ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/19655/23
Провадження № 22-ц/4820/1715/23
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Заворотна А.В.
за участю: заявниці ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про продовження обмежувального припису, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 липня 2023 року (суддя Салоїд Н.М.).
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи та представника учасника справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про продовження обмежувального припису, в якій просила винести обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 на строк 6 місяців, заборонивши йому наближатися на відстань ближче 500 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за своїм бажанням перебуває у місці невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, вести листування, телефонні розмови з постраждалою особою, контактувати з нею через засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
На обґрунтування заявлених вимог зазначала, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2023 року видано обмежувальний припис ОСОБА_2 строком на шість місяців із забороною: наближення на відстань ближче п'ятсот метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місті, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою, контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Останній день дії виданого судом обмежувального припису - 26 липня 2023 року.
Кривдник порушував припис та нехтував обмеженнями, накладеними судом. Переслідував заявницю особисто зокрема 07.02.2023, 11.04.2023, 08.04.2023; на порушення умов обмежувального припису 27.01.2023 телефонував їй та направляв смс-повідомлення заявниці 06.02.2023. 08.02.2023, 13.02.2023, 14.02.2023, 15.02.2023, 17.02.2023, 18.02.2023, 19.02.2023, 20.02.2023, 25-27.02.2023, 01-04.2023, 06-12.03.2023, 14-15.03.2023, 23-24.03.2023, 26.03.2023, 28.03.2023, 01-03.04.2023, 05-07.04.2023, 08.04.2023, 11.04.2023, що підтверджується витягами з Єдиного реєстру досудових розслідування.
У Хмельницькому міськрайонному суді на розгляді перебуває кримінальна справа №686/10605/23 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого с. 390-1 КК України (умисне невиконання обмежувальних приписів).
12 липня 2023 року заявниці знов заподіяні кривдником тілесні ушкодження, що підтверджується довідкою травмпункту КП "Хмельницька міська лікарня" від 13.07.2023. Унаслідок чого заявницею подано до органу поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України (домашнє насильство).
Отже, існують об'єктивні ризики продовження насильства з боку кривдника, про що свідчить подальша поведінка, а побоювання заявниці за свою безпеку є обґрунтованими, а тому просила суд продовжити дію обмежувального припису строком на 6 місяців.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 липня 2023 року вимоги заяви задоволено. Продовжено обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 на строк 6 (шість) місяців, яким встановлено наступні заходи тимчасового обмеження: наближення на відстань ближче п'ятсот метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місті, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою, контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження дії обмежувального припису відносно нього. Посилається на незаконність судового рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», рішення про видачу обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків, а тому вважає, що судом першої інстанції не вірно оцінено наявність будь-яких ризиків у даній справі, а рішення про продовження дії обмежувального припису не ґрунтується на належних та допустимих доказах. Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що він є співвласником квартири у АДРЕСА_1 , де знаходяться його речі та одяг та де проживає його дружина з дитиною, і до якої йому заборонено наближатися, тим самим обмежено його право користуватися особистими речами.
В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу.
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи заяву про продовження обмежувального припису, суд першої інстанції виходив з того, що підстави застосування обмежувального припису на теперішній час не відпали, з огляду існування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неприязних відносин, та факту того, що під час дії обмежувального припису, встановленого рішенням від 27.01.2023, ОСОБА_2 продовжував вчиняти протиправні дії відносно заявниці.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі №686/2647/23 видано обмежувальний припис ОСОБА_2 строком на шість місяців із забороною: наближатися на відстань ближче 500 метрі до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за своїм бажанням перебуває у місці невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, вести листування телефонні розмови з постраждалою особою, контактувати з нею через засоби зв'язку особисто і через третіх осіб (а.с. 19).
За інформацією ВП Хмельницького РВП, відносно ОСОБА_2 . Хмельницьким міськрайонним судом 15.02.2023 винесено постанову про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. Аналогічні постанови винесено 19.04.2023 за ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - штраф в розмірі 340 грн, 13.04.2023 за ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - штраф в розмірі 340 грн (а.с. 17-18).
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон), який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону, домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону, до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону, обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (пункт 9 частини першої статті 1 Закону).
Закон визначає, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з частиною першою стаття 350-7 ЦПК України, за заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.
Оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд першої інстанції правильно встановив, що наявний факт порушення умов виданого судом обмежувального припису, відсутні ознаки щирого каяття у заінтересованої особи ОСОБА_2 , а тому дійшов вірного висновку про наявність ризиків щодо продовження вчинення домашнього насильства відносно заявниці та необхідність продовження обмежувального припису.
Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на те, що вжиті судом заходи тимчасового обмеження позбавляють його права на житло - квартири АДРЕСА_2 , співвласником якої він є, оскільки життя та здоров'я, недоторканність і безпека заявниці, як найвища соціальна цінність, переважають над правом заінтересованої особи на її житло, а тому допускається його обмеження, оскільки втручання держави у це право через механізм обмежувального припису є виправданим, якщо суд встановив підстави для продовження обмежувального припису.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 вересня 2023 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай