ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
30.08.2023 Справа № 914/3659/21
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут», місто Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ ЕСТЕЙТ», місто Київ
за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», місто Київ
за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , місто Львів
про витребування майна з чужого незаконного володіння.
За участі представників сторін:
від позивача: Дяків В.Б. - адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №002022 від 23.10.2020; ордер серія ВС № 1111757 від 01.12.2021);
від відповідача: Голубничий О.І. - адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія №4769 від 13.12.2011; довіреність від 15.03.2023), присутній в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon»;
від третьої особи-1: Тута І.В.- адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП №001939 від 04.12.2018; довіреність від 02.01.2023), присутня в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon»;
від третьої особи-2: Матушек В.В. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1196244 від 28.04.2023; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001374 від 13.03.2019).
ВСТАНОВИВ
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/3659/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ ЕСТЕЙТ» за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено у протоколах судових засідань.
Ухвалою від 15.08.2023 суд постановив відкласти підготовче засідання на 30.08.23 об 11:30 год. та провести підготовче засідання, призначене на 30.08.2023 об 11:30 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» (https:vkz.court.gov.ua). Крім того, в ухвалі від 15.08.2023 судом зазначено про відкладення розгляду клопотання відповідача про призначення судово-технічної експертизи документа (вх.№3176/23 від 14.08.2023).
15.08.2023 на електронну адресу суду від представника третьої особи-1, після закінчення судового засідання 15.08.2023, надійшло клопотання про призначення повторної судово-технічної експертизи документа вих.№ 3.31.64 від 15.08.2023 (вх.№3189/23).
Представник позивача в підготовче засідання 30.08.2023 з'явився, заперечив проти поданого відповідачем клопотання про призначення технічної експертизи документа, мотивуючи тим, що дана експертиза вже проводилася та об'єкт дослідження з часом знищився, крім того в матеріалах кримінального провадження немає оригіналу документа, який відповідач вказав в клопотанні про призначення технічної експертизи документа, відповідно з технічних причин клопотання відповідача не підлягає до задоволення. Крім того, заперечив проти поданого третьою особою-1 клопотання про призначення повторної судово-технічної експертизи договору купівлі-продажу від 26.02.2003. Письмово заперечення проти проведення експертизи не подавав.
Представник відповідача в підготовче засідання 30.08.2023 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» з'явився, в судовому засіданні підтримав раніше подане ним клопотання про призначення технічної експертизи документа (вх.№3176/23 від 14.08.2023) та просив його задовольнити. Крім того, не заперечив проти поданого третьою особою-1 клопотання про призначення повторної судово-технічної експертизи договору купівлі-продажу від 26.02.2003.
Представник третьої особи-1 в підготовче засідання 30.08.2023 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» з'явилася, в судовому засіданні підтримала подане нею клопотання про призначення повторної судово-технічної експертизи договору купівлі-продажу від 26.02.2003 (вих.№3.3164 від 15.08.2023 (вх.№3189/23 від 15.08.2023) та просила його задовольнити. Крім того, не заперечила проти поданого відповідачем клопотання про призначення технічної експертизи документа (вх.№3176/23 від 14.08.2023).
Представник третьої особи-2 в підготовче засідання 30.08.2023 з'явився, в судовому засіданні не заперечив проти поданого відповідачем клопотання про призначення технічної експертизи документа та клопотання третьої особи-1 про призначення повторної судово-технічної експертизи.
Згідно пунктом 10 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання про призначення технічної експертизи документа (вх.№3176/23 від 14.08.2023), заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, з огляду на таке.
За змістом статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Аналіз норм Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів та може призначатися судом за його ініціативою у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Виходячи з повноважень, наданих суду Господарським процесуальним кодексом України, та принципу диспозитивності дослідження обставин справи, оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.
Слід зазначити, що потреба у призначенні судової експертизи може бути обумовлена наявністю у справі суперечливих доказів, у зв'язку з чим у суду відсутня можливість надати їм належну оцінку.
Обґрунтовуючи подане клопотання про призначення експертизи, відповідач стверджує, що в межах даної справи позивач приєднав до позовної заяви висновок №10254 від 07.02.2006 року криміналістичної експертизи матеріалів документів по встановленню абсолютного часу виконання записів у документах по кримінальній справі №144-6229 та висновок №10253/10255 від 28.12.2005 року судово-технічної експертизи документів по кримінальній справі №144-6229. На думку відповідача, висновок експертизи від 28.12.2005 року та висновок експертизи від 07.02.2006 року не відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України, адже не зроблений, а ні на замовлення учасника справи (стаття 101 Господарського процесуального кодексу України), а ні на підставі ухвали суду про призначення експертизи (статті 99 Господарського процесуального кодексу України).
Зокрема зазначає, що аналізуючи висновок експертизи від 07.02.2006 року, представник відповідача звернув увагу на ряд невідповідностей, а саме:
1. На вирішення експертизи було поставлено питання щодо того, чи відповідає дата виготовлення/написання рукописного тексту в договорі купівлі-продажу від 26.02.2003 року, даті, що вказана в даному договорі купівлі-продажу? В той час, як щодо даного питання було надано висновок про те, що: «Підпис від іменні приватного нотаріуса Нор Н.М., який посвідчував цей договір, виконано пізніше грудня 2004 року, а рукописні записи та підпис від приватного нотаріуса Нор Н.М., який посвідчував ці рукописні записи, виконано пізніше грудня 2004 року».
На думку відповідача, експерт фактично вийшов за межі поставленого запитання, а саме провів дослідження та надав висновок щодо підпису приватного нотаріуса, в той час як питання ставилися лише щодо дати написання рукописного тексту.
2. Зі змісту висновку експертизи неможливо достовірно встановити, чи досліджувався виключно підпис нотаріуса, що міститься під дописаним текстом, чи підпис нотаріуса, яким посвідчено загалом договір купівлі-продажу.
3. У висновку експертизи вказано, що в основу експертного дослідження постановленні порівняльні зразки документів, які датовані червнем 2003 року - лютим 2005 року. Як стверджує відповідач, не було досліджено жодного порівняльного зразка документа, який був створений (підписаний, виготовлений) в лютому 2003 року.
На думку відповідача, оскільки висновок експертизи від 07.02.2006 року та висновок експертизи від 28.12.2005 року були проведений в межах іншої справи (а саме кримінальної справи), тому вони вважаються письмовими доказами, а не висновками експертизи в розумінні процесуального законодавства. При цьому відповідач посилається на постанову Верховний суду від 05.09.2018 у справі №1326/8772/2012.
Враховуючи вищенаведене, відповідач просить суд призначити у справі судово-технічну експертизу документа, на вирішення експерту поставити наступні питання:
1. Чи виготовлений договір купівлі-продажу площадки (споруди) від 26.02.2003 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №1020, у той час, яким датований документ - 26.02.2003 року?
2. У який період часу був виготовлений договір купівлі-продажу площадки (споруди) від 26.02.2003 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №1020?
3. Чи виконанні підписи ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в договорі купівлі-продажу площадки (споруди) від 26.02.2003 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №1020, у той час, яким датований документ - 26.02.2003 року?
4. У який період часу були виконанні підписи ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в договорі купівлі-продажу площадки (споруди) від 26.02.2003 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №1020?
Предметом даного спору є витребування з незаконного володіння нерухомого майна, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1815568146101, а саме: площадки (споруди) площею 1 379,3 кв. м (в межах 1-го поверху площадки (споруди) влаштованого торговельного павільйону міні ринку, загальною площею 1 193,6 кв. м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ТзОВ «Ресторан «Беркут».
Підставою позову про витребування з незаконного володіння нерухомого майна позивач зазначає вибуття майна з володіння законного власника поза його волею, а саме те, що нерухоме майно (площадка (споруда) площею 1379.3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (станом на зараз 59В)), вибуло із володіння ТзОВ «Ресторан «Беркут» на підставі правочину - договору купівлі-продажу площадки (споруди) датованого 26.02.2003 року який укладено з грубим порушенням закону. Позивач зокрема стверджує, що в подальшому, спірне нерухоме майно неодноразово відчужувалося за договорами купівлі-продажу. На момент пред'явлення позову, кінцевим володільцем спірного майна є ТзОВ «Львів Естейт», що встановлено судом на стадії підготовчого провадження.
Ухвалою від 17.05.2023 суд задовольнив клопотання представника відповідача про витребування оригіналів доказів (вх.№8654/23 від 05.04.2023) та постановив витребувати у ТзОВ «Ресторан «Беркут»: 1) Оригінал Висновку №10253/10255 від 28.12.2005 року судово-технічної експертизи документів по кримінальній справі №144-6229; 2) Оригінал Висновку №10254 від 07.02.2006 року криміналістичної експертизи матеріалів документів по встановленню абсолютного часу виконання записів у документах по кримінальній справі №144-6229. Так, у поданому клопотанні сам відповідач зазначав про те, що зміст зазначених висновків через погану якість копій є нечитабельними, що на думку відповідача, фактично унеможливлює встановити достовірно певні обставини, а також оцінити ці докази на предмет відповідності порядку проведення експертних досліджень (перелік запитань, методи проведення дослідження, перелік зразків, шо надані на дослідження, підсумкові висновки за результатом дослідження).
Позивач проти клопотання відповідача про призначення експертизи заперечив, зокрема зазначив, що дана експертиза вже проводилася та об'єкт дослідження з часом знищився, крім того в матеріалах кримінального провадження немає оригіналу документа, який відповідач вказав в клопотанні про призначення технічної експертизи документа, відповідно з технічних причин клопотання відповідача не підлягає до задоволення. Так, зокрема представник позивача у своїй заяві (б/н від 13.06.2023 (вх.№14798/23 від 14.06.2023)) повідомляв суд про неможливість надання витребуваних ухвалою суду від 17.05.2023 документів з об'єктивних причин, оскільки у товариства відсутні оригінали цих документів. Зокрема зазначав про те, що в позовній заяві на виконання вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивачем було зазначено, що оригінали висновку криміналістичної експертизи №10254 від 07 лютого 2006 року та висновку №10253/10255 судово-технічної експертизи документів знаходяться в матеріалах кримінальної справи №144-6229, яка знаходиться у Франківському відділі поліції міста Львова. Також, зазначив, що в межах розгляду справи №914/677/20 Господарський суд Львівської області витребовував цю кримінальну справу та оглядав оригінали цих висновків у судовому засіданні.
Таким чином, позивач просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення судово-технічної експертизи документа.
Слід зазначити, що для вирішення питань, які ставляться перед технічною експертизою документів, потрібно надати оригінали документів, а не його технічні зображення (копії).
При підготовці матеріалів повинні бути виконані певні вимоги поводження з об'єктом дослідження, чітко сформульовано завдання експерту, проведено збір необхідних порівняльних матеріалів, збір інформації, необхідної для проведення експертизи.
Представник позивача повідомив суд про відсутність у позивача оригіналу договору, який відсутній також у третьої особи-2, що підтвердив представник третьої особи-2 у судовому засіданні.
Третій екземпляр договору, що був вилучений у нотаріуса та досліджувався при проведенні судово-технічної експертизи документів в межах кримінальної справи №144-6229, за наслідками якого складено висновок №10253/10255 від 28.12.2005 року та криміналістичної експертизи матеріалів документів по встановленню абсолютного часу виконання записів у документах, внаслідок чого складено висновок №10254 від 07.02.2006 року, після проведення експертиз є непридатним для дослідження.
Крім того, слід зазначити, що представник третьої особи-2 у своїх пояснення на позовну заяву зазначив, що судовими експертами досліджувався примірник договору, викладений не на спеціальному бланку, а виготовлений на аркуші паперу білого кольору формату А4.
Враховуючи давність складання договору, який датований 26.02.2003, неможливим буде надання порівняльних матеріалів для проведення експертизи.
Крім того, слід зазначити, що призначення судової експертизи документа давність складання якого становить більше 20 років, який вже досліджувався у кримінальному провадженні протягом 2005-2006 років та по якому складено експертні висновки, ставиться відповідачем та третіми особами під сумнів лише у 2023 році, є зловживанням процесуальними правами учасників справи, які заявили такі клопотання.
Долучені позивачем висновки експертиз не є єдиним доказом у справі та будуть оцінюватись судом при вирішенні спору по суті в сукупності з іншими доказами.
Питання щодо суб'єктної приналежності права власності на спірне нерухоме майно, придбане за договором купівлі-продажу площадки (споруди) від 26.02.2003, неодноразово досліджувалось в межах судових спорів за участю ТОВ «Ресторан Беркут» та ОСОБА_1 . Також надавалась оцінка договору купівлі-продажу площадки (споруди) від 26.02.2003.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (п. 36). На це «право на суд», в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі «Салонтаджі-Дробняк проти Сербії» (п. 132).
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства», (п. 57). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника ТзОВ «ЛЬВІВ ЕСТЕЙТ» про призначення судово-технічної експертизи документа (вх.№3176/23 від 14.08.2023).
Розглянувши подане представником третьої особи-1 клопотання про призначення повторної судово-технічної експертизи договору купівлі-продажу від 26.02.2003 (вих.№3.3164 від 15.08.2023 (вх.№3189/23 від 15.08.2023)), заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні з огляду на таке.
В обґрунтування поданого клопотання третя особа-1 посилається на те, що в матеріалах даної справи міститься два висновки експертизи, а саме: висновок №10254 від 07.02.2006 року криміналістичної експертизи матеріалів документів по встановленню абсолютного часу виконання записів у документах по кримінальній справі №144-6229 та висновок №10253/10255 від 28.12.2005 року судово-технічної експертизи документів по кримінальній справі №144-6229. Однак, на думку третьої особи-1 (ТзОВ «ФК «Поліс») вищезгадані висновки експертизи фактично суперечать один одному, а також висновок експертизи від 07.02.2006 року суперечить численній кількості інших доказів у справі та є абсолютно необґрунтованим.
Представник третьої особи-1 (ТзОВ «ФК «Поліс»), звертає увагу на те, що:
1. В п. 2 висновку експертизи від 28.12.2005 вказано про те, що в договорі купівлі-продажу від 26.02.2003 відтиск печатки приватного нотаріуса нанесений у той період часу січень-березень 2003 року, яким датований цей документ. Відтак, на думку третьої особи-1, в цій частині можна погодитися з висновком експертизи, адже, як стверджує третя особа-1, договір дійсно був укладений в лютому 2003 року, а не з липня 2003 року по липень 2005 року.
2. В п. 4 висновку експертизи від 28.12.2005 чітко зазначено, що встановити відповідність часу нанесення печатки ТзОВ «Ресторан «Беркут» в договорі даті, котра вказана в ньому - 26.02.2003 року можливо при наявності документів з відтиском печатки в цей період.
3. У висновку експертизи від 07.02.2006 вказано, що в основу експертного дослідження постановленні порівняльні зразки документів, які датовані червнем 2003 - лютим 2005. Відтак, на думку третьої особи-1, вказане свідчить про те, що експертом не було досліджено жодного порівняльного зразку документу, який був створений (підписаний, виготовлений) в лютому 2003 року.
4. У висновку експертизи від 07.02.2006 вказано: «підпис від імені приватного нотаріуса Нор Н.М. у договорі купівлі-продажу площадки, не відповідає зазначеній даті 26.02.2003 року та виконано пізніше грудня 2004 року». Однак, на думку третьої особи-1, в матеріалах справи міститься ряд доказів, які суперечать вказаному висновку експерта, а саме:
1) Рішенню Франківського районного суду м. Львова від 17.12.2013 року у справі №2-3554/11, яке було залишене в силі судами апеляційної та касаційної інстанції, в якому зазначено: «право власності на площадку було зареєстровано 20.02.2004 року на підставі договору купівлі-продажу від 26.02.2003 року»; «Лише 12.03.2004 року ТзОВ «Ресторан Беркут» подало заяву до Обласного комунального підприємства Львівської міської ради БТІ» та долучено спірну угоду, датовану 26.02.2003 року, та на підставі даної угоди внесено зміни в реєстрацію права власності на спірний об'єкт»;
2) Витягу №2881396 від 20.02.2004, в якому вказано, що Гриншпун А.Г. є власником спірного майна на підставі договору купівлі-продажу від 26.02.2003 №1020, що посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Нор Н.М.;
3) Заяві ТзОВ «Ресторан Беркут» від 12.03.2004, в якій вказано: «Прошу Вас зареєструвати угоду від 26.02.2003 року про розірвання договору купівлі-продажу площадки (споруди). Додаток: фотокопія та оригінал угоди про розірвання договору купівлі-продажу площадки (споруди)»;
4) Рішенню Господарського суду Львівської області від 06.08.2004 у справі №1/305/-28/130, в якому міститься посилання на угоду від 26.02.2003 про розірвання договору купівлі-продажу від 26.02.2003. Зокрема, як стверджує третя особа-1, у згаданому рішенні суду зазначено: «Факт належності ТзОВ «Ресторан «Беркут» площадки (споруди) площею 1 379.3 кв.м. підтверджується листом третьої особи 2 №3055 від 26.07.04 р. та угодою віл 26.02.2003 р. про розірвання договору купівлі-продажу площадки (споруди)».
5. На вирішення експертизи від 07.02.2006 було поставлено питання щодо того, чи відповідає дата виготовлення/написання рукописного тексту в договорі купівлі-продажу від 26.02.2003, даті, що вказана в даному договорі купівлі-продажу? Однак, на думку третьої особи-1, у відповідь на вказане питання було надано висновок про дату виконання підпису нотаріуса, а не рукописного тексту. Зокрема, зазначено: «Підпис від іменні приватного нотаріуса Нор Н.М., який посвідчував цей договір, виконано пізніше грудня 2004 року, а рукописні записи та підпис від приватного нотаріуса Нор Н.М., який посвідчував ці рукописні записи, виконано пізніше грудня 2004 року».
6. Зі змісту висновку експертизи від 07.02.2006 неможливо достовірно встановити, чи досліджувався виключно підпис нотаріус, що міститься під дописаним текстом з метою посвідчення виправлення описки, чи підпис нотаріуса, яким посвідченого загалом договір купівлі-продажу. На думку третьої особи-1, виправлення описки нотаріусом дійсно могло відбутися пізніше дати укладення договору, проте жодним чином не може свідчити про те, що фактично договір купівлі-продажу від 26.02.2003 був укладений пізніше.
У зв'язку із вищевикладеним представник третьої особи-1 (ТзОВ «ФК «Поліс») просить суд провести повторну судово-технічну експертизу договору купівлі-продажу від 26.02.2003 року та поставити перед експертом запитання:
- Чи виготовлений договір купівлі-продажу площадки (споруди) від 26.02.2003 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №1020, у той час, яким датований документ - 26.02.2003 року?
2. У який період часу був виготовлений договір купівлі-продажу площадки (споруди) від 26.02.2003 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №1020?
3. Чи виконанні підписи ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в договорі купівлі-продажу площадки (споруди) від 26.02.2003 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №1020, у той час, яким датований документ - 26.02.2003 року?
4. У який період часу були виконанні підписи ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в договорі купівлі-продажу площадки (споруди) від 26.02.2003 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №1020?
Позивач проти клопотання відповідача про призначення експертизи усно заперечив, зокрема зазначив, що для призначення повторної судово-технічної експертизи немає підстав, а зауваження представника третьої особи-1 (ТзОВ «ФК «Поліс») фактично зводиться до його власної суб'єктивної оцінки та незгоди з висновком експерта. Зокрема зазначив, що клопотання третьої особи-1 є безпідставним та необґрунтованим, спрямованим на затягування судового процесу.
Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.
Приписами частини 1 та частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Повторна судове експертиза призначається з підстав викладених в частині 2 статті 107 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 107 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються, зокрема Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.98 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №144/5 від 30.12.2004, зі змінами і доповненнями, далі - Інструкція), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.
Згідно з п. 1.2.14. Інструкції повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Повторна судова експертиза призначається судом, за наявності у справі судової експертизи проведеної за ухвалою суду.
В даній справі не призначалась та не проводилась судова експертиза, тому призначення повторної не є можливим.
Відповідач та третя особа-1 мали можливість скористатись правом наданим статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, на проведення експертизи на замовлення учасників справи, подавши до суду висновок експерта, складений на їх замовлення.
Згідно з статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника третьої особи-1 про призначення повторної судово-технічної експертизи.
Про висновки криміналістичних експертиз відповідачу та третій особі-1 було відомо ще до відкриття провадження у вказаній справі, водночас клопотання про призначення експертизи подані з пропуском процесуального строку, без наведення поважності причин, які завадили подати їх вчасно.
За приписами статті 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, у зв'язку із закінченням встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку для проведення підготовчого провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Слід зазначити, що представник відповідача у клопотанні від 16.03.2023 (вх.№6657/23) просив призначити судове засідання 20.03.2023 о 11:30 год., а також всі наступні судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» (vkz.court.gov.ua).
Представник третьої особи-1 у клопотанні за вих.№3.2997 від 14.04.2023 (вх.№9319/23) просив призначити судове засідання 01.05.2023 о 13:00 год., а також всі наступні судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» (vkz.court.gov.ua).
Враховуючи вказані клопотання, суд дійшов висновку призначити судове засідання для розгляду справи по суті 21.09.2023 о 10:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» (vkz.court.gov.ua).
Керуючись статтями 13, 42, 46, 181-183, пунктом 3 частини 2 статті 185, статтями 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ
1. У задоволенні клопотання ТзОВ «ЛЬВІВ ЕСТЕЙТ» про призначення судово-технічної експертизи документа (вх.№3176/23 від 14.08.2023) відмовити.
2. У задоволенні клопотання ТзОВ «Фінансова компанія «Поліс» про призначення повторної судово-технічної експертизи (вих.№3.3164 від 15.08.2023 (вх.№3189/23 від 15.08.2023)) відмовити.
3. Закрити підготовче провадження у справі.
4. Призначити справу до судового розгляду по суті на 21.09.2023 р. о 10:00 год.
5. Провести судове засідання, призначене на 21.09.2023 о 10:00 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» (https:vkz.court.gov.ua).
6. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128, зал судових засідань № 3, другий поверх.
7. Явка представників учасників справи у судове засідання обов'язкова.
8. Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за межами приміщення суду представнику відповідача - Голубничому О.І. та представнику третьої особи-1 - Туті І.В. необхідно використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення.
9. Забезпечити участь представника відповідача - Голубничого О.І. та представника третьої особи-1 - Тути І.В. в судовому засіданні у справі №914/3659/21, призначеному на 21.09.2023 о 10:00 год. в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196.
10. Роз'яснити представнику відповідача - Голубничому О.І., та представнику третьої особи-1 - Туті І.В., що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції уповноважений представник зобов'язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв'язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.
11. Попередити учасників справи, що відповідно до частини четвертої статті 197 ГПК України, пункту 5 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи.
12. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
У зв'язку із введенням воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб згідно із Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022, беручи до уваги те, що строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, тобто до 16 листопада 2023, суд звертається до учасників судового процесу з проханням надсилати всі процесуальні документи на електронну адресу суду: inbox@lv.arbitr.gov.ua. В назві файлу зазначати номер справи, прізвище та ініціали судді.
Крім того, усю інформацію щодо стану розгляду справи можна отримати в такий спосіб: (032)255-03-64 - канцелярія; (032)255-04-12 - інформаційна довідка щодо руху справ; http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/ - веб-сайт суду.
Повний текст ухвали
складено 04.09.2023
Суддя Сухович Ю.О.