УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №282/609/23 Головуючий у 1-й інст. Носач В. М.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Любарського районного суду Житомирської області від 22 червня 2023 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Любарського районного суду Житомирської області від 22 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536, 80 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 27.05.2023 о 20 год 39 хв по вул. Кантемирівській в с. Старий Любар Житомирського району, керував транспортним засобом MAZDA CX-7 державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушена мова та координація рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу на прилад «Драгер» та у медичному закладі відмовився на відеозапис на портативну нагрудну камеру АМ00014, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 27.05.2023 о 21 год 50 хв по вул. Кантемирівській в с. Старий Любар Житомирського району, керував транспортним засобом MAZDA CX-7 державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушена координація рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі відмовився на нагрудний відеореєстратор АМ00053, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема, апеляційна скарга обґрунтована тим, що матеріали справи не містять доказів правомірності зупинки транспортного засобу, а саме порушень ним Правил дорожнього руху. Вказує, що огляд на стан сп'яніння проведено з порушенням відповідного порядку, оскільки йому не було запропонована здати зразки біологічного середовища та не видавалось направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, вказує, що не був відсторонений від керування транспортним засобом, а тому, на його думку, це побічно доводить його тверезість і відсутність ознак сп'яніння.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. За таких обставин та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останнього.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Як правильно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення серії БД № 396275 та БД № 396175 від 27.05.2023, які за змістом відповідають вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликають (а.с.2); постановами про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 462953 та серії БАБ № 462685 від 27.05.2023 (а.с.3,13); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння №53 від 27.05.2023, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду (а.с.14); відеозаписом з автомобільного відеореєстратора та бодікамер поліцейських (а.с.5,17).
Слід зауважити, що протоколи про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 підписано без зауважень.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що дії працівників поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були неправомірними, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом фіксації обставин події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння із застосуванням спецзасобів на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі охорони здоров'я. При цьому у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, відображені в протоколі. Вбачається, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Керування транспортним засобом підтверджується також постановами про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 462953 та серії БАБ № 462685 від 27.05.2023, доказів про оскарження яких матеріали справи не містять. Окрім того, зупинка автомобіля була правомірною, обумовлена порушенням Правил дорожнього руху щодо освітлення номерного знаку транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , про що водія було повідомлено працівниками поліції та застосовано попередження. Отже, посилання у апеляційній скарзі на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, які складені за інші порушення водієм ПДР, на правомірність зупинки транспортного засобу та подальших дій працівників поліції не впливає.
Слід також зауважити, що відсутність чи наявність направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не спростовує винності ОСОБА_1 , який відмовився від огляду на стан сп'яніння і така відмова була беззаперечною.
Посилання ОСОБА_1 на те, що йому не було запропоновано здати сечу або кров є такими, що на правильність висновків суду першої інстанції не впливають. Відповідно до розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем, який визначає порядок та методику проведення дослідження. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Обов'язкове дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю проводиться у випадку, якщо водій-учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, а також для проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Доводи апеляційної скарги в частині не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом та розпискою самого ж ОСОБА_1 з титульної сторони протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2).
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любарського районного суду Житомирської області від 22 червня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич