30 жовтня 2007 р.
№ 169/11-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Удовиченко О.С.
суддів Мамонтової О.М.
Хандуріна М.І.
За участю представників :
від позивача Декало Л.І. (дов. від 01.10.07р.)
від відповідача Гордієнко А.М. (дов. від 06.12.06р.)
розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Лугового О.В. на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.07.07р.
у справі № 169/11-06
за позовом арбітражного керуючого Лугового О.В., м. Київ
до ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", м. Кременчук
про стягнення 24952,31 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 09.08.06р. у справі №169/11-06 позовні вимоги було задоволено повністю, стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький завод технічного вуглецю» на користь арбітражного керуючого Лугового Олексія Володимировича 24952,31 грн. основного боргу, 249,52 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.11.06р. вказане рішення скасовано, позов залишено без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.07р. зазначену постанову скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.07.07р. рішення місцевого господарського суду від 09.08.06р. скасовано, провадження у справі № 169/11-06 припинено, заяву арбітражного керуючого передано для розгляду по суті в межах справи № 60/14б-02.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, арбітражний керуючий Луговий О.В. звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 27.07.07р. скасувати, а рішенням господарського суду Київської області від 09.08.06р. залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушенням судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, частин 4, 10, 14 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 80, 104 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 08.06.06р. арбітражним керуючим Луговим О.В. була подана позовна заява про стягнення з ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" 24 952,31 грн. додаткової винагороди.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою від 20.03.02р. господарським судом Київської області за заявою ЗАТ “Топгаз» було порушено провадження у справі № 60/14б-02 про банкрутство ВАТ “Росава».
17.07.03р. були проведені загальні збори кредиторів ВАТ “Росава». Пунктом 4.9 протоколу № 1 збори вирішили встановити додаткову винагороду арбітражному керуючому в розмірі 5 (п'яти) відсотків від суми задоволених боржником (банкрутом) вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.03р. у справі № 60/14б-02, яка набрала чинності, затверджено додаткову винагороду арбітражному керуючому в розмірі 5 % від суми задоволених боржником (банкрутом) вимог кредиторів.
07.11.03р. між арбітражним керуючим Луговим О.В. та кредиторами ВАТ “Росава» був укладений договір з арбітражного керування. Пунктами 2.4, 2.5 договору обумовлено сплату арбітражному керуючому додаткової винагороди в розмірі 5 % від суми задоволених боржником вимог кредиторів та порядок її виплати: з суми грошових коштів, що призначені для задоволення вимог кредиторів, утримується сума коштів у розмірі 5 % та перераховується на розрахунковий рахунок арбітражного керуючого одночасно з перерахуванням на рахунки кредиторів суми, що залишилася після утримання.
Ухвалою господарського суду від 10-17.12.03р. відкрито процедуру санації ВАТ “Росава», повноваження органів управління передано керуючому санацією Луговому О.В. Керуючим санацією було відкрито спеціальний рахунок для розрахунків з кредиторами. Відповідно до плану санації, умов договору з арбітражного керування, за платіжними дорученнями № 19 від 30.12.04р. та № 2 від 18.02.05р. боржником було перераховано ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" 499 046,21 грн. в рахунок погашення вимог кредиторів третьої черги. При перерахуванні зазначених коштів помилково не було утримано і не перераховано на розрахунковий рахунок (арбітражного керуючого) керуючого санацією Лугового О.В. суму в розмірі 5 % від задоволеної кредиторської вимоги, що становить 24 952,31 грн.
Листами від 24.03.05р. та від 19.04.05р. ВАТ "Росава" зверталося до ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" з вимогою повернути надлишково-перераховані кошти в розмірі 24 952,31 грн.
Пунктом 4 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 13 статті 31 вказаного Закону кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.
Відтак, на думку колегії, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги на підставі ст. 212 ЦК України та ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Натомість суд апеляційної інстанції, в порушення норм процесуального права, невірно припинив провадження у справі, оскільки згідно ч. 1 п. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Крім того, за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція не має права передавати заяву для розгляду по суті в межах іншої справи, так як повноваження апеляційної інстанції чітко визначені ст. 103 ГПК України.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржена постанова підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Київської області - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу арбітражного керуючого Лугового О.В. задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.07.07р. у справі № 169/11-06 скасувати повністю, рішення господарського суду Київської області від 09.08.06р. у справі № 169/11-06 залишити без змін.
Справу № 169/11-06 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя О.С. Удовиченко
Судді: О.М. Мамонтова
М.І. Хандурін