ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року м. Житомир справа № 240/10107/23
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають у відмові зарахування до страхового стажу період роботи в Малинському комунальному підприємстві «Паперовик» з листопада 2007 року по 26.07.2011;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати страховий стаж за період роботи в Малинському комунальному підприємстві «Паперовик» з листопада 2007 року по 26.07.2011, починаючи з дня подання заяви з 01.12.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що звернулась до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про здійснення зарахування до її страхового стажу період роботи в Малинському комунальному підприємстві «Паперовик» з листопада 2007 року по 26.07.2011, однак отримала відмову з посиланням на неможливість врахувати в страховий стаж період роботи з листопада 2007 року по 26.07.2011, оскільки у відомостях про особу в Реєстрі застрахованих осіб відсутня сплата страхових внесків. Вказані дії відповідача слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
31.05.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування заперечень зазначив, що до страхового стажу за доданими до заяви на перерахунок пенсії документами неможливо зарахувати період роботи, що містяться в системі персоніфікованого обліку з листопада 2007 року по липень 2011 року, оскільки у відомостях про особу в Реєстрі застрахованих осіб відсутня сплата підприємством - Малинським КП "Паперовик" страхових внесків. Зазначає, що пенсійний орган діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач перебувала на обліку в Коростенському об'єднаному управлінні ПФУ та з 18.09.2019 їй була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
01.12.2022 позивач звернулася до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) м.Малин про надання їй інформації про складові її пенсії (а.с.10-11).
На своє звернення позивач отримала розрахунок пенсії станом на 01.12.2022 з якого їй стало відомо, що при призначенні пенсії їй зарахований трудовий стаж 35 років 5 місяців та 29 днів (а.с.19).
Із відомостей зазначених у довідці форми ОК-5 позивачу стало відомо про незарахування трудового стажу роботи в Малинському комунальному підприємстві «Паперових» з листопада 2007 року по 26.07.2011 (а.с.12-18).
Із записів трудової книжки 06.06.2006 (запис за №13) по 26.07.2011 (запис за №14) вбачається, що ОСОБА_1 працювала в Малинському комунальному підприємстві «Паперовик» (а.с.20-21).
ОСОБА_1 звернулася із заявою до Головного управління ПФУ в Житомирській області про зарахування до її страхового стажу роботи періоду роботи на Малинському комунальному підприємстві «Паперовик» з листопада 2007 року по 26.07.2011.
Листом ГУ ПФУ в Житомирській області від 29.12.2022 за №41309-39289/П-62/8-0800/22 ОСОБА_1 у зарахуванні страхового стажу відмовлено у зв'язку з тим, що за період з листопада 2007 року по липень 2011 року наявна лише інформація про нараховані суми заробітної плати, при цьому позначки про сплату підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України відсутні, а тому вищезгаданий період до страхового стажу не зарахований (а.с.22-23).
Позивач, вважаючи таку відмову протиправною та незаконною, звернулась до суду за захистом своїх прав на пенсійні виплати.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Стаття 8 Закону №1058-IV передбачає право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частина 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону №1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Частина 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) у сукупності з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI також покладає обов'язок своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на роботодавців.
Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов'язку із сплати внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на цьому підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату внесків для нарахування пенсії за період не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 01.11.2018 у справі №199/1852/15-а та від 17.07.2019 у справі №144/669/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частина 5 статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII „Про судоустрій та статус суддів передбачає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати внесків до Пенсійного фонду, а тому наявність відповідної заборгованості підприємства не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду її роботи у Малинському комунальному підприємстві «Паперовик» з листопада 2007 року по 26.07.2011.
На підставі вищевказаного, судом встановлено протиправність дій відповідача щодо неврахування позивачу страхового стажу, набутого за час роботи у Малинському комунальному підприємстві «Паперовик» з листопада 2007 року по 26.07.2011, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 243, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Малинському комунальному підприємстві "Паперовик" з листопада 2007 року до 26.07.2011.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Малинському комунальному підприємстві "Паперовик" з листопада 2007 року до 26.07.2011, з дня звернення із заявою про зарахування стажу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1073,60 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.М. Гурін