ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1283/23Головуючий по 1 інстанції
Справа №695/1535/20 Категорія: 304090000 Середа Л.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О. М., Гончар Н. І., Фетісової Т.Л., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 квітня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк»» (далі - АТ «Універсал Банк», банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулось АТ «Універсал Банк» з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.12.2017 в сумі 46 915, 80 грн. станом на 17.03.2020, у тому числі: 25 476, 10 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 21 439, 70 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що 20.12.2017 відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 20.12.2017.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що дана заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписавши Анкету-заяву, він підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 10 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Банк свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач, усупереч положень Договору та вимог ст. 509, 526, 629, 1054 Цивільного кодексу України, своєчасно не надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими втратами, не сплачував щомісячні мінімальні платежі, внаслідок чого станом на 30.06.2019 відповідачем прострочено зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором понад 90 днів, що призвело до істотного порушення клієнтом зобов'язань та вся заборгованість відповідача за кредитом стала простроченою.
Оскільки відповідач добровільно не вчиняє дій щодо погашення заборгованості, повідомлення банку про необхідність погашення суми заборгованості ігнорує, тому позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 квітня 2021 року позов задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.12.2017 в сумі 46 915 (сорок шість тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) гривень 80 коп. станом на 17.03.2020, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 25 476 грн. 10 коп., заборгованість за пенею та комісією - 21 439 грн. 70 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що кошти, отримані відповідачем у добровільному порядку не повернуті, тому позивач вправі вимагати їх повернення.
Рішення суду оскаржено відповідачем ОСОБА_1 в апеляційному порядку як незаконне та необґрунтоване. Апелянт просить скасувати рішення районного суду та у позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що між ним та банком жодного кредитного договору 20.12.2017 не укладалося.
Судом першої інстанції безпідставно зроблено висновки про доведеність позовних вимог, а відсутності доказів позовних вимог не надано належної оцінки.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Виходячи з положень ч. 13 ст. 7, ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, враховуючи ціну позову, суд проводить розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення не повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.12.2017 відповідач ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, у якій просив ПАТ «Універсал Банк» відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених у анкеті-заяві умов.
У заяві вказано, що ОСОБА_1 погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого вона підтверджує та зобов'язується виконувати його умови.
Підписанням договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Крім цього відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про зміну якого повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Також ОСОБА_1 підтвердив, що для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно із Договором буде здійснюватись за допомогою ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем з відповідним номером вказаним в анкеті-заяві; електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Позивачем додано до позовної заяви Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи. Однак матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови узгоджені з відповідачем при підписанні анкети-заяви від 20.12.2017, оскільки вони не містять підпису ОСОБА_1 (власноручного чи електронного цифрового).
Враховуючи наведене судом першої інстанції помилково не взято до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, та взято до уваги умови кредитування, додані позивачем до позовної заяви, у зв'язку з чим стягнуто весь розмір заборгованості, визначений позивачем.
Так, анкета-заява, підписана відповідачем ОСОБА_1 , не містить розміру відсотків за користування кредитними коштами, які згідно із розрахунком заборгованості, наданим позивачем, нараховувались та списувались із рахунку, відкритого на ім'я відповідача.
Колегія суддів також враховує, що позивачем включено до заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) нараховані пеня та комісія (накопичувальним підсумком) в сумі 21439,70 та пені і комісія - 1524,00 грн., що вбачається із розрахунку заборгованості за Договором (а.с. 8-9).
Разом з тим позивачем не надано виписки про рух коштів по рахунку відповідача ОСОБА_1 , в зв'язку з чим не можливо встановити як відбувався рух коштів, чи погашалася заборгованість взагалі.
Отже з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року, колегія суддів приходить до висновку, що із відповідача слід стягнути на користь позивача фактично отримані ним та не повернуті кредитні кошти.
При здійсненні розрахунку апеляційним судом не враховується пеня та комісія, які списувались позивачем, оскільки по-перше в розрахунку вони вказані двічі: пеня та комісія, та пеня і комісія (накопичувальним підсумком), що на думку суду є неприпустимо, а по-друге, позивачем не доведено належними доказами погодження сторонами розміру як пені так і комісії.
Згідно із розрахунком заборгованості, наданими банком, за період із 20.12.2017 29.06.2019 ОСОБА_1 було використано 23702,86 грн. кредитних коштів, а повернуто - 18443,00 грн. Отже розмір заборгованості за кредитним договором, укладеним між сторонами, який підлягає до стягнення із відповідача на користь позивача у даній справі становить 5259,00 грн.
Щодо нарахування комісії та пені, апеляційний суд зазначає, що установлено розмір і порядок сплати комісій.
Зокрема, передбачено такі види комісії: 1) щомісячна комісія за управління кредитом; 2) комісія за надання послуг з управління кредитом при отриманні та використанні кредиту; 3) комісія за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при простроченні чергового платежу; 4) комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою позичальника.
Перелік послуг, за які позивач нараховує комісії установлений у Правилах, які відповідачем не підписувалися ат не узгоджувалися.
Тому, доказів того, за надання яких саме послуг позивач нарахував комісію, матеріали справи не містять.
Так само, конкретних операцій, що пов'язані із управлінням кредитом і за які стягуються комісії сторони не погодили у договорі.
Інакше кажучи, позивач, обумовивши з відповідачем у договорі розмір і порядок нарахування комісій, не вказав, за які конкретно послуги він здійснює таке нарахування.
Отже, з огляду на вищевказане, банк, надавши суду розрахунок заборгованості за комісіями, не довів належними і допустимим доказами факт надання послуг, за які він нарахував комісії і якого саме роду були ці послуги.
У цій ситуації, позивач, надавши розрахунок заборгованості за комісіями, фактично поклався на розсуд суду при виборі наданих банком послуг, за які нараховані комісії, із числа передбачених правилами, що у світлі норми ч. 6 ст. 81 ППК України є неприйнятним.
За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості: за комісіями та пені у розмірі 21439,70 грн., не піддягає до задоволення. Обставин порядку (варіантів) нарахування комісій та послуг за які вони нараховані, позивач, згідно із своїм обов'язком, установленим ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не довів.
Вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах, встановлених статтями 625, 1048 ЦПК України, позивач не пред'являв.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач жодного договору з банком не підписував ,є необґрунтованими, так як, підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 погодив, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про зміну якого повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було винесено рішення при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором від 20 грудня 2019 року в розмірі 5259,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку тим, що суд задовольняє частково позовні вимоги за подання позовної заяви в розмірі 2102,00 грн. слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 , пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 235,63 грн. (2102 грн. * 11,21%).
Оскільки, відповідачем при подачі позову сплачено судовий збір в сумі 3153,00 грн., який теж підлягає розподілу пропорційно до задоволення апеляційної скарги, то з позивача слід стягнути 353,45 грн. (3153 грн.*11,21%).
Шляхом дії взаєморозрахунку, остаточно підлягає стягненню сума судового збору з відповідача на користь позивача 117,82 грн. (353,45 грн. - 253,63 грн.).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За таких обставин колегія суддів апеляційну скаргу задовольняє частково, рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 квітня 2021 року скасовує і приймає нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 квітня 2021 року скасувати та прийняти нове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 5259 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», судовий збір у розмірі 117 грн.82 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: