ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про вирішення заяви про відвід
14 вересня 2023 р. Справа № 918/822/23
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
розглянувши заяву т.в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" Нестерука Віталія Юрійовича про відвід судді Марача Віктора Васильовича у справі за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"
про банкрутство
без виклику учасників справи.
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс".
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.08.2023 року Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с.Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061) прийнято до розгляду. Призначено заяву до розгляду у підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 05.09.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с. Тараканів, вул. Колгоспна, буд. 42, код ЄДРПОУ 37083061). Визнано грошові вимоги кредитора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с. Тараканів, вул. Свободи, буд. 42, код ЄДРПОУ 40002972) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с. Тараканів, вул. Колгоспна, буд. 42, код ЄДРПОУ 37083061) у загальному розмірі 62 254 171,32 грн., з яких: 33 820 989,59 грн. - основна заборгованість за Договором позики № 21-01-22 від 28.02.2022 року; 28 350 011,34 грн. - основна заборгованість, 83170,39 грн. - три проценти річних за прострочення виконання зобов'язань за Договором поставки №28-12-21 ФД від 28.12.2021 року. Включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с. Тараканів, вул. Колгоспна, буд. 42, код ЄДРПОУ 37083061) витрати Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с. Тараканів, вул. Свободи, буд. 42, код ЄДРПОУ 40002972) по сплаті судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство у розмірі 26840 грн. 00 коп. та витрати на авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі 60 300 грн. 00 коп. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с. Тараканів, вул. Колгоспна, буд. 42, код ЄДРПОУ 37083061). Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с. Тараканів, вул. Колгоспна, буд. 42, код ЄДРПОУ 37083061) призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 49 від 01.03.2013, 01133, м. Київ-133, а/с 79). Встановлено грошову винагороду розпоряднику майна арбітражному керуючому Козирицькому Андрію Сергійовичу у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" за рахунок коштів, авансованих на депозитний рахунок Господарського суду Рівненської області. Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави. З метою виявлення кредиторів, здійснено оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с. Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061) на офіційному веб-порталі судової влади України. Встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 20 жовтня 2023 року. Встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 05 листопада 2023 року. Проведення попереднього засідання суду призначено на "24" жовтня 2023 року. Зобов'язано розпорядника майна боржника надати cуду звіт про поведену роботу.
11 вересня 2023 року т.в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" Нестерук Віталій Юрійович звернувся до Господарського суду Рівненської області з заявою про відвід судді Марача В.В.
Ухвалою суду матеріали справи № 918/822/23 із заявою т.в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" Нестерука Віталія Юрійовича про відвід судді Марача В.В. від розгляду справи передано уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Рівненської області, для автоматизованого визначення судді в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України, для розгляду заяви про відвід судді Марач В.В.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2023 року заяву про відвід судді у справі № 918/822/23 передано на розгляд судді Романюку Р.В.
Вказана заява обґрунтована тим, що наразі є обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Марача В.В.
Як зазначено в заяві про відвід судді, суддя Господарського суду Рівненської області Марач В.В. ухвалив два незаконних судових рішення у формі ухвал:
- ухвалу від 14 серпня 2023 року, якою прийняв до розгляду заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" про банкрутство ТОВ "ТРАДЄКС";
- ухвалу від 5 вересня 2023 року про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТРАДЄКС",
що свідчить про упередженість судді Марача В.В., щодо боржника ТОВ "ТРАДЄКС", в особі керівника Нестерука В.Ю.
У проміжок часу з 2 серпня 2023 року до 9 серпня 2023 року Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" подало до Господарського суду Рівненської області чотири ідентичні за змістом заяви про банкрутство ТОВ "ТРАДЄКС". До вказаних заяв у всіх справах було долучено ідентичні докази наявності боргу, у двох - ідентичні докази направлення сторонам і, у трьох - ідентичні
Разом з тим, до заяви про банкрутство ТОВ "ТРАДЄКС" у справі № 918/822/23 було долучено платіжні інструкції про сплату судового збору № 3050 та № 3051 від 25.07.2023, які також долучались "ініціюючим кредитором" до заяв про банкрутство у справах № 918/790/23 та № 918/806/23.
Крім того, заяви про банкрутство ТОВ "ТРАДЄКС" у справах № 918/822/23 та № 918/823/23 були подані одночасно, авторозподіл був проведений в проміжку часу 3 хвилини.
До заяви про банкрутство ТОВ "ТРАДЄКС" у справі № 918/822/23 також було долучено платіжні інструкції про сплату судового збору № 3050 та № 3051 від 25.07.2023 року.
А відтак, у судді Господарського суду Рівненської області Марача В.В. були відсутні повноваження вважати, що за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" про банкрутство ТОВ "ТРАДЄКС", яку він прийняв до розгляду (справа № 918/822/23) сплачений судовий збір.
У випадку розподілу такої заяви на неупередженого суддю Господарського суду Рівненської області, було б вирішено залишити заяву без руху та надати час на усунення недоліків, в частині сплати судового збору.
Крім того, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" були вчинені дії, які свідчать про неправомірний вибір судді, шляхом подання чотирьох заяв про банкрутство, що однозначно вважається зловживанням процесуальними правами.
Як вбачається із звіту автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 09.08.2023 о 13:12:51 подано заяву про банкрутство від 08.08.2023, заявником у якій також є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", боржник ТОВ "ТРАДЄКС". Справу № 918/822/23 було розподілено на суддю Марача В.В.
Як вбачається із звіту автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 09.08.2023 о 13:15:51 подано заяву про банкрутство від 08.08.2023, заявником у якій також є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", боржник ТОВ "ТРАДЄКС". Справу № 918/823/23 було розподілено на суддю Бережнюк В.В.
Окрім того, заявником Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" було подано заяви про банкрутство ТОВ "ТРАДЄКС": 02.08.2023, справа № 918/790/23 (заява від 31.07.2023); 07.08.2023, справа № 918/806/23 (заява від 31.07.2023). По даних справах Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" подало заяви, в яких вказало, що відповідні заяви про банкрутство подано помилково.
Заявник зазначає, що зазначені вище дії та бездіяльність судді Господарського суду Рівненської області Марача В.В. містять ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (умисне або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
На думку заявника суддя Марач В.В.:
- неправомірно прийняв до розгляду заяву без сплати судового збору;
- неправомірно та безпідставно обмежив процесуальні права керівника ТОВ "ТРАДЄКС" Нестерука В.Ю., не надавши йому можливість повноцінно брати участь у розгляді справи № 918/822/23 за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія";
- неправомірно продовжив розгляд справи №918/822/23 після заявленого йому відводу;
- неправомірно не здійснив дослідження доказів;
- неправомірно допустив до участі у справі адвоката Касаткіна Д.М. та безпідставно врахував відзив відстороненого директора ОСОБА_1 , який внаслідок злочинної змови з ОСОБА_2 (власником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" з часткою 98%) підписав завідомо неправдиві документи про неіснуючий борг.
Заявник вважає, що наведені вище обставини достеменно та однозначно свідчать про зловживання процесуальними правами у вигляді спроби втручання в систему автоматизованого розподілу судових справ (заяв). А саме: маніпулювання системою автоматизованого вибору (визначення) складу суду для розгляду справи, що суперечить засадам господарського судочинства та порушує вимоги законності, встановлені для визначення складу суду.
Такі висновки підтверджуються поведінкою судді Марача В.В. в судовому засіданні 5 вересня 2023 року, який після заявленого йому представником боржника відводу продовжив розгляд справи.
Суддя Господарського суду Рівненської області Марач В.В., вчинивши дисциплінарний проступок, продовжив його вчинення шляхом ухвалення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство від 05 вересня 2023 року № 918/822/23.
Суддя Марач В.В. незаконно та неправомірно не допустив до участі в судовому засіданні 5 вересня 2023 року у справі №918/822/23 повноважного керівника ТОВ "ТРАДЄКС" - Нестерука В.Ю.
Зважаючи на ту обставину, що відомості щодо будь-якого іншого керівника ТОВ "ТРАДЄКС" станом на 5 вересня 2023 року до реєстру юридичних осіб внесені не були, а в реєстрі юридичних осіб наявна інформація про керівника ТОВ "ТРАДЄКС" Нестерука В.Ю., то відповідно суддя Марач В.В. безпідставно та необґрунтовано не допустив керівника ТОВ "ТРАДЄКС" Нестерука В.В. до участі у справі, так як відсутність відповідного запису про будь якого іншого керівника у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Крім того, суддею Марачем В.В. було порушено право боржника ТОВ "ТРАДЄКС" не лише на участь у судовому засіданні, але і у праві на відвід.
У даному випадку подання чотирьох ідентичних заяв про банкрутство свідчить про вибір "вигідного" судді, який прийме неправосудне рішення. Своєю поведінкою в судовому засіданні суддя Марач В.В. підтвердив той факт, що він є необ'єктивним та вигідним рейдерам, в особі Меткого В.В. та ОСОБА_1, суддею.
Також заявник зазначає, що в порушення своїх обов'язків, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" суддя Марач В.В. при розгляді справи:
- не повідомив Вищу Раду правосуддя та офіс Генерального прокурора про втручання в його діяльність посадовими особами Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" шляхом подання чотирьох ідентичних заяв про банкрутство ТОВ "ТРАДЄКС", що свідчить про неправомірне втручання як в авторозподіл заяви, що призвело до штучного визначення складу суду, так і в роботу судді Марача В.В.;
- не допустив до участі у справі керівника ТОВ "ТРАДЄКС" Нестерука В.Ю., чим виявив неповагу до нього, коментуючи своє суб'єктивне бачення даної ситуації;
- забороняв посміхатись, чим втручався в особисту свободу керівника ТОВ "ТРАДЄКС" Нестерука В.Ю. ;
- явно глузував із учасника ТОВ "ТРАДЄКС" ОСОБА_4 (частка 52%), коментуючи його неспроможність відсторонити ОСОБА_1 з посади директора;
- відмовився досліджувати докази, з'ясовувати обставини справи, що свідчить про несправедливий розгляд справи, який відбувся 5 вересня 2023 року.
Разом з тим, подання чотирьох ідентичних заяв про банкрутство, дві з яких було подано одночасно та які датовані однією датою: 31.07.2023 та 08.08.2023, свідчить про незаконний вплив на авторозподіл, а відповідно і на суддю Марача В.В. та здійснення ним правосуддя, тому суддя Марач В.В., який жодним чином не відреагував на такі незаконні дії - є упередженим та таким, що імовірно використовує своє посадове становище в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Проте, як зазначає заявник, у порушення норм ст. 10 Кодексу суддівської етики, суддя Марач В.В.:
- не допустив до участі у справі керівника ТОВ "ТРАДЄКС" Нестерука В.Ю.;
- не перевірив повноваження адвоката Корень О.М.;
- не перевірив повноважень адвоката Касаткіна Д.М.;
- не розглянув клопотання ТОВ "ТРАДЄКС" та клопотання ОСОБА_4 про зловживання процесуальними правами;
- не розглянув заявлений відвід;
- порушив право ТОВ "ТРАДЄКС", гарантоване ст. 6 Конвенції, на справедливий судовий розгляд;
- не розглянув клопотання ТОВ "ТРАДЄКС" про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи;
- не розглянув клопотання ТОВ "ТРАДЄКС" про виключення з числа доказів;
- не врахував докази наявності спору про право;
- не здійснив дослідження доказів.
В обґрунтування поданої заяви, заявник покликається зокрема на положення статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Суд, розглянувши заяву про відвід судді, вважає за необхідне зазначити наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
В силу положень частин 2 та 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
У Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів, зокрема, зазначено:
- справа може викликати суперечливі настрої в суспільстві та привернути надмірну увагу ЗМІ, і суддя може опинитися в ситуації, яку можна описати як "центр урагану". Іноді вага суспільної думки може схилятися в сторону конкретного бажаного результату. Однак, виконуючи суддівську функцію, суддя повинен бути стійким до впливу такого суспільного резонансу. Суддя не повинен брати до уваги те, наскільки застосовні закони чи сторони судового розгляду популярні чи непопулярні в суспільстві, серед ЗМІ, посадових осіб чи власної сім'ї або друзів судді. Суддя не може коливатися під впливом партійних інтересів, суспільного тиску чи страху критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу (п. 28);
- будь-які спроби впливу на суд мають відбуватися привселюдно у залі судового засідання, виключно сторонами чи їхніми адвокатами. У певних випадках сторонні особи можуть спробувати вплинути на рішення судді в питаннях, які розглядає суд. Такі спроби слід однозначно відхиляти, від кого б вони не надходили - міністрів, політиків, державних службовців, журналістів, сім'ї чи з інших джерел. Загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді. Слід однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого. У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді слід повідомити про такі спроби відповідні органи. Суддя не може дозволити будь-яким родинним, суспільним чи політичним зв'язкам впливати на будь-яке судове рішення (п. 29);
- іноді може бути складно визначити, що саме становить неналежний вплив. Підтримуючи належну рівновагу між, наприклад, необхідністю захистити судовий процес від спотворення і тиску - політичного, медійного чи з інших джерел - та інтересами публічного обговорення питань, що становлять суспільний інтерес у публічному житті та у вільних ЗМІ, суддя повинен прийняти той факт, що він чи вона є публічною особою, і, відповідно, не може бути надто вразливим чи чутливим. Демократії притаманна критика осіб, які займають державні посади. Отож, у визначених законодавством межах, судді не можуть розраховувати на відсутність критики їхніх рішень, обґрунтування та мотивування та способу ведення справи (п. 30);
- якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано. Відтак, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості у результатах розгляду справи (п. 55);
- неупередженість пов'язана не лише з фактичною відсутністю ознак упередженості та наявності упереджених міркувань, але і з враженням відсутності таких ознак. Такий двоїстий аспект можна виразити за допомогою часто повторюваного вислову, що правосуддя має бути не лише здійсненим, але й однозначно сприйматися як здійснене. Критерій, який зазвичай застосовується, полягає в тому, чи виникли б у розумного спостерігача, який реалістично і практично дивиться на справу, побоювання щодо браку об'єктивності з боку судді. Питання в тому, чи існують побоювання щодо упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача (п. 56);
- суддя має вести справу впорядковано та ефективно, не зловживаючи процесуальними правилами. Для цього потрібна певна твердість. Суддя, що має ефективно вести процес і водночас запобігати створенню у розумної, справедливої та поінформованої особи будь-якого враження про брак неупередженості, має зберігати чітку рівновагу. Слід уникати будь-яких дій, які, на думку розумного спостерігача, викликали б (або могли викликати) обґрунтовану підозру про те, що під час виконання своїх суддівських обов'язків суддя не виявляє належної об'єктивності. Якщо виникають такі враження, вони відбиваються не лише на сторонах судового провадження, але й на довірі громадськості до судової системи в цілому (п. 61);
- суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов'язками (п. 66);
- для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку. Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об'єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання. Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам'ятати, що від нього вимагають очевидної об'єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (п. 87).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.
Визначення складу господарського суду унормовано ст. 32 ГПК.
Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в ч. 2 ст. 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ (ч. 1 ст. 32 ГПК України).
Відповідно до ч. 9 ст. 32 ГПК невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 13 ст. 32 ГПК).
Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 19 ст. 32 ГПК України).
Подібні норми містяться у Положенні про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженому рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (далі - Положення про АСДС) та у Тимчасових засадах.
Зокрема, у п. 57 Положення про ЄСІТС передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Як вбачається з Протоколу атоматизованого розподілу справи між суддями (т. 1, а.с. 64) вибір судді-доповідача у справі відбувався з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження серед усіх суддів Господарського суду Рівненської області (за виключенням суддів, виключених за табелем) за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справи.
Таким чином, твердження щодо втручання в авторозподіл, так і в роботу судді Марача В.В. у цій справі, як на підставу для відводу судді, не знайшли свого підтвердження.
Щодо інших мотивів наведених в заяві про відвід судді Марача В.В. від розгляду справи (подання декількох заяв до суду з тим самим предметом та підставами, прийняття до розгляду зави, відкриття провадження у справі, допущення/недопущення представників сторін до участі у справі), то суд зазначає наступне.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 43 ГПК України, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню господарського судочинства, залежно від конкретних обставин.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина 3 статті 43 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, суд (суддя Марач В.В.) вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду не визнав дії заявника - ТОВ "Дубенська аграрна компанія" зловживання процесуальними правами та прийняв рішення про прийняття заяви та призначив її розгляд у підготовчому засіданні.
Тобто прийняті у справі рішення - це процесуальні рішення судді, які він прийняв на підставі наявних у справі матеріалів, залежно від конкретних обставин.
Щодо інших наведених в заяві мотивів, то відповідно до завдання господарського судочинства, головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (ч. 3 ст. 198 ГПК України).
Тобто визначення порядку проведення судового засіданні, встановлення послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками процесу їх процесуальних прав - обов'язок головуючого (судді-доповідача), який той визначає задля забезпечення всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, необхідних для вирішення спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Проаналізувавши наведені заявником мотиви суд дійшов висновку, що за своєю суттю всі аргументи заявника щодо дій судді Марача В.В. є фактично незгодою із процесуальними рішеннями судді, яких той ухвалив, що не може бути підставою для відводу судді.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 106 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
Стаття 15 Кодексу суддівської етики передбачає, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Водночас, у цій нормі вказано, що суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
У п. 66 Коментаря до Бангалорських принципів поведінки суддів вказано, що суддя має уникати занадто частих відводів. Суддя має бути готовим займатися питаннями, які підлягають розгляду у суді. Бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження суспільної довіри до чесності та непідкупності судових органів необхідно позбавити суддю права розглядати якусь справу та ухвалювати по ній рішення. З іншого боку, численні відводи суддів можуть викликати недовіру суспільства до складу суду та цього судді, а також привести до невиправданої завантаженості його колег. У сторін судового процесу може скластися враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їх справи, що небажано.
Отже суддя, вирішуючи питання про самовідвід, не може керуватися виключно бажаннями сторони змінити склад суду та заявами сторони про недовіру. Відповідно до положень ст. 35, ч. 3 ст. 38, ч. 2 ст. 39 ГПК як відвід, так і самовідвід мають бути обґрунтованими, мати вагомі підстави. Така вимога спрямована на запобігання як прагненню сторони обрати сприятливий, бажаний для себе склад суду, так і безпідставному ухиленню судді від розгляду певних справ.
На переконання суду, наведені заявником у заяві про відвід судді Марача В.В. доводи, не є об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді, безпосередньо та однозначно не вказують на його особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи.
За таких обставин заява т.в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" Нестерука Віталія Юрійовича про відвід судді не містить обґрунтованого посилання на обставини, які в розумінні статті 35 ГПК України є підставою для відводу.
Разом з тим, розглядаючи дану заяву суд не повноважний надавати оцінку процесуальним рішенням судді, оскільки такими правами відповідно до процесуального закону наділені суди апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді апеляційної та касаційної скарг на оскаржувані судові рішення.
У зв'язку з вищенаведеним, у задоволенні заяви про відвід судді Марача В.В. від розгляду справи, суд відмовляє.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви т.в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" Нестерука Віталія Юрійовича про відвід судді Марача В.В. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Р.В. Романюк