ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
14.09.2023м. ХарківСправа № 922/4002/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місто Київ,
боржник Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Харківська область, місто Куп'янськ,
провидачу судового наказу, -
ВСТАНОВИВ:
Як стверджує заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», боржник, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , свої зобов'язання щодо розрахунків за договором про надання кредиту № 080446-КС-002 від 13 лютого 2020 року, не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 32 780,55 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 17 780,55 грн.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, враховуючи наступне.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з заяви, 13.02.2020 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 080446-КС-002 (надалі - «Договір») шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Як вбачається з наданого заявником розрахунку заборгованості, заявником нараховано 17 780,55 грн. процентів за умови, що кредит був наданий на суму 15 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Отже, відсотки за своєю правовою природою хоча й виникають з договору, однак не є основною грошовою заборгованістю за договором, а є відповідно нарахуваннями за користування кредитними коштами та видом санкції у разі неналежного виконання зобов'язання. Відтак, заявлені вимоги про стягнення суми прострочених платежів по відсоткам (процентам) - 17 780,55 грн. не відповідають вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України. Заявлена до стягнення заборгованість є частиною заборгованості за договором та містить додаткові нарахування, що потребує здійснення розрахунку і перевірки його обґрунтованості як щодо самої заявленої до стягнення частини заборгованості, так і проведеного нарахування на таку заборгованість, що в межах наказного провадження не передбачено з огляду на ч. 1 ст. 148 та п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України. Також серед наведених в ст. 150 Господарського процесуального кодексу України вимог до оформлення заяви про видачу судового наказу не передбачено надання розрахунку вимог і розуміється, що про заборгованість безпосередньо має бути зазначено в договорі.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику заявника та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. При вирішенні питання можливості задоволення заяви та видачі судового наказу, з боку суду підлягає дослідженню наявність суб'єктивного права у заявника на стягнення заявлених коштів, а саме можливість нарахування кредитором відповідних сум в силу договору та закону, відсутність прямої забори законодавства такого нарахування з огляду на специфіку стану боржника (безпосередньо місцезнаходження боржника), надані стороною докази виконання боржником кредитного зобов'язання та відсутність доказів заперечення відповідного нарахування з боку боржника.
Суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги не є безспірними, суми стягнення чітко не передбачені Договором, а для встановлення об'єктивності та правильності нарахування сум суд має перевірити їх розрахунок, що в межах наказного провадження є неможливим. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. На підставі цього, встановлено, що заява не відповідає статті 148 ГПК України, а отже є підстави для відмови у видачі судового наказу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 147-154, 233-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
УХВАЛИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» у видачі судового наказу.
Повідомити заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень кодексу.
Ухвалу підписано 14 вересня 2023 року.
СуддяКалініченко Н.В.