ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
13 вересня 2023 р.Справа №160/22334/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
01 вересня 2023 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить:
визнати протиправною та скасувати постанову №00012354 від 21 липня 2023 року Державної служби України з безпеки на транспорті Укртрансбезпеки про застосування адміністративного штрафу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 вересня 2023 року для розгляду адміністративної справи №160/22334/23 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - залишено без руху та ухвалено:
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з моменту отримання даної ухвали.
Для усунення недоліків позовної заяви фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1073.60 грн. та надати до суду документ, що підтверджує його сплату.
12 вересня 2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява вх.№77998/23, в якій останній просив долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1073,60, що підтверджуються квитанцією до платіжної інструкції №0.0.3188828440.1 від 10 вересня 2023 року.
12 вересня 2023 року на електронну адресу суду від адвоката Дмитра Крупського надіслано ідентичну квитанцію про сплату судового збору.
13 вересня 2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення адміністративного позову вх.№78075/23, в якій останній просить: зупинити стягнення на підставі постанови (постанова про відкриття виконавчого провадження №72689390 від 05.09.2023року) серія АА №00012354 від 21.07.2023 року.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представником зазначено, що 17.07.2023 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О., розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів - WIM 78, WAGA-WIM35, зав. №16, установив, що 12.06.2023 року, о 16.32 хв., за адресою: Н-11, км.76+702, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, днз НОМЕР_1 , що використовує ОСОБА_1 .
За результатами перевірки було складено постанову серія АА №00012354 від 17.07.2023 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
01.09.2023 року, представником позивача було подано позовну заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування постанови серія АА №00012354.
08.09.2023 року, позивачу стало відомо про відкриття виконавчого провадження №72689390 від 05.09.2023 року на підставі постанови серія АА №00012354 від 21.07.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17 000 грн. на користь держави.
Постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, представник позивача зазначив, що потреба в забезпеченні позову виникла з метою гарантування виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог та спрямована на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права, що зумовило звернення до суду з вказаною заявою.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Положеннями частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Таким чином, при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховуватися предмет позову, підстави звернення до суду, співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, а також забезпечення дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.
Водночас забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Предметом спору у даній справі є визнання протиправною та скасування постанови №00012354 від 21 липня 2023 року Державної служби України з безпеки на транспорті Укртрансбезпеки про застосування адміністративного штрафу.
У вказаній заяві представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 просить зупинити стягнення на підставі постанови (постанова про відкриття виконавчого провадження №72689390 від 05.09.2023 року) серія АА №00012354 від 21.07.2023 року.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову у її задоволенні, оскільки забезпечення позову у спосіб, який пропонує представник позивача, фактично є вирішенням спору по суті без судового розгляду, що є неприпустимим.
Відтак, правомірність та оцінка оскаржуваної постанови підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті про їх оскарження та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно частин 1, 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник