Постанова від 08.11.2007 по справі 6/26/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2007 р.

№ 6/26/07

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:

Першиков Є.В.

судді

Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

за участю представників сторін

позивача -

відповідача -

розглянувши матеріали касаційної скарги

пр. Шамрай С.В. -дов. № 20 від 01.01.2007

пр. Чулой І.С.- дов. № 20-346 від 11.07.2007

відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"

у справі

господарського суду Запорізької області

на постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 31.07.2007р.

за позовом

державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до

відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"

про

стягнення 1 765,68грн.

Розпорядженням Заступника голови Вищого господарського суду України від 31.10.2007р. №02-12.2/339 змінено склад колегії: у зв'язку з поверненням з відпустки судді Ходаківської І.П. призначено колегію у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

В судовому засіданні 01.11.2007 Вищого господарського суду після завершення розгляду скарги було оголошено перерву до 08.11.2007 для прийняття постанови.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2006 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом до ВАТ "Запоріжсталь" про стягнення 1765,68 грн. плати за користування вагонами за час їх знаходження в ремонті.

Позовні вимоги Придніпровська залізниця обґрунтувала посиланням на пункт 119 Статуту залізниць України та п.11 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими не прийняті залізницею від вантажовласника вагони ( неочищені, неправильно навантажені або неправильно запломбовані та з іншими комерційними та технічними несправностями, що виникли з вини вантажовласника) залишаються в користуванні вантажовласника до усунення недоліків.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.05.2007 позовні вимоги задоволені, з відповідача стягнуто на користь залізниці 1765,68 грн. плати за користування вагонами та судові витрати. Рішення суду мотивоване тим, що згідно з пунктом 12 Правил користування вагонами та контейнерами в загальний час, за який сплачується плата вантажовласником залізниці за користування вагонами, включається час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Спірні 3 вагона були пошкоджені відповідачем та знаходились в ремонті з його вини.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду рішення господарського суду Запорізької області залишено в силі, а апеляційну скаргу ВАТ "Запоріжсталь" без задоволення. Колегія суддів не вбачила підстав для звільнення відповідача від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 121 Статуту залізниць України та пунктом 16 Правил користування вагонами та контейнерами.

Не погоджуючись із винесеними по справі рішеннями, ВАТ "Запоріжсталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду, в якій посилається на порушення норм матеріального права і просить скасувати прийняті по справі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на статтю 25 Закону України "Про залізничний транспорт" та п. 124 Статуту залізниць, які передбачають відшкодування за пошкодження вагону фактично заподіяну шкоду та збитки, серед яких відсутні відшкодування плати за користування вагонами в період їх ремонту.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення плати за користування вагонами, пошкодженими на під'їзній колії відповідача за час очікування подачі в ремонт та час знаходження їх в ремонті у вагонному депо залізниці.

Стаття 24 Закону "Про залізничний транспорт" встановлює, що відправники, одержувачі вантажів та власники під'їзних колій несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством України за пошкодження контейнерів і рухомого складу перевізників, а перевізники -за втрату і пошкодження транспортних засобів, що їм не належать, у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Пункт 124 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, встановлює, що за пошкодження і втрату вагонів, контейнерів на залізничних під'їзних коліях, у порту, на залізничній лінії, що будується, під час навантаження або вивантаження засобами відправника або одержувача на станції, відправник, одержувач, порт, підприємство ( організація) несуть матеріальну відповідальність перед залізницею у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов'язані також відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок пошкодження рухомого складу, перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем по справі -ВАТ "Запоріжсталь" у червні, липні, вересні 2006 року на приймально-здавальні колії станції Запоріжжя-Ліве були виставлені вагони №№ 66171257, 67153858, 64474232 з технічними несправностями у пошкодженому стані.

Розпорядженням начальника станції вагони були направлені у вагонне депо станції Запоріжжя-Ліве в ремонт для усунення технічних недоліків.

На підтвердження пошкодження вагонів та часу, затраченого на ремонт, були складені документи:

По вагону № 67153858 акт форми ВУ-25 про пошкодження вагону № 40 від 17.07.2006, повідомлення б/н на ремонт вагона форми ВУ-23 від 17.07.2006, повідомлення форми ВУ-36м про те, що пошкодження усунено № 8895 від 18.07.2006, калькуляція по усуненню пошкоджень по вищенаведеному вагону від 19.07.2006 на суму 129,74 грн. без ПДВ, структурний підрозділ залізниці вагонне депо Запоріжжя_Ліве склало рахунок платнику ВАТ "Запоріжсталь" № 427 від 19.07.2006 на сплату вартості ремонту суми 155,69 грн. з ПДВ.

По вагону № 64474232 Акт форми ВУ-25 про пошкодження вагону № 57 від 08.09.2006, повідомлення форми ВУ-36м про те, що пошкодження усунено, №9212 від 09.09.2006, калькуляція по усуненню несправностей по вищенаведеному вагону від 08.09.2006 на суму 3136,02 грн. без ПДВ, структурний підрозділ залізниці вагонне депо Запоріжжя-Ліве склало рахунок платнику ВАТ "Запоріжсталь" № 562 від 11.09.2006 на сплату суми 3763,22 грн. з ПДВ.

По вагону № 66171257 Акт форми ВУ-25 про пошкодження вагону № 29 від 05.06.2006,повідомлення форми ВУ-23 від 06.06.2006 № 7654 на ремонт вагона, повідомлення форми ВУ-36м про те. що пошкодження усунуто, № 8679 від 07.06.2006.

Рахунки витрат на ремонт вагонів згідно з калькуляціями ВАТ "Запоріжсталь" оплатило повністю.

Щодо стягнення з відповідача плати за користування вагонами за час їх знаходження в ремонті у вагонному депо Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці колегія суддів зазначає наступне.

Пункт 119 Статуту залізниць України встановлює, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника під'їзної колії, порту, підприємства.

Правила користування вагонами і контейнерами(розділ 6 Правил перевезень вантажів), затверджені Наказом міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстровані в міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, за наступними змінами та доповненнями, встановлюють, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46, яка складається на підставі пам'яток про користування вагонами (контейнерами), актів про затримку вагонів, актів загальної форми.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів ( контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Задовольняючи позовні вимоги Придніпровської залізниці, суди попередніх інстанцій посилались на пункт 11 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з яким не прийняті залізницею від вантажовласника вагони ( неочищені, неправильно навантажені або неправильно запломбовані та з іншими комерційними та технічними несправностями, що виникли з вини вантажовласника) залишаються в користуванні вантажовласника до усунення недоліків.

Однак, такий висновок судів є передчасним.

Судами попередніх інстанцій не встановлені всі фактичні обставини справи, а саме : не встановлено, чи були спірні вагони після закінчення навантажувально-розвантажувальних робіт у відповідача виставлені на станцію та прийняті залізницею від ВАТ "Запоріжсталь" з підписанням здавальних відомостей; чи були пошкоджені вагони повернуті на металургійний комбінат для ремонту і усунення технічних несправностей з нарахуванням плати за користування до усунення несправностей; чи були вагони затримані на станції з причин, які залежать від вантажовласника і чи залежить від вантажовласника -ВАТ "Запоріжсталь" час , який затрачений вагонним депо залізниці на ремонт спірних вагонів.

Крім того, судами не визначено, яким нормативно-правовим актом встановлено плату за користування вагонами, які знаходяться в ремонті у вагонному депо залізниці.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що спір був розглянутий судом без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття неправильних рішень.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні господарського суду першої або апеляційної інстанції, судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду.

Під час розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись статтями 43, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31.07.2007р. та рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2007 скасувати та справу № 6/26/07 направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

І. Ходаківська

Попередній документ
1134540
Наступний документ
1134542
Інформація про рішення:
№ рішення: 1134541
№ справи: 6/26/07
Дата рішення: 08.11.2007
Дата публікації: 26.11.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію