР_3 , дата відкриття - 05 травня 2018 року, термін дії - 02/22, Карта Універсальна; номер картки НОМЕР_4 , дата відкриття - 11 січня 2019 року, термін дії - 03/22, Карта Універсальна Gold.
Водночас, відповідач неналежно виконує свої зобов'язання щодо повернення коштів, отриманих у кредит.
Згідно з наданим АТ КБ «Приватбанк» розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 30 червня 2019 року становить 31 592,95 грн, з яких: 25 358,87 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 234,08 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 23 квітня 2015 року процентна ставка не зазначена.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 23 квітня 2015 року, посилався на Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті: https://privatbank.ua, як невід'ємні частини договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), комісії, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (23 квітня 2015 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
При цьому, згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 та підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.
Крім того, така ж позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року в справі № 191/2648/17 та від 03 березня 2021 року в справі № 669/573/18.
Щодо доданого позивачем паспорту споживчого кредиту, як на підставу обґрунтованості заявлених вимог, слід вказати наступне.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
У наданому до позовної заяви паспорті споживчого кредиту від 23 квітня 2015 року містяться тарифи щодо шести продуктів - «Картка Універсальна», «Картка Універсальна Gold», «Картка Platinum», «Картка MC World BlackEdition», «Картка Visa Signature», «Картка MC WorldElite», «Картка Visa Infinite», які передбачають різні відсоткові ставки для таких карт.
Зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в ньому, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Також, у розділі 4 вказаного паспорту зазначено, що наведені у ньому обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені у договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже, підписання паспорта споживчого кредиту, який містить узагальнену інформацію про умови кредитування щодо різних типів кредитних продуктів є передумовою укладення кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача і цей документ не є складовою укладеного договору.
Таким чином, суд вважає, що Банк на виконання умов Закону України «Про споживче кредитування» ознайомив відповідача, як споживача, з інформацією, необхідною для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, вказавши при цьому, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту.
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (постанова Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 333/5483/20).
Суд зауважує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Зважаючи на викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Таким чином, оскільки анкета-заява, яка підписана відповідачем, не містить посилання на конкретні умови кредитування, нарахування відсотків та порядок повернення кредиту, а тому саме по собі підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту, який не є складовою частиною укладеного договору, без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не підтверджує узгодження сторонами умов кредитування.
Аналогічні за змістом висновки містяться в постановах від 18 січня 2021 року у справі № 748/2011/20, від 28 січня 2021 року у справі № 390/1088/20, від 26 січня 2021 року у справі № 485/1317/20, у постанові від 01 лютого 2021 року у справі № 128/715/20, від 13 січня 2021 року у справі № 607/7831/20, від 15 січня 2021 року у справі № 348/1837/20 та інших.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 23 квітня 2015 року в розмірі 25 358,87 грн.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 2 154,38 грн (25 358,87 * 2 684,00 : 31 592,95), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 23 квітня 2015 року в розмірі 25 358 (двадцять п'ять тисяч триста п'ятдесят вісім), 87 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 2 154 (дві тисячі сто п'ятдесят чотири), 38 грн сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя О. Я. Герчаківська