Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
16.10.2007
Справа №2-2/12728-2007
За позовом Бахчисарайського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства,(м. Бахчисарай, вул. Гагаріна,6).
до Бахчисарайського комунального підприємства "Міськтепломережа", (м.Бахчисарай, вул.. Грузинова, 65)
про стягнення 684 121грн.12 коп.
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача : Пімшин, ю/к, дор. у справі.
Від відповідача : Дюльберова, ю/к, дор. у справі.
Суть спору:
Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 521883грн.18коп., пені в розмірі 42324грн.20коп., штрафу в розмірі 36531грн.82коп., 19478грн.64коп. річних, 63903грн. 28коп. інфляції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.01.2005р. між сторонами був укладений Договір №36 щодо надання послуг по водопостачанню та водовідведенню, у виконання якого позивач надавав відповідачеві послуги, тоді як відповідач порушував свої обов'язки по оплаті наданих послуг, що і стало підставою для нарахування пені, штрафу, річних, інфляції та звернення позивача з позовом до суду.
Відповідач у судове засідання відзив на позов не надав.
Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Стаття 638 Цивільного кодексу України передбачає, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторонни укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції ( Стаття 640 ЦК України).
Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію ( Стаття 646 ЦК України).
Між позивачем та відповідачем 01.01.2005р. укладений договір №36 на відпуск води з комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію з протоколом розбіжностей до цього договору.
Відповідно до вищенаведеного договору (та протоколу розбіжностей до нього) позивач узяв на себе зобов'язання щодо надання послуг відповідачу по водопостачанню питної води в джерелах в об'ємах не більш встановленого ліміту, а також по прийманню стічних вод в об'ємах наведених в 1 цього договору.
Відповідач, в сою чергу, зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за надані послуги на умовах, які оговорені даним договором та дотримувати вимоги нормативно-правових актів, пов'язаних з виконанням цього договору (п.1. 2 договору).
Відповідно до п.3.2 вищенаведеного договору, який був прийнятий у редакції відповідача за протоколом розбіжностей, відповідач повинен розраховуватися за одержані послуги в десятиденний термін зі дню одержання рахунку. По закінченню вказаного строку відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним|виробленого,справленого| належним чином (ст. 599 ЦК України).
У виконання узятих на себе обов'язків за договором, позивач надав відповідачеві у період з січня 2005р. по квітень 2007р., передбачені договором послуги, на загальну суму 660127грн.29коп., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, але відповідач свої зобов'язання по сплаті наданих послуг виконує не належним чином, сплатив лише 138244грн.11коп.
Таким чином, сума основного боргу відповідача за станом на 20.7.2007р. складає 521883грн.18коп.
Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як він такі в суд не представив.
Враховуючи вищенаведене суд вважає що позов у частині стягнення боргу за надані послуги за станом на 20.7.2007р. у розмірі 521883грн.18коп. обґрунтований, підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем у двосторонньому акті звірки, та підлягає задоволенню.
Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення., пені в розмірі 42324грн.20коп. (за період з лютого 2007р. по липень 2007р.), штрафу в розмірі 36531грн.82коп. (за період з січня 2005р. по липень 2007р.), 19478грн.64коп. річних. (за період з січня 2005р. по липень 2007р.), 63903грн. 28коп. інфляції (за період з січня 2005р. по липень 2007р.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як вже було вищенаведене, п.3.2 договору був прийнятий у редакції відповідача за протоколом розбіжностей. Відповідно до цього пункту, відповідач повинен розраховуватися за одержані послуги в десятиденний термін зі дню одержання рахунку. По закінченню вказаного строку відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ. Але сторони не визначили відповідальність відповідача у вигляді штрафу.
Враховуючи вищенаведене, у частині стягнення штрафу у розмірі 36531грн.82коп., суд вважає за необхідне позивачу у позові відмовити.
Крім того, суд вважає за необхідне у частині стягнення пені в розмірі 42324грн.20коп. (за період з лютого 2007р. по липень 2007р.) у позові відмовити, у зв'язку із необґрунтованим нарахуванням.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом, тому у частині стягнення 19478грн.64коп. річних, 63903грн. 28коп. інфляції позов підлягає задоволенню.
Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
За згодою представників сторін в судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення підготовлене і підписане 22.10.2007р.
Керуючись ст.ст. 49,75, 82, 84, 85 ГПК України
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Бахчисарайського комунального підприємства "Міськтепломережа", (м.Бахчисарай, вул.. Грузинова, 65, ЄДРПОУ 22245512, р/р 26007472191599 Укрсоцбанк, МФО 324010) на користь Бахчисарайського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства,(м. Бахчисарай, вул. Гагаріна,6, ЄДРПОУ 05450357, р/р 260069348 в КРД ВАТ «РАЙФФАЗЕН БАНК АВАЛЬ», МФО 324021) 521883грн.18коп. боргу, 19478грн.64коп. річних, 63903грн.28коп. інфляції, 6052грн.65коп. держмита, 104грн.39коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3.У частині стягнення штрафу у розмірі 36531грн.82коп. та пені в розмірі 42324грн.20коп. у позові відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.