ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
УХВАЛА
14.09.2023 Справа № 917/483/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни
про звернення стягнення на грошові кошти, що належить особі, яка має заборгованість перед боржником, у справі
за позовною заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл"
про стягнення 1 554 148,50 Євро
зацікавлена особа: Приватне акціонерне товариство "Нафтогазвидобування"
за участю:
Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни;
представника Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" - Пінчук-Ніколайчук Ю. В.;
представники інших учасників справи не з'явились
встановив:
Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Тетяна Вікторівна (далі - Приватний виконавець) звернулася до суду з заявою про звернення стягнення на грошові кошти в розмірі 10289477,33 грн, що належать Приватному акціонерному товариству "Нафтогазвидобування" - особі, яка має заборгованість перед боржником, в рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадженням № 72068063.
В обґрунтування заяви Приватний виконавець посилається на те, що в ході проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження було встановлено, що ТОВ “Сервіс Ойл” має договірні відносини з ПрАТ “Нафтогазвидобування” та між зазначеними особами укладено договір № 2616-НГД та станом на сьогодні, наявна заборгованість ПрАТ “Нафтогазвидобування” перед ТОВ “Сервіс Ойл” за договором № 2616-НГД; вказана заборгованість підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/14493/22.
Приватне акціонерне товариство "Нафтогазвидобування" у поясненнях від 04.09.2023 (т.2 а.с.14-18) проти задоволення заяви заперечує, посилаючись на те, що визначена приватним виконавцем заборгованість ПрАТ “Нафтогазвидобування” перед ТОВ “Сервіс Ойл” за договором № 2616-НГД є спірною; рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/14493/22 не набрало законної сили в зв'язку з відкриттям апеляційного провадження щодо нього ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2023; крім того виконання цього рішення суду було відстрочено до 18.01.2024.
Стягувач (Акціонерне товариство "Райффайзен Банк") у заяві від 13.09.2023 (вхід. № 11385 від 13.09.2023) повідомив, що він повністю підтримує вимоги заяви Приватного виконавця.
Боржник відзив на заяву не надав.
Ухвалою від 04.09.2023 суд призначив вказану заяву Приватного виконавця до розгляду у судове засідання.
З метою своєчасного повідомлення учасників справи про розгляд заяви, суд надіслав ухвалу від 04.09.2023 на електронні пошти учасників справи, що підтверджено довідками про доставку електронного листа від 04.09.2023 (т.1 а.с.239-241) та засобами поштового зв'язку, що підтверджується поштовими повідомленнями від 05.09.2023 (т.1 а.с.245-246).
Приватний виконавець разом із заявою подав клопотання про витребування доказів (т.1 а.с.163-165), в якому прохає витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" та у Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" копію договору № 2616-НГД з усіма додатками та актами виконаних робіт.
Це клопотання суд відхиляє, оскільки згідно із заявою наявність заборгованості та суть правовідносин між боржником та Приватним акціонерним товариством "Нафтогазвидобування" розглядалася судом у справі № 910/14493/22 та встановлена у відповідному судовому рішенні.
Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Тетяна Вікторівна та Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" подали до суду заяви про участь у судовому засіданні 14.09.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 07.09.2023 суд відмовив у задоволенні вказаних заяв в зв'язку з відсутністю у суду відповідної технічної можливості.
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" подав до суду заяву від 13.09.2023 (вхід. № 11385 від 13.09.2023) про розгляд справи у судовому засіданні 14.09.2023 без його участі. Цю заяву суд задовольнив.
Приватний виконавець подав клопотання від 11.09.2023 про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Північним апеляційним господарським судом рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/14493/22.
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" подав у заяві від 13.09.2023 підтримало клопотання Приватного виконавця про зупинення провадження у цій справі.
Представник Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" у судовому засіданні 14.09.2023 заперечував проти зупинення провадження у цій справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Клопотання Приватного виконавця від 11.09.2023 про зупинення провадження у цій справі суд відхиляє, оскільки апеляційне провадження у справі № 910/14493/22 не перешкоджає розгляду заяви Приватного виконавця у справі № 917/483/23.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Господарський суд Полтавської області у справі № 917/483/23 прийняв рішення від 25.04.2023 (т.1 а.с.142-147) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" 1 504 500,00 Євро - основного боргу, 49 648,50 Євро - заборгованості за процентами, 459558 грн 61 коп. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Це рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили 18.05.2023.
На виконання вказаного рішення Господарський суд Полтавської області видав відповідний наказ від 31.05.2023 № 917/483/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" 1 504 500,00 Євро - основного боргу, 49 648,50 Євро - заборгованості за процентами, 459558 грн 61 коп. - відшкодування витрат зі сплати судового збору (т.1 а.с.153).
За заявою стягувача Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Тетяна Вікторівна постановою від 19.06.2023 відкрив виконавче провадження № 72068063 з виконання наказу від 31.05.2023 № 917/483/23 (т.1 а.с.178-179).
Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Тетяна Вікторівна (далі - Приватний виконавець) в порядку ст. 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) звернувся до суду з заявою про звернення стягнення на грошові кошти в розмірі 10289477,33 грн, що належать Приватному акціонерному товариству "Нафтогазвидобування" - особі, яка має заборгованість перед боржником, в рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадженням № 72068063.
В обґрунтування заяви Приватний виконавець посилається на те, що в ході проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження було встановлено, що ТОВ “Сервіс Ойл” має договірні відносини з ПрАТ “Нафтогазвидобування” та між зазначеними особами укладено договір № 2616-НГД та станом на сьогодні, наявна заборгованість ПрАТ “Нафтогазвидобування” перед ТОВ “Сервіс Ойл” за договором № 2616-НГД; вказана заборгованість підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/14493/22.
При вирішенні заяви суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
В ч. 2 ст. 336 ГПК України вказано, що суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред'явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.
Згідно з положеннями статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику (частина 1). Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку (частина 2). Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих (частина 3). На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом (частина 4).
Щодо застосування зазначених вище норм Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19 сформувала правовий висновок, за яким особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.
Приватний виконавець у заяві вказує, що після аналізу сайту «Судова влада України» та ЄДРСР він встановив, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за № 910/14493/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" до Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» про стягнення 39 043 155,72 грн заборгованості за договором № 2616-НГД. За результатом розгляду цієї справи Господарський суд міста Києва виніс рішення від 18.07.2023, яким позов ТОВ «Сервіс Ойл» задовольнив. Також згідно відомостей з сайту «Судова влада України» суд задовольнив заяву ПрАТ «Нафтогазвидобування» про відстрочення виконання вказаного судового рішення на 6 місяців.
Суд враховує правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 12 травня 2021 року у справі N 910/8613/19, про те, системний аналіз приписів статей 53, 56 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.
При цьому, за своєю правовою природою положення вказаних статей не є імперативними, судова дискреція, в даному випадку, передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням всіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу.
З огляду на положення вказаних норм, під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам відповідно до статті 336 ГПК України, предметом дослідження суду, у даному випадку, має бути факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду, або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач чи виконавець просить звернути стягнення.
Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України висловлена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі N 910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі N 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі N 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі N 927/313/18, від 06.02.2020 у справі N 913/381/18.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 22.07.2021 у справі № 905/1642/19 (п. 56) сформована правова позиція про те, що подана в порядку статті 336 ГПК України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.
Суд також врахував правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 21 вересня 2022 року у справі 910/11124/19, від 13 серпня 2021 року у справі № 910/20504/16, від 25 вересня 2020 року у справі № 913/558/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, 13 серпня 2021 року у справі 910/20504/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19, на які посилається приватний виконавець у заяві.
Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не суб'єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 ГПК України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення - постанова Верховного Суду складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 серпня 2021 року.
Як свідчить Єдиний державний реєстр судових рішень, Господарський суд міста Києва у справі за № 910/14493/22 виніс рішення від 18.07.2023 (рядок доступу: https://reestr.court.gov.ua/Review/112458159) (з врахуванням ухвали від 16.08.2023 про виправлення помилки; reestr.court.gov.ua/Review/112844737) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" (ідентифікаційний код 32377038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" (ідентифікаційний код 38516938) 17 667 666 грн 17 коп. заборгованості, 7 830 430 грн 88 коп. переоцінки вартості виконаних робіт, 763 485 грн 92 коп. інфляційних втрат, 826 610 грн 56 коп. 3 % річних, 1 грн 00 коп. пені, 510 322 грн 38 коп. судового збору; а також відстрочив виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/14493/22 строком на шість місяців до 18.01.2024.
Предметом судового розгляду у вказаній справі була заборгованість Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" за договором № 2616-НГД від 04.07.2017.
Відповідно до ч. 1 ст. 243 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У ч.2 цієї статті вказано, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Як свідчить Єдиний державний реєстр судових рішень, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2023 відкрите апеляційне провадження щодо рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/14493/22 (рядок доступу: https://reestr.court.gov.ua/Review/113059744).
Отже, відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст. 243 Господарського процесуального кодексу України вказане рішення суду у справі № 910/14493/22 на цей час не набрало законної сили в зв'язку з відкриттям апеляційного провадження щодо нього.
З огляду на викладене, заборгованість за договором № 2616-НГД від 04.07.2017, на яку приватний виконавець прохає звернути стягнення не є безспірною, а існуючий спір про цю заборгованість розглядається в цей час в межах провадження у справі № 910/14493/22.
Водночас, для застосування положень ст. 336 ГПК України безспірність заборгованості має бути беззаперечною.
З огляду на викладене, заява Приватного виконавця не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 336, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни про звернення стягнення на грошові кошти, що належить особі, яка має заборгованість перед боржником.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Дата підписання ухвали: 14.09.2023.
Суддя Т. М. Безрук