ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
13.09.2023Справа № 910/14433/23
Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали
заяви ОСОБА_1
про забезпечення позову до подання позовної заяви
у справі №910/14433/23
Без виклику представників учасників справи.
ВСТАНОВИВ:
12.09.2023 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просив суд:
- заборонити ОСОБА_2 (паспорт: серія НОМЕР_1 , виданий Кельменецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області 13 липня 2006 року; РНОКПП за даними ДРФОПП: НОМЕР_2 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) відчуження частки у розмірі 3 333,00 грн. (три тисячі триста тридцять три гривні 00 копійок), що становить 33,33% (тридцять три цілих тридцять три сотих відсотків) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНІ ПРОГРАМИ" (код ЄДРПОУ 41522302, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул.Сирецька, буд.9);
- заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу, зміни складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНІ ПРОГРАМИ" (код ЄДРПОУ 41522302, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 9) в частині частки у розмірі 3 333,00 грн. (три тисячі триста тридцять три гривні 00 копійок), що становить 33,33% (тридцять три цілих тридцять чотири сотих відсотків) в в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНІ ПРОГРАМИ" (код ЄДРПОУ 41522302, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд.9).
Суд розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, зазначає наступне.
14.11.2022 між ОСОБА_1 (продавець-1), ОСОБА_3 (продавець-2) та ОСОБА_2 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «СУЧАСНІ ІНЖЕРЕНІ СИСТЕМИ».
Відповідно до п. 1.1 Договору продавець-1 передає у власність покупця належну йому частку у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «СУЧАСНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ», розмір якої становить 3 333,00 грн. (три тисячі триста тридцять три гривні 00 копійок), що становить 33,33% (тридцять три цілих тридцять три сотих відсотків) статутного капіталу Товариства статутного капіталу Товариства, надалі - «Частка-1», а Покупець зобов'язується прийняти Частку-1 та оплатити її вартість.
Як вбачається з п.2.3 ціна продажу, повинна бути сплачена покупцем на користь продавця протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання цього Договору в повному розмірі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок покупця або іншим шляхом, погодженим Сторонами у відповідності до положень чинного законодавства України.
14.11.2022 актом приймання-передачі продавець-1 передає у власність покупця належну йому частку у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «СУЧАСНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ», розмір якої становить 3 333,00 грн. (три тисячі триста тридцять три гривні 00 копійок), що становить 33.33% (тридцять три цілих тридцять три сотих відсотків) статутного капіталу Товариства статутного капіталу Товариства.
18.11.2022 внесені зміни до Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до відомостей про Товариство, а саме:
- змінено відомості про склад учасників товариства, відповідно єдиним учасником товариства з 100% часткою в статутному є ОСОБА_2 ;
- змінено найменування Товариства на ТОВ "ІНЖЕНЕРНІ ПРОГРАМИ".
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, ОСОБА_1 зазначає, що має намір подати до Господарського суду міста Києва позовну заяву про
- розірвання Договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з
обмеженою відповідальністю "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "СУЧАСНІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖ" від 14.11.2022 р. (надалі - Договір купівлі-продажу часток);
- повернення (витребування) частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНЖЕНЕРНІ ПРОГРАМИ" (ЄДРПОУ 41522302), розмір якої становить 3 333,00 грн. (три тисячі триста тридцять три гривні 00 копійок), що становить 33,33% (тридцять три цілих тридцять три сотих відсотків) статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНЖЕНЕРНІ ПРОГРАМИ (ЕДРПОУ 41522302) та визначення частки ОСОБА_1 як учасника ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНЖЕНЕРНІ ПРОГРАМИ" (ЄДРПОУ 41522302) у розмірі, що становить 3 333,00 грн. (три тисячі триста тридцять три гривні 00 копійок), що становить 33,33% (тридцять три цілих тридцять три сотих відсотків) статутного капіталу ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЧІНЖЕНЕРНІ ПРОГРАМИ" (ЄДРПОУ 41522302).
На думку заявника, підставою для звернення до суду за захистом своїх прав шляхом розірвання Договору купівлі-продажу часток, повернення (витребування) частки у власність заявника та визначення розміру статутного капіталу і часток учасників у Товаристві з обмеженою відповідальністю "НЖЕНЕРНІ ПРОГРАМИ" є невиконання покупцем своїх зобов'язань щодо оплати вартості придбаних часток в статутному капіталі товариства.
ОСОБА_1 зазначає, що запропоновані ним заходи забезпечення позову є співмірними та достатньо обґрунтованими.
Також, вжиття відповідних заходів забезпечення забезпечить існуючий станом на дату подання заяви - збереження спірної частки у статутному капіталі ТОВ "НЖЕНЕРНІ ПРОГРАМИ" у власності ОСОБА_2 .
Відповідно до частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з частинами першою та другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Як вбачається із матеріалів заяви по справі № 910/14433/23 заявник до заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви не надав доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення позову до суду та обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову, зокрема доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема у вигляді арешту грошових коштів або майна відповідача з урахуванням того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту тощо) права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову, з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано: 13.09.2023.
Суддя М.Є.Літвінова