Окрема думка від 06.09.2023 по справі 304/1035/20

Окрема думка (спільна)

суддів Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 (справа № 304/1035/20, провадження № 13-58кс23)

Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) ухвалою від 6 вересня 2023 року прийняла і призначила до касаційного розгляду кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , передане 18 липня 2023 року колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - колегія суддів, Касаційний кримінальний суд) на підставі пунктів 4, 5 ст. 4341 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Із наведеним рішенням більшості суддів Великої Палати не погоджуємось, вважаємо його помилковим через недодержання процесуальних вимог щодо порядку здійснення касаційного провадження з огляду на таке.

Як відображено в ухвалі Касаційного кримінального суду від 18 липня 2023 року, на розгляд Великої Палати було передано кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 . Однак у справі відсутня ухвала про відкриття касаційного провадження за вказаною скаргою. Водночас за матеріалами справи саме ОСОБА_5 , не погодившись із рішеннями судів нижчих інстанцій, оскаржив їх, подана й підписана засудженим касаційна скарга надійшла 5 травня 2023 року до Верховного Суду (вх. № 12309/0/170-23, т. 5, а. п. 38-52).Натомість за змістом ухвали Касаційного кримінального суду від 11 травня 2023 року касаційне провадження було відкрито за скаргою захисника ОСОБА_6 (т. 5, а. п. 64), котрої немає в справі. Попри це за скаргою захисника 24 травня 2023 року було призначено касаційний розгляд на 18 липня 2023 року. Надалі в ухвалі від цієї дати колегія суддів лише констатувала про здійснення провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 , за якою всупереч частинам 1, 5 ст. 428 КПК залишилось невирішеним питання про відкриття касаційного провадження.

Таким чином, колегія суддів, передавши на розгляд Великої Палати справу за касаційною скаргою засудженого без відкриття за нею касаційного провадження, не виконала обов?язкових законодавчих умов для такої передачі.

Допущене порушення кримінального процесуального закону є істотним, оскільки унеможливлює виконання приписів ст. 436 КПК, відповідно до яких рішення суду касаційної інстанції приймається за наслідками розгляду скарги конкретної особи. Цими законодавчими положеннями має керуватися також Велика Палата при здійсненні провадження за правилами касаційної процедури.

Крім того, процесуальний закон установлює стадійність здійснення кримінального провадження. Згідно з нормами КПК касаційний розгляд відбувається тільки після відкриття касаційного провадження (статті 428, 430, 434) за зверненням особи, котра подала касаційну скаргу (статті 425, 426), за умови відповідності скарги певним вимогам (ст. 437) та наявності підстав для відкриття такого провадження (ст. 428). Передача справи на розгляд Великої Палати за процедурою статей 4341, 4342 КПК можлива лише після виконання Касаційним кримінальним судом процесуальних дій, що передують касаційному розгляду. Положення гл. 32 вказаного Кодексу наділяють Велику Палату повноваженнями здійснювати касаційний перегляд і приймати рішення за результатами розгляду конкретної касаційної скарги в межах відкритого за нею касаційного провадження.

Тому відсутність ухвали Касаційного кримінального суду про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 унеможливлює її розгляд (а звідси - і справи) Великою Палатою із прийняттям рішення, передбаченого ст. 436 КПК.

Проте більшість суддів Великої Палати не врахували зазначеного й в ухвалі від 6 вересня 2023 року про прийняття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 до розгляду навіть не відобразили, у межах якої касаційної скарги згідно з ч. 2 ст. 433 КПК слід здійснювати касаційний перегляд.

З огляду на викладене вважаємо, що справу стосовно ОСОБА_5 необхідно було повернути колегії суддів Касаційного кримінального суду через допущені на стадії відкриття касаційного провадження порушення, усунення яких не належить до компетенції Великої Палати.

Така позиція корелюється з висновком, викладеним в ухвалі Великої Палати від 17 квітня 2018 року (провадження № 13-22зк18).

Судді: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4