ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________
_______________________________________________________________
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі
"14" вересня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1223/23
Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,
розглянувши матеріали позовної заяви
Товариства з обмеженою відповідальністю "Північний лідер"
до ОСОБА_1
про стягнення 33863,76 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Північний лідер" звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 33863,76 грн. збитків.
Підставою звернення до суду є факт користання відповідачем земельною ділянкою без відповідної правової підстави.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.175 ГПК України, так як позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Виходячи із приписів ст. 4 ГПК України сторонами у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Стаття 20 ГПК України вказує, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не мала та не має статусу фізичної особи - підприємця.
Тобто позивач звернувся до господарського суду із позовом до відповідача, який не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності і який у спірних правовідносинах виступає фізичною особою, відтак не може бути стороною в господарському процесі.
Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа сторона у відповідних правовідносинах як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.
За змістом частин 1, 3 статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18 визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що господарських правовідносин між сторонами не виникло, а існують позадоговірні цивільні правовідносини щодо використання відповідачем, як фізичною особою, земельної ділянки без відповідної правової підстави.
Тому за суб'єктним складом даний спір є спором суб'єкта господарювання з фізичною особою, а позовні вимоги не пов'язані із здійсненням підприємницької або іншої господарської діяльності.
Виходячи з викладеного, спір між ТОВ "Північний лідер" та ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Частиною 6 ст.175 ГПК України передбачено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи викладене, суд роз'яснює заявнику, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загальних судів у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 4, 20, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Північний лідер" у відкритті провадження у справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення 33863,76 грн. збитків.
2. Позовну заяву з додатками повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Північний лідер".
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено на підставі ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрук.
1 - до справи
2 - позивачу ( рек. з повід )