06 листопада 2007 р.
№ 8/122
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Фролової Г.М.- головуючого
Полянського А.Г.
Грейц К.В.
за участю представників:
позивача
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
відповідача
1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
3) Хомченко Т.А. -дов. від 22.10.2007 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “МирБудІнвест»
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від
03.08.2007 року
у справі
№ 8/122 господарського суду Полтавської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “МирБудІнвест»
до
- Миргородської міської ради Полтавської області
- Філії Державної акціонерної компанії “Національна мережа аукціонних центрів “Полтавський аукціонний центр»
- Державної акціонерної компанії “Національна мережа аукціонних центрів»
про
стягнення 24 000, 00 грн.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 05.11.2007 року у зв'язку з відпусткою судді Муравйова О.В., для розгляду касаційної скарги у справі № 8/122 господарського суду Полтавської області, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Фролова Г.М., судді -Полянський А.Г., Грейц К.В.
У лютому 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “МирБудІнвест» звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Миргородської міської ради Полтавської області, Філії Державної акціонерної компанії “Національна мережа аукціонних центрів “Полтавський аукціонний центр», Державної акціонерної компанії “Національна мережа аукціонних центрів» про визнання недійсним результатів аукціону з продажу земельної ділянки в м. Миргороді по вул. Гоголя, 155, проведеного 21.11.2006 року Філією Державної акціонерної компанії “Національна мережа аукціонних центрів “Полтавський аукціонний центр» та стягнення солідарно з відповідача-2 та відповідача-3 на користь позивача безпідставно набуті кошти в сумі 24 000, 00 грн. та послуг адвоката в сумі 2400,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був визнаний переможцем аукціону з продажу земельної ділянки в м. Миргороді по вул. Гоголя, 155, проведеного 21.11.2006 року. Однак, як з'ясувалося 23.11.2006 року під час підготовки щодо укладення договору між позивачем і відповідачами, останніми було допущено порушення під час підготовки та проведення аукціону, в зв'язку з цим його результати є недійсними. Оскільки позивач перерахував відповідачам кошти в розмірі 24 000, 00 грн., а відповідачі відмовляються їх повертати, позивач просить стягнути зазначені грошові кошти в судовому порядку.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.05.2007 року (суддя Плеханова Л.Б.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.08.2007 року (судді: Мазур Л.М. головуючий, Жук Г.А., Рудченко С.Г.) по справі № 8/122 господарського суду Полтавської області, в позові Товариству з обмеженою відповідальністю “МирБудІнвест» відмовлено. Припинено провадження у справі у частині позовних вимог щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу земельної ділянки, розташованої в м. Миргороді по вул. Гоголя, 155 та по відношенню до Філії Державної акціонерної компанії “Національна мережа аукціонних центрів “Полтавський аукціонний центр».
Мотивуючи судові рішення господарські суди, зокрема, зазначають про те, що позов в частині визнання недійсними результатів аукціону, тобто всієї сукупності дій уповноважених осіб при здійсненні продажу земельної ділянки, не підлягає розгляду в господарському суді, оскільки господарським судом може бути визнано недійсною не дію, а лише юридичну форму рішення державного чи іншого органу, відображену в офіційному письмовому документі (договорі).
Не погоджуючиcь з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “МирБудІнвест» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.08.2007 року по справі № 8/122 господарського суду Полтавської області, в якій просить постанову у справі та рішення господарського суду Полтавської області по справі № 8/122 господарського суду Полтавської області скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме статей 12, 83 Господарського процесуального кодексу України, статей 526, 657, 1209, 1210, 1212 Цивільного кодексу України. Зокрема, заявник зазначає, що не відповідає вимогам закону висновок судів про те, що спір про визнання недійсними результатів аукціону не може розглядатися в господарському суді.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника відповідача-3, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених пунктах 1, 6 постанови від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи; вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Судові рішення цим вимогам не відповідають.
Касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 13.11.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “МирБудІнвест» та Державною акціонерною компанією “Національна мережа аукціонних центрів» укладено угоду про умови участі в земельних торгах у формі аукціону щодо продажу земельної ділянки, яка розташована в місті Миргороді за адресою: вул. Гоголя, 155.
Відповідно до пункту 2.2.7 угоди товариство (позивач) зобов'язалось у разі визнання його переможцем аукціону сплатити на розрахунковий рахунок філії компанії “Національна мережа аукціонних центрів» “Полтавський аукціонний центр» вартість її послуг по його підготовці та проведенню аукціону у розмірі 3 відсотків від продажної ціни ділянки.
21.11.2006 року в місті Миргороді був проведений аукціон, переможцем якого було оголошено товариство з продажною ціною ділянки в сумі 800000 грн.
На виконання пункту 2.2.7 угоди позивачем, згідно платіжного доручення від 22.11.2006 року №3, перераховано 24000,00 грн. оплати послуг по підготовці та проведенню аукціону.
Як встановлено судами, 23.11.2006 року під час підготовки до укладення договору купівлі-продажу ділянки між позивачем та Миргородською міською радою з'ясувалось, що укласти його не представляється можливим у зв'язку з допущеними порушеннями під час підготовки і проведення аукціону.
Припиняючи провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсними результатів аукціону, господарські суди виходили з того, що визнання недійсними результатів аукціону, тобто всієї сукупності дій уповноважених осіб при здійсненні продажу земельної ділянки, не підлягає розгляду в господарському суді, оскільки господарським судом може бути визнано недійсною не дію, а лише юридичну форму рішення державного чи іншого органу, відображену в офіційному письмовому документі (договорі).
Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що наявна судова практика свідчить про те, що розгляд господарськими судами спорів про визнання недійсними результатів проведених аукціонів завершується прийняттям рішень про задоволення або відмову в позові (стаття 82 Господарського процесуального кодексу України), але аж ніяк не припиненням провадження у справі.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Однак, господарськими судами не надано оцінки рішенню дев'ятої сесії Миргородської міської ради п'ятого скликання від 15.12.2006 року, згідно якого результати земельних торгів у формі аукціону щодо продажу земельної ділянки площею 5000 м2, яка розташована в місті Миргороді за адресою: вул. Гоголя, 155, які відбулись 21.11.2006 року, були анульовані; вирішено повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “МирБудІнвест» гарантійний внесок для участі в аукціоні у сумі 50000,00 грн.; вирішено провести повторні земельні торги у формі аукціону щодо продажу зазначеної земельної ділянки.
Відмовляючи у задоволенні позову щодо стягнення з відповідачів 24000,00 грн., господарські суди виходили з того, що зобов'язання щодо проведення аукціону з продажу земельної ділянки виконані належним чином, тому посилання позивача на начебто допущені порушення при проведенні аукціону є безпідставними.
Проте, з такими висновками господарських судів погодитись неможливо, оскільки вони зроблені при неповному з'ясуванні обставин справи, зокрема, без врахування рішення дев'ятої сесії Миргородської міської ради п'ятого скликання від 15.12.2006 року.
Судами не надано оцінки правовим підставам набуття відповідачем-3 спірного майна з урахуванням анулювання відповідачем-1 результатів земельних торгів у формі аукціону, щодо продажу земельної ділянки площею 5000 м2 , яка розташована в м. Миргороді за адресою: вул. Гоголя, 155, які відбулись 21.11.2006 року.
Також не звернуто уваги на пункт 2.2.1 договору на проведення земельних торгів від 20.07.2006 року та не надано належної оцінки пункту 2.2.7 договору про умови участі у земельному аукціоні від 13.11.2006 року.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.
Відповідно до частини 2 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Однак, судами не надано оцінки посиланням позивача на те, що на спірні правовідносини, що склались навколо обставин анулювання результатів аукціону, що є підставою позову для повернення сплачених позивачем коштів, поширюється дія статті 1212 Цивільного кодексу України.
Також судами не з'ясовано, які саме позовні вимоги стосуються кожного з відповідачів. Не з'ясовано, які саме позовні вимоги стосуються Миргородської міської ради Полтавської області, не з'ясовано, які саме права позивача та яким чином порушені Миргородською міською радою Полтавської області.
Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарськими судами порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова суду підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.
Керуючись статтею 1115, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “МирБудІнвест» задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 04.05.2007 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.08.2007 року по справі № 8/122 господарського суду Полтавської області скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
Головуючий Г. Фролова
Судді А. Полянський
К. Грейц