ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.07.2023 Справа №607/11300/23
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Тернопільській області ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, незаміжньої, працюючої на посаді продавця, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення N 512/07-04 від 16 червня 2023 року, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона здійснила торгівлю валютними цінностями без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, а саме: 15 червня 2023 року о 13 год. 20 хв. в кіоску за адресою: вул. Слівенська, 15, м.Тернопіль, здійснено операції продажу іноземної валюти 20 доларів США по ціні 37,50 грн. за 1 долар на загальну суму 750,00 грн., чим порушила п.65.1; п.65.2 ст. 65 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-IV (із змінами та доповненнями), та пп.1 п.2 ст.9 Закону України "Про валюту та валютні операції" №2473-VIII від 21.06.2028 року, чим, на думку особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 164 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП не визнала та ствердила, що вона не являється особою, яка здійснює господарську діяльність без отримання ліцензії, а є лише найманим працівником в кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , а саме продавцем цього магазину, у зв'язку з чим не несе відповідальності за наявність ліцензії та не є суб'єктом відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Зазначена норма є бланкетною, що вимагає встановлення не тільки факту вчинення певного діяння, а також встановлення факту порушення цим діянням певних положень закону (або підзаконного акту), з посиланням на цей закон (або підзаконний акт).
Об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є зокрема у даному випадку, суб'єкт господарювання, який проводить господарську діяльність без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Відповідно до ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.
Як видно, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення N 512/07-04 від 16 червня 2023 року; копію акту перевірки щодо контролю за додержанням порядку поведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону №4552/19/00/0704/2705902387 від 19 червня 2023 року; копію наказу в. о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області ДПС України Цвігуна Р. про проведення фактичної перевірки №980-п від 15 червня 2023 року; копії направлень на перевірку в. о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області ДПС України Цвігуна Р. №1726/07-04 та №1727/07-04 від 15 червня 2023 року; копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 15 червня 2023 року.
Втім, на переконання суду, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення документи не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, оскільки не містять належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню в даній справі.
Так, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які підтвердження того, що ОСОБА_1 займається господарською діяльністю з продажу валютних цінностей.
При цьому суд враховує надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , які не спростовуються матеріалами справи, про те, що вона працює продавцем в кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , тобто є лише найманим працівником.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 за своїм правовим статусом, як найманий працівник - продавець, не є суб'єктом інкримінованого їй правопорушення, адже вона самостійно не здійснює господарську діяльність і не зареєстрована відповідно до закону як підприємець та не є керівником чи іншою посадовою особою суб'єкта господарювання, на неї не поширюються вимоги щодо отримання дозвільних документів на провадження господарської діяльності.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7 КУпАП).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Отже, із врахуванням того, що ОСОБА_1 не являється суб'єктом інкримінованого їй правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, у її діях відсутня об'єктивна сторона складу цього правопорушення, приходжу до висновку, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з вищенаведеного, вважаю, що провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП слід закрити, в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 164, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяО. О. Дуда