ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про продовження строку на усунення недоліків
позовної заяви
14 вересня 2023 року Справа №160/22308/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши питання щодо продовження строку усунення недоліків у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчини певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
31.08.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 01.09.2023 через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.07.2023 року про призначення пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути по суті заяву про призначення пенсії від 31.07.2023 року, призначити та виплачувати позивачу на загальних підставах пенсію за віком, починаючи з 31.07.2023 року, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, як непрацюючому пенсіонеру, не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізніший вихід на пенсію, компенсацію доходів за затримку виплати пенсії, за період із 31.07.2023 року на день фактичної виплати заборгованості;
- встановити спосіб виконання судового рішення, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати пенсію на вказаний позивачем банківський рахунок, згідно з заявою від 29.07.2023 року.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та 04.09.2023 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 року означено позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу трок для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору у сумі 1073,60 грн.; позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у новій редакції позовної заяви уточненого змісту позовних вимог з урахуванням висновків суду, в примірниках відповідно до кількості учасників справи.
Так, на виконання вимог ухвали суду від 06.09.2023 року представником позивача ОСОБА_2 13.09.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків, в якій представник позивача просить продовжити строк усунення недоліків позову, розглянути та задовольнити клопотання про звільнення чи відстрочення від сплати судового збору. В даній заяві представник позивача зазначає, що ним усунуто недоліки позову шляхом зазначення у мотивувальній та у прохальній частині позову зазначені всі дати та обставини щодо: бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.07.2023 року про призначення пенсії за віком та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути по суті заяву про призначення пенсії від 31.07.2023 року, назначити та виплачувати позивачу на загальних підставах пенсію за віком, починаючи з 31.07.2023 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.
До заяви про усунення недоліків представником позивача долучено копію довідки поліклініки «Клалит» від 15.09.2021 року щодо стану здоров'я ОСОБА_1 (роздруковано доктором ОСОБА_3 19.09.2021 року), ім'я лікаря: доктор ОСОБА_3 , номер ліцензії: 25353, адреса: ОСОБА_4 28, Беер-Шева. Діагноз - стан здоров'я. Функціональні розлади.
Судом приймається до уваги факт усунення представником позивача ОСОБА_2 недоліків позову в частині позовної заяви оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, у даному випадку, на виконання вимог ухвали суду від 06.09.2023 року представником позивача ОСОБА_2 усунуто недоліки позову в частині позовної заяви оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
В той же час, судом не надано правової оцінки в ухвалі суду від 06.09.2023 року клопотанню про звільнення від сплати судового збору, яке було долучено представником позивача до позовної заяви, яка 31.08.2023 року надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та сформована 01.09.2023 через систему «Електронний суд».
Також, судом в ухвалі суду від 06.09.2023 року помилково зазначено суму до сплати судового збору як 1073,60 грн., тоді як слід було зазначити суму до сплати судового збору як 858,88 грн.
Вирішуючи питання наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.
Суд, що вирішує питання відкриття провадження, встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою (виключним правом) відповідного суду.
З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Перевіривши клопотання позивача щодо наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи, що Закон України Про судовий збір не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, тому у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Верховний Суд в ухвалі від 15.09.2020 у справі № 640/20109/19 зазначив: Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі Княт проти Польщі (Kniat v. Poland), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі (Jedamski and Jedamska v. Poland), заява №73547/01).
У цій же справі Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, вказав, що надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній рік не свідчать про відсутність у заявника інших джерел доходів, доводи про скрутний майновий стан належними та допустимими доказами не підтверджені.
У даному випадку позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору додані лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 31.08.2023 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Кам'янської ДПІ за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року.
До того ж, на думку суду, зазначені документи не є належними доказами, які підтверджують річний дохід особи та/або скрутне матеріальне становище, оскільки не містять відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (від оренди майна, від реалізації майна, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод та інше).
Суд зазначає, що згідно з пунктом 2 розділу І Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З вказаного випливає, що надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників не охоплюють виплати, які не підлягають оподаткуванню. Отож, такі відомості самі по собі не є достатнім доказом майнового стану особи.
Представник позивача вважає, що 5 відсотків розміру річного доходу позивача становить 0 гривень, а тому є підстави для звільнення його від сплати судового збору.
Суд вважає неприйнятним наданий представником позивача доказ, оскільки, як убачається із змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, платник податків, не працює, з 04.06.1998 року постійно мешкає в Ізраїлі, тоді як відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 31.08.2023 року за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року зазначені як Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області Кам'янської ДПІ.
Тобто позивач протягом періоду зазначеного у довідці не проживала не території України.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена в ухвалі Верховного Суду від 17.08.2022 року у справі № 280/3957/20.
Окрім того, судом на приймається до уваги копія довідки поліклініки «Клалит» від 15.09.2021 року щодо стану здоров'я ОСОБА_1 (роздруковано доктором ОСОБА_3 19.09.2021 року), ім'я лікаря: доктор ОСОБА_3 , номер ліцензії: 25353, адреса: ОСОБА_4 28, Беер-Шева. Діагноз - стан здоров'я. Функціональні розлади. Означена довідка роздрукована доктором ОСОБА_3 ще 19.09.2021 року, тоді як з позовом до суду представник позивача звернувся 31.08.2023 року.
З огляду на викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору для фізичної особи або фізичної особи - підприємця становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2684,00 грн.
Оскільки 1 % від заявленої позивачем майнової вимоги становить менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враховуючи подання адміністративного позову в електронній формі, позивачу потрібно сплатити судовий збір у розмірі 858,88 грн. (1073,60 х 0,8).
Натомість позивачем не долучено до позовної заяви документу про сплату судового збору.
Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у сумі 858,88 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Отже, у визначений судом п'ятиденний строк вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 року в частині сплати судового збору залишаються не виконаними.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.
При цьому, у рішенні від 04.12.1995 р. по справі "Беллет проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 06.09.2023 року на 5 (п'ять) робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 118, 121-122, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача Райзман Олександра Яковича про звільнення від сплати судового збору.
Продовжити ОСОБА_6 строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 06.09.2023 року.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору у сумі 858,88 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник