Ухвала від 13.09.2023 по справі 910/960/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.09.2023Справа № 910/960/22

За скаргою Державного підприємства "Укрліктрави"

на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича

у справі № 910/960/22

за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до Державного підприємства "Укрліктрави"

про стягнення 3 000 000,00 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Видиш А.В.

Представники учасників справи:

від стягувача: не з'явився;

від боржника (скаржника): не з'явився;

від державного виконавця: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/960/22 за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - позивач, стягувач) до Державного підприємства "Укрліктрави" (далі - відповідач, боржник) про стягнення 3 000 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.06.2022 року в справі № 910/960/22 вимоги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задоволено; стягнуто з Державного підприємства "Укрліктрави" на користь позивача 3 000 000,00 грн. основного боргу, а також 45 000,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

21.07.2022 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2022 року в справі № 910/960/22 місцевим господарським судом видано відповідний наказ.

28.08.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла скарга Державного підприємства "Укрліктрави" від 28.08.2023 року на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича (далі - Виконавець), в якій боржник просив визнати протиправною та скасувати постанову Виконавця від 03.08.2023 року про опис та арешт майна (коштів) боржника при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1 про стягнення коштів з ДП "Укрліктрави", до складу якого входить 21 виконавче провадження на суму 15 609 430,21 грн., зокрема виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу № 910/960/22 від 21.07.2022 року, що видав господарський суд міста Києва, про стягнення з ДП "Укрліктрави" на користь АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" заборгованості у розмірі 3 045 000,00 грн.

У наведеній скарзі Державне підприємство "Укрліктрави" також просило суд поновити йому процесуальний строк на подання цієї скарги.

Ухвалою від 29.08.2023 року господарський суд міста Києва поновив Державному підприємству "Укрліктрави" строк для подання скарги на дії Виконавця, прийняв наведену скаргу до розгляду та призначив судове засідання для розгляду цієї скарги на 13.09.2023 року.

05.09.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання Виконавця від 01.09.2023 року № 33/1, в якому останній просив суд закрити провадження з розгляду скарги, зважаючи на винесення оскаржуваної боржником постанови від 03.08.2023 року про опис та арешт майна (коштів) боржника у зведеному виконавчому провадженні.

12.09.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання Державного підприємства "Укрліктрави" від 11.09.2023 року про залишення без розгляду поданої ним скарги від 28.08.2023 року на дії Виконавця.

Сторони та Виконавець про дату, час і місце розгляду скарги Державного підприємства "Укрліктрави" були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання 13.09.2023 року не забезпечили.

У судовому засіданні 13.09.2023 року під час розгляду скарги Державного підприємства "Укрліктрави" від 28.08.2023 року на дії Виконавця, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Приписами частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Процесуальні питання, пов'язані з судовим контролем за виконанням судових рішень регламентовані розділом VI Господарського процесуального кодексу.

Зокрема, статтею 339 Господарського процесуального кодексу визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі статтею 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу, якою поновлює порушене право заявника або ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Судом враховано, що статтею 343 або будь-якою іншою статтею розділу VI Господарського процесуального кодексу не передбачено випадків, за яких скарга на дії виконавця підлягає залишенню без розгляду.

Разом із тим, суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.06.2019 року в справі № 905/1956/15, від 27.11.2019 року в справі № 629/847/15-к, від 16.06.2020 року в справі № 922/4519/14, від 13.01.2021 року в справі № 0306/7567/12, від 28.09.2021 року в справі № 761/45721/16-ц та інших.

Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 2 статті 14 вказаної статті передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

У разі відсутності спеціальної норми, щодо вирішення певних процесуальних питань, які виникають при розгляді заяв, поданих в процедурі судового контролю за виконанням судових рішень, до таких заяв можуть застосовуватись положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка стосується розгляду заяв в позовному провадженні.

У даному випадку, з огляду на те, що судовий розгляд здійснюється не інакше як за волевиявленням особи, яка звернулась із відповідною заявою, скаргою, не бажанням скаржника підтримувати подану до господарського суду міста Києва скаргу на дії Виконавця, суд вважає за можливе застосувати приписи пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду, і до заяви (скарги) заявника, яка була подана в межах розділу VI ГПК України.

При цьому, судом встановлено, що клопотання від 11.09.2023 року про залишення скарги Державного підприємства "Укрліктрави" на дії Виконавця без розгляду підписане Кіляновським В.С., який відповідно до наявної в матеріалах справи копії ордеру від 31.07.2023 року серії АН № 1219869 не обмежений у повноваженнях на вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи наведені обставин, суд дійшов висновку про залишення скарги Державного підприємства "Укрліктрави" від 28.08.2023 року без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, за вказаних обставин, суд не розглядає по суті подане Виконавцем клопотання від 01.09.2023 року № 33/1 про закриття провадження з розгляду скарги Державного підприємства "Укрліктрави" від 28.08.2023 року.

Керуючись статтями 11, 226, 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Державного підприємства "Укрліктрави" від 28.08.2023 року на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича під час примусового виконання рішення у справі № 910/960/22 залишити без розгляду.

2. Згідно з приписами статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (13.09.2023 року) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.09.2023 року.

Суддя В.С. Ломака

Попередній документ
113462346
Наступний документ
113462348
Інформація про рішення:
№ рішення: 113462347
№ справи: 910/960/22
Дата рішення: 13.09.2023
Дата публікації: 18.09.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (26.09.2023)
Дата надходження: 24.01.2022
Предмет позову: про стягнення 3 000 000,00 грн.
Розклад засідань:
01.12.2025 19:13 Господарський суд міста Києва
15.03.2022 10:20 Господарський суд міста Києва
13.09.2023 17:30 Господарський суд міста Києва
11.10.2023 14:10 Господарський суд міста Києва