Справа № 509/6085/21
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2023 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.
при секретарі Сірман Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович,
Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна,
про
визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
02.11.2021 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обгрунтування позовних вимог зазначила, що позивачці, ОСОБА_1 , з постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича від 14.09.2021 року про відкриття виконавчого провадження № 6681008 і (далі - ВП № 66810081) стало відомо, що у приватного виконавця на примусовому виконанні знаходиться виконавчий напис нотаріуса № 88141, виданий 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округ Київської області Грисюк Оленою Василівною з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОРІ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДОРІ ФІНАНС») заборгованості в сумі 11 054,10 грн.
З виконавчим написом, ОСОБА_1 ознайомилася під час ознайомлення з матеріалами ВП № 66810081 на офіційному сайті Міністерства юстиції «Автоматизована система виконавчого провадження» (https://asvpweb.minjust.gov.Ua/#/search-debtors).
Позивачка вважає, що зазначений виконавчий напис приватного нотаріуса Києво- Святошинського районного нотаріального округ Київської області Грисюк О.В. №88141 від 12.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ДОРІ ФІНАНС» заборгованості в сумі 11 054,10 грн. вчинено з порушенням законодавства та її прав, так як покладає на неї протиправної та безпідставний обов'язок по сплаті грошових коштів ТОВ «ДОРІ ФІНАНС», які вона від Товариства не отримувала і жодних правовідносин з даним Товариством не має, жодних правочинів з Товариством не укладала, а тому вказаний виконавчий напис приватного нотаріуса мас бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Позивачка в судове засідання не з'явились, але звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, в зв'язку з чим судове засідання проведено у його відсутність.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, в зв'язку з чим судове засідання проведено у їх відсутність.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Дослідивши письмові докази по справі суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Судом встановлені наступні обставини.
Як вбачається з виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округ Київської області Грисюк О.В. від 12.06.2021 року та зареєстрованого в реєстрі за № 88141, з ОСОБА_2 на ТОВ «ДОРІ ФІНАНС» стягнуто заборгованість за Кредитним договором № 001/70/136102 від 16.05.2019 року за період з 04.06.2021 року по 09.06.2021 року в розмірі 11 054,10 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 2 650,10 грн., простроченої заборгованості за по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 7 404,10 грн., а також збору за вчинення виконавчого напису в розмірі 1 000,00 грн.
З тексту оспорюваного виконавчого напису від 12.06.2021 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Так, відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України (далі - ЦПК України) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок здійснення нотаріусом виконавчого напису врегульовано Законом України «Про нотаріат», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (далі Порядок вчинення нотаріальних дій), а безспірність заборгованості підтверджується документами, передбаченими Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року (далі - Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів).
Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси впиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.
Відповідно до статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пунктів 3.1, 3.3. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Порядку вчинення нотаріальних дій, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права па позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.
Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу II Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувана до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Вважаємо, то всупереч наведеному, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчим напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.
Як вбачається з виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округ Київської області Грисюк О.В. від 12.06.2021 року та зареєстрованого в реєстрі за № 88141, з ОСОБА_2 на ТОВ «ДОРІ ФІНАНС» стягнуто заборгованість за Кредитним договором № 001/70/136102 від 16.05.2019 року за період з 04.06.2021 року по 09.06.2021 року в розмірі 11 054,10 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 2 650,10 грн., простроченої заборгованості за по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 7 404,10 грн., а також збору за вчинення виконавчого напису в розмірі 1 000,00 грн.
З тексту оспорюваного виконавчого напису від 12.06.2021 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 (надалі - Постанова № 662) були внесені зміни до Переліку документів, відповідно до яких, серед іншого, Перелік було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та пунктом 2 такого змісту: «для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувана про непогашення заборгованості».
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.1 1.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
При прийнятті постанови 22.02.2017 року судом застосовано вимоги положення пункту 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013р. №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб'єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта
Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову №662 в частині, з моменту її прийняття.
Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно приписів частини другої статті 265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та не чинним, такий нормативно-правового акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відомості про визнання судом незаконними та нечинними п. 1 та п. 2 Постанови №662 були оприлюднені в Офіційному вісник України 21.03.201 7 року.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
Виконавчий напис, вчинено 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округ Київської області Грисюк О.В. на підставі Кредитного договору № 001/70/136102 від 16.05.2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ КРЕДИТ» (ТОВ «ГЛОБАЛ КРЕДИТ»),
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 12.06.2021 року, після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14.
Тобто, станом на 12.06.2021 року (день вчинення спірного виконавчого напису) було визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
Пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29.1 1.2001 року, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Отже, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору № 001/70/136102 від 16.05.2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «ГЛОБАЛ КРЕДИТ» у простій письмовій формі.
Таким чином, вчинивши спірний виконавчий напис, приватний нотаріус Грисюк О.В. не дотримався встановленої процедури, що потягло порушення законних прав позивача. ОСОБА_1 ніяких нотаріально посвідчених угод, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно з ТОВ «ЛОРІ ФІНАНС» також не укладала.
Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округ Київської області Грисюк Оленою Василівною було вчинено виконавчий напис № 88141 від 12.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ЛОРІ ФІНАНС» заборгованості в сумі 11 054,10 грн, без надання ТОВ «ЛОРІ ФІНАНС» нотаріусу оригіналу нотаріально посвідченого договору, чим порушено вимоги Переліку № 1172, що є також порушенням вимог статей 87,88 Закону «Про нотаріат».
Нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, то підлягає стягненню за написом, та безспірності характеру правовідносин сторін.
Крім того, на адресу Позивача приватним нотаріусом не було направлено письмового повідомлення про наявність в нього заборгованості та про необхідність відповідно її сплати.
Отже, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню ні виконавчим написом, чим припустився порушень вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно приписів ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вказані вище встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до переконання, що надані позивачем докази є належними, допустимими, а у своїй сукупності достатніми для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округ Київської області Грисюк О.В. №88141 від 12.06.2021 року
З боку відповідача суду не надано жодного належного та допустимого доказу який би спростував доводи викладені позивачем.
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, суд приходить висновку, що у зв'язку з задоволенням позову, на відповідача слід покласти понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1362,00 грн., сплачені при поданні позову та заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 88141, вчинений 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округ Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОРІ ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ: 44353633, місцезнаходження юридичної особи: 02094, м. Київ, вул Хоткевича Гната, буд. 5, офіс 202) заборгованості в сумі 11 054,10 грн.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОРІ ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ: 44353633, місцезнаходження юридичної особи: 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 5, офіс 202) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1362,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: А. І. Бочаров