ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30.08.2023Справа № 910/9725/23
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Індіан Солар Мліїв"
доДержавного підприємства "Гарантований покупець"
простягнення 2 194 636,72 грн.
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.
Представники сторін:
від позивача:Клян А.Ф., Матвійчук Н.В.
від відповідача:Прохоров Ю.Г.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Індіан Солар Мліїв» (надалі - ТОВ «Індіан Солар Мліїв») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (надалі - ДП «Гарантований покупець») про стягнення 2 194 636,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати електричної енергії за договором №1845/02/21 від 23.06.2021, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення суми основного боргу у розмірі 2 010 200,38 грн., а також 3% річних у розмірі 40 643,10 грн. та інфляційних втрат у розмірі 143 783,24 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 19.07.2023.
14.07.2023 представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому ДП «Гарантований покупець» заперечує проти позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що договірні зобов'язання сторін за період 2022 року пов'язані з настанням обставин непереборної сили, оскільки вони виникли в умовах дії воєнного стану, введеного на території України з 24.02.2022, а отже розрахунки з оплати електричної енергії за договором №1845/02/21 від 23.06.2021 на думку відповідача мають здійснюватись з повним врахуванням положень наказів Міністерства енергетики України, зокрема, Наказу № 140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та Наказу № 206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим» тарифом».
Також представник відповідача повідомляє, що позивачем у позовній заяві не враховано те, що ДП «Гарантований покупець» здійснило оплату у розмірі 82 054,88 грн., на рахунок ТОВ «Індіан Солар Мліїв», що підтверджується платіжною інструкцією № 300 356 від 15.06.2023, копію якої відповідач долучив до відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 заяви представників ТОВ «Індіан Солар Мліїв» про участь у судових засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено.
25.07.2023 від ТОВ «Індіан Солар Мліїв» до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач повністю не погоджується з наведеними ДП «Гарантований покупець» твердженнями про те, що спір у даній справі виник внаслідок неврахування позивачем особливостей регулювання зобов'язань сторін під час дії воєнного стану в Україні, зокрема наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та Наказу № 206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим» тарифом», оскільки вищевказані акти жодним чином не змінюють та не припиняють зобов'язання відповідача щодо сплати позивачу повної вартості проданої електроенергії, встановлене укладеним сторонами у справі договором № 1845/02/21 від 23.06.2021.
Також представник позивача зазначає, що посилання ДП «Гарантований покупець» на те, що позивачем не доведено порушення відповідачем порядку розрахунків, встановлених нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність на ринку електричної енергії, є безпідставними, оскільки ТОВ «Індіан Солар Мліїв» у позовній заяві детально обгрунтовано термін виконання відповідачем зобов'язання, факт прострочення, день, з якого почалось прострочення за кожним підписаним позивачем та відповідачем актом купівлі-продажу електроенергії, а також наведено деталізований розрахунок заборгованості ДП «Гарантований покупець» за договором № 1845/02/21 від 23.06.2021.
Щодо твердження відповідача про неврахування позивачем у позовній заяві оплати в розмірі 82 054,88 грн., здійсненої на рахунок ТОВ «Індіан Солар Мліїв» відповідно до платіжної інструкції № 300 356 від 15.06.2023, представник позивача вказує на те, що усі розрахунки заборгованості відповідача здійснено позивачем станом на 09.06.2023, що унеможливило врахування даної оплати під час подачі до суду позовної заяви у справі № 910/9725/23.
Додатково у своїй відповіді на відзив позивач просить суд у порядку ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України поновити ТОВ «Індіан Солар Мліїв» строк на подачу доказів та долучити до матеріалів даної справи:
- копії електронного листування з відповідачем, яке підтверджує надсилання позивачем підписаних актів купівлі-продажу електроенергії від 31.10.2021, 28.02.2022, від 31.03.2022, від 30.04.2022, від 31.05.2022, від 30.06.2022, від 31.07.2022 та від 31.08.2022;
- копії актів купівлі-продажу електроенергії від 28.02.2022, від 31.03.2022, від 30.04.2022, від 31.05.2022, від 30.06.2022, від 31.07.2022 та від 31.08.2022, підписаних у паперовому вигляді;
- оригінал акту купівлі-продажу електроенергії від 31.10.2021 у електронному вигляді та протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронних підписів до нього.
Дане клопотання про поновлення строку на подачу доказів представник ТОВ «Індіан Солар Мліїв» обгрунтовує тим, що на момент подання позовної заяви у справі № 910/9725/23 необхідність долучення вищевказаних доказів до матеріалів справи була відсутня і виникла у позивача після ознайомлення з відзивом на позовну заяву, та обумовлена метою спростування безпідставних тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, щодо відсутності в матеріалах даної справи підтвердження факту направлення позивачем підписаних актів купівлі-продажу електроенергії на адресу відповідача.
У судовому засіданні 16.08.2023 представник ТОВ «Індіан Солар Мліїв» підтримала клопотання про поновлення строку на подачу доказів та просила суд долучити вищевказані докази до матеріалів справи.
Суд протокольною ухвалою від 16.08.2023 задовольнив вище вказане клопотання представника ТОВ «Індіан Солар Мліїв» з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
За змістом ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Таким чином, за змістом вказаної норми, процесуальний строк, який не закінчився, може бути продовжений судом за клопотанням сторони або з власної ініціативи, а строк який закінчився - поновлений.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з частинами 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин, з метою виконання завдань господарського судочинства та дотримання його основних засад, зокрема, надання позивачу можливості реалізувати свої процесуальні права і виконати обов'язки щодо доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, суд визнав поважними причини пропуску позивачем процесуального строку для подання доказів і відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України поновив ТОВ «Індіан Солар Мліїв» строк на подачу доказів та долучив до матеріалів даної справи документи, додані позивачем до відповіді на відзив на позовну заяву.
15.08.2023 представником відповідача подано до суду письмові пояснення, у яких відповідач додатково обґрунтував свою позицію щодо необхідності застосування норм та положень наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 і № 206 від 15.06.2022 під час здійснення між позивачем та відповідачем розрахунків за електричну енергію у спірних правовідносинах.
Підготовче засідання неодноразово відкладалося з метою надання сторонам можливості скористатися правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.
Протокольною ухвалою суду від 16.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.08.2023.
Представники позивача взяли участь в даному судовому засіданні в режимі відеоконференції, надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечив.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 30.08.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
23.06.2021 між ДП «Гарантований покупець» (надалі - гарантований покупець) та ТОВ «Індіан Солар Мліїв» (надалі - продавець за «зеленим» тарифом) укладено договір № 1845/02/21 (надалі - Договір), відповідно до якого продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується, продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (надалі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (надалі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Згідно з п. 1.2 Договору гарантований покупець зобов'язується надавати, а продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачам.
Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за «зеленим» тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 8.1 Порядку для здійснення купівлі-продажу електричної енергії продавець повинен стати учасником ринку електричної енергії, укласти з гарантованим покупцем двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною, типові форми яких затверджені Регулятором, вступити на підставі цього договору до балансуючої групи гарантованого покупця, про що продавець зобов'язаний повідомити ОСР, на території ліцензованої діяльності якого знаходиться, та здійснювати операції з купівлі та продажу електричної енергії лише із гарантованим покупцем.
Так, 01.07.2021 ТОВ «Індіан Солар Мліїв» було включено до балансуючої групи ДП «Гарантований покупець», що підтверджується отриманим ТОВ «Індіан Солар Мліїв» повідомленням від НЕК «Укренерго» вих. № 01/26965, копія якого наявна у матеріалах справи.
Постановою НКРЕКП від 28.04.2021 № 747 ТОВ «Індіан Солар Мліїв» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до додатка.
19.05.2021 постановою НКРЕКП № 808 ТОВ «Індіан Солар Мліїв» встановлено «зелений» тариф до 01.01.2030.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «зелений» тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
16.06.2021 ТОВ «Індіан Солар Мліїв» приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку, ідентифікатор Договору № 2081-01014, що підтверджується листом НЕК «Укренерго» вих. № 01/25089 від 16.06.2021, копія якого наявна у матеріалах справи.
Згідно з п. 2.3 Договору продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Відповідно до п. 2.4 Договору продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.
Пунктом 2.5 Договору визначено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця визначається відповідно до глави 9 Порядку (п. 2.6 Договору).
Гарантований покупець та продавець за «зеленим» тарифом у Договорі встановили такі умови визначення обсягів купівлі-продажу електричної енергії та порядок розрахунків за дану електричну енергію: обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. (п. 3.1 Договору).
Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 Договору).
Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.3 Договору).
У випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акту купівлі-продажу (акту коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період. (п. 3.4 Договору).
Так, відповідно до Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок розрахунку платежів та порядок їх здійснення гарантованим покупцем споживачам за «зеленим» тарифом, а саме:
Фактичний обсяг відпущеної/спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору (п.8.3 Порядку).
п. 10.1 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
п. 10.2 з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
п. 10.3 після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п'ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.
п. 10.4 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та вказаних вище вимог Порядку позивачем та відповідачем було підписано акти купівлі-продажу електричної енергії за наступні періоди:
- за жовтень 2021 року - акт від 31.10.2021 на загальну суму 407 405,63 грн.;
- за лютий 2022 року - акт від 28.02.2022 на загальну суму 238 231,52 грн.;
- за березень 2022 року - акт від 31.03.2022 на загальну суму 379 526,17 грн.;
- за квітень 2022 року - акт від 30.04.2022 на загальну суму 304 785,79 грн.;
- за травень 2022 року - акт від 31.05.2022 на загальну суму 520 636,73 грн.;
- за червень 2022 року - акт від 30.06.2022 на загальну суму 603 900,06 грн.;
- за липень 2022 року - акт від 31.07.2022 на загальну суму 579 913,57 грн.;
- за серпень 2022 року - акт від 31.08.2022 на загальну суму 480 661,86 грн.
Відповідні акти купівлі-продажу електричної енергії направлялись відповідачу та були підписані уповноваженими особами ДП «Гарантований покупець» (гарантований покупець) і ТОВ «Індіан Солар Мліїв» (продавець за «зеленим» тарифом), тобто сторонами договору № 1845/02/21 від 23.06.2021 без заперечень та зауважень, а також скріплені печатками цих суб'єктів господарювання.
Відповідно до п. 4.1 Договору продавець за «зеленим» тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.
Пунктом 4.5 Договору визначено, що гарантований покупець зобов'язаний: купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію; розраховувати розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до глави 9 Порядку.
Згідно з п. 8 ч. 9 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов'язаний сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
Беручи до уваги умови Договору та п. 10.1 Порядку, зобов'язання з оплати поставленої позивачем електричної енергії за 1-10 дні місяця мало бути виконане відповідачем у строк до 15 числа (включно) розрахункового місяця, а з оплати поставленої електричної енергії за 11-20 дні місяця до 25 числа включно розрахункового місяця.
Постановами НКРЕКП затвердило розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої гарантованим покупцем у наступні періоди: постанова № 1117 від 09.09.2022 - у жовтні 2021 року та лютому-червні 2022 року; постанова № 1190 від 20.09.2022 - у липні 2022 року; постанова № 473 від 14.03.2023 - у серпні 2022 року.
Враховуючи вимоги п. 10.4 Порядку та зазначені вище Постанови НКРЕКП відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з ТОВ «Індіан Солар Мліїв» із забезпеченням товариству 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Проте, відповідач здійснив лише часткову оплату відпущеної електроенергії за вказані періоди, а саме:
- за жовтень 2021 року - на загальну суму 366 507,43 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та платіжними інструкціями від 13.10.2021, від 25.10.2021, від 29.10.2021, від 15.11.2021, від 28.09.2022, від 18.10.2022;
- за лютий 2022 року - на загальну суму 213 223,58 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 15.02.2022, від 24.02.2022, від 08.06.2022;
- за березень 2022 року - на загальну суму 78 986,56 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 29.03.2022, від 07.04.2022;
- за квітень 2022 року - на загальну суму 68 404,19 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та платіжними інструкціями від 15.04.2022, від 25.04.2022, від 06.05.2022, від 07.12.2022;
- за травень 2022 року - на загальну суму 108 354,32 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 16.05.2022, від 25.05.2022, від 07.06.2022;
- за червень 2022 року - на загальну суму 182 541,98 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та платіжними інструкціями від 15.06.2022, від 27.06.2022, від 30.06.2022, червня 2022 року, від 07.07.2022, від 29.07.2022, від 25.08.2022;
- за липень 2022 року - на загальну суму 217 081,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 14.07.2022, від 25.07.2022, від 29.07.2022;
- за серпень 2022 року - на загальну суму 269 761,49 грн., що підтверджується платіжними інструкціями від 15.08.2022, від 25.08.2022, від 31.08.2022.
Отже, спір у справі виник у зв'язку з тим, що на момент подачі даного позову до суду ДП «Гарантований покупець» не здійснило повної та своєчасної оплати електричної енергії за вказані вище періоди, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем з оплати придбаної за Договором електричної енергії на загальну суму 2 010 200,38 грн.
Однак, як вбачається з платіжної інструкції № 300 356 від 15.06.2023, копію якої представником ДП «Гарантований покупець» долучено до відзиву на позовну заяву, відповідачем частково погашено розмір основної заборгованості, а саме - здійснено платіж на суму 82 054,88 грн.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, у разі відсутності предмету спору.
Отже, оскільки ДП «Гарантований покупець» під час розгляду даної справи частково погасило розмір основної заборгованості на суму 82 054,88 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції № 300 356 від 15.06.2023, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у справі № 910/9725/23 в частині зазначеної суми основного боргу, у зв'язку з чим вважає за необхідне провадження у цій частині закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Договір - це угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення господарських правовідносин. Він є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює загальні умови виконання господарських зобов'язань. Зокрема, ч. 1 ст. 193 передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За правовою природою укладений між ДП «Гарантований покупець» та ТОВ «Індіан Солар Мліїв» Договір є договором поставки.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, вказує на відсутність у нього заборгованості перед позивачем за Договором, оскільки внаслідок введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану, розрахунки за поставлену електроенергію в спірні періоди мають особливості регулювання, пов'язані з настанням обставин непереборної сили, а тому здійснювались відповідачем саме на основі положень наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та № 206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом».
Дані твердження судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 5.1 Договору обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха, що спричиняють неможливість виконання однією зі Сторін зобов'язань за Договором.
При настанні обставин непереборної сили Сторони звільняються від виконання зобов'язань за цим Договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства. Потерпіла Сторона негайно надсилає будь-яким доступним засобом зв'язку повідомлення другій Стороні про подію, що оголошується обставиною непереборної сили, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події (п. п. 5.2-5.4).
Якщо обставини непереборної сили тривають довше трьох місяців, Сторони вирішують питання щодо подальшого виконання Договору (п. 5.5).
Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За змістом ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Таким чином, для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно з вищенаведеними нормами особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.
Окрім того, повинен бути наявний елемент неможливості переборення особою перешкоди або її наслідків (альтернативне виконання). Відтак, для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 1 жовтня 2020 року в справі № 904/5610/19.
Частиною 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, тільки відповідний сертифікат торгово-промислової палати є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії. Проте, у порушення приписів чинного законодавства та умов договору, на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав відповідного документа.
Крім того, судом встановлено, що всупереч вищезазначеним пунктам Договору в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили, на які посилався відповідач у своєму відзиві, у визначеному цим правочином порядку.
Зокрема, станом на дату настання строку оплати за заявлений товариством період (жовтень 2021 року, лютий - червень 2022 року) наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 втратив чинність. У свою чергу, наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 року «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» № 206, як і попередній наказ, ніяким чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку. Цим наказом лише обмежено розмір виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку. Проте даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за «зеленим тарифом» при здійсненні ними остаточних розрахунків згідно з пунктом 10.4 Порядку.
При цьому, суд зазначає, що саме лише посилання відповідача на наявність наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» № 206 не може слугувати беззаперечним доказом відсутності у відповідача заборгованості за договором, оскільки останнім не наведено відповідних розрахунків та не надано належних доказів відсутності на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» грошових коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, як це прямо визначено підпунктом 6 пункту 2 та абзацом 2 пункту 3 цього наказу.
Суд зазначає, що саме відповідач взяв на себе обов'язок купувати усю відпущену за Договором електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору і законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого Постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641.
У свою чергу, в матеріалах даної справи відсутні докази щодо внесення змін до Договору в частині розрахунків за період 2021 - 2022 років, тоді як саме вищевказаним Договором регулюються господарсько-правові відносини його учасників, який відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання обома сторонами.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань за договором, та особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня реальна здатність впливати на можливість виконання зобов'язання. Відповідачем в свою чергу не доведено належними доказами те, що ДП «Гарантований покупець» не може здійснювати свою господарську діяльність належним чином, тому суд відхиляє заперечення відповідача як такі, що недоведені документально.
Суд зазначає, що у наведеному в позовній заяві розрахунку заборгованості з посиланням на належні докази позивачем обгрунтовано термін виконання зобов'язання за Договором, факт прострочення, день з якого почалось прострочення за кожним підписаним актом купівлі-продажу електроенергії, а тому даний розрахунок є арифметично вірним, та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства і положенням Договору.
Отже, враховуючи те, що сума основного боргу ДП «Гарантований покупець» у розмірі 2 010 200,38 грн., за поставлену йому ТОВ «Індіан Солар Мліїв» електричну енергію відповідно до Договору за актами купівлі-продажу електроенергії, за періоди: жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року, липень 2022 року та серпень 2022 року, підтверджена належними та допустимими доказами, а відповідач на момент прийняття рішення у даній справі надав документи, які свідчать про погашення вказаного боргу лише у сумі 82 054,88 грн., суд дійшов висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог ТОВ «Індіан Солар Мліїв» до ДП «Гарантований покупець» в частині стягнення з останнього основного боргу в сумі 1 928 145,50 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 40 643,10 грн. та інфляційні у розмірі 143 783,24 грн., нараховані на відповідні суми боргу за загальний період прострочки, визначений позивачем.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлений позивачем до стягнення розмір вищевказаних компенсаційних виплат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору. Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум інфляційних втрат та 3% процентів річних за несвоєчасну сплату виробленої та поставленої ТОВ «Індіан Солар Мліїв» електричної енергії також є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 1 928 145,50 грн., 3% річних у розмірі 40 643,10 грн. та інфляційних у розмірі 143 783,24 грн. не спростовує.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіан Солар Мліїв» задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 82 054,88 грн. закрити.
3. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіан Солар Мліїв» (19511, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Мліїв, вул. Данила Кушніра, 67; ідентифікаційний код 42686149) заборгованість у розмірі 1 928 145 (один мільйон дев'ятсот двадцять вісім тисяч сто сорок п'ять) грн. 50 коп., 3% річних у розмірі 40 643 (сорок тисяч шістсот сорок три) грн. 10 коп., інфляційні у розмірі 143 783 (сто сорок три тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 24 коп. та судовий збір у розмірі 32 919 (тридцять дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 40 коп. Видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 13.09.2023.
Суддя В.П. Босий