Справа №295/5875/23
Категорія 17
2/295/1860/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.08.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.
за участі секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що отримала інформацію з АСВП про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження №65860263, яка винесена приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. при примусовому виконанні виконавчого напису №89205, виданого 05.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з позивача на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості в сумі 15 057,25 грн. Позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з грубим порушенням Порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, а також порушенням ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат». Зокрема, як вказує позивач, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною Постанову КМУ №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Таким чином, можливість вчинення виконавчого напису допускається лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, однак кредитний договір №00-434102 від 10.09.2009, на підставі якого був вчинений оскаржуваний виконавчий напис, укладено у простій письмовій формі. Також позивач не визнає суму заборгованості, нараховану відповідачем, та вважає, що нотаріус не перевірив безспірність заборгованості за зобов'язанням.
З огляду на викладене у позовній заяві, ОСОБА_1 просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 05.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. і зареєстрований в реєстрі за №89205.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12.05.2023 задоволено заяву позивача про забезпечення позову: зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 05.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. та зареєстрованого в реєстрі за №89205.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 12.05.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позовну заяву до суду не направляв.
Третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе, за відсутності заперечень позивача, провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №89205, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості за кредитним договором 434102 від 10.09.2019 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 10.10.2019 року по 23.03.2021 року. Сума заборгованості складає 15 057,25 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4 772,50 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить - 7 850, 85 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить - 2 433,90 грн. (а.с. 12).
За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із ТОВ «Качай гроші» за домовленістю сторін.
На виконання виконавчого напису №89205 від 05.04.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. постановою від 18.06.2021 року відкрито виконавче провадження №65860263 (а.с. 11).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17.
Згідно з п. 3.1 та п. 3.4 Глави 16 Розділу ІІ «Вчинення виконавчих написів» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, нотаріус вчиняє виконавчі написи: 1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом 05.04.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
З матеріалів справи не вбачається, що для вчинення виконавчого напису нотаріусу було надано нотаріально посвідчений договір, що передбачає сплату грошових сум ОСОБА_1 , а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису нотаріусом. На виконання вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України докази протилежного не були надані відповідачем.
Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), від 06 жовтня 2021 року у справі № 361/4793/20 (61-5910св21).
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року по справі №201/11696/16-ц.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилається, зокрема, на те, що заборгованість, яка стягується за виконавчим написом, не є безспірною.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про визнання виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавчий напис вчинено без дотримання вимог, встановлених ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат».
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача ТОВ «Качай гроші» в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 073,60 грн. за подання позову, від сплати якого відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений при зверненні до суду.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 05.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною і зареєстрований в реєстрі за №89205.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» в дохід держави судовий збір в сумі 1 073,60 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», адреса: м. Київ, вул. Малевича Казимира, буд. 86, корпус И, код ЄДРПОУ 41697872.
Третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя