Справа № 521/20295/23
Провадження № 2/521/5224/23
УХВАЛА
про передачу справи на розгляд іншому суду
13 вересня 2023 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Мазун І.А, розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Малиновського державна нотаріальна контора у місті Одеса, про встановлення факту родинних відносин та визнання заповіту недійсним,
ВСТАНОВИВ:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Малиновського державна нотаріальна контора у місті Одеса, про встановлення факту родинних відносин та визнання заповіту недійсним.
Вирішуючи питання про можливість прийняття справи до розгляду та відкриття провадження у справі, суддя зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, її предметом є визнання заповіту, складеного 17.10.1995 року ОСОБА_3 недійсним. Відповідно до зазначеного заповіту ОСОБА_3 заповів належну йому частку квартири АДРЕСА_1 та усе належне йому майно ОСОБА_4 , а якщо ОСОБА_4 спадщину не прийме, або помре раніше нього, то відповідне майно заповідає ОСОБА_2 .
При цьому ОСОБА_4 склала заповіт 23.03.1995р., відповідно до якого заповіла належну їй частку квартири АДРЕСА_1 та усе належне йому майно ОСОБА_3 , а якщо він спадщину не прийме, або помре раніше неї, то відповідне майно заповідає ОСОБА_2 .
Положеннями параграфу 3 глави 2 ЦПК України встановлено вимоги щодо територіальної юрисдикції (підсудності) цивільних справ.
Згідно роз'ясненнями, які містяться в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна ( частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно: про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки з цього майна ( статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна ( статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виключна підсудність це особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Оскільки предметом розгляду даної цивільної справи є визнання заповіту недійсним, який стосується, зокрема, нерухомого майна, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України вказана цивільна справа має розглядатися за правилами виключної підсудності місцевим судом, юрисдикція якого поширюється на територію, на якій розташоване вказане нерухоме майно.
Відповідно до адміністративно-територіального розподілу м. Одеса, будинок 4 по вул. Віце-Адмірала Жукова знаходиться на території Приморського району м. Одеси, що відноситься до юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини передбачає, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Практика Європейського суду щодо України стосовно гарантій, закріплених статтею 6 § 1, знайшла своє відображення у справах, які стосуються права доступу до суду та справедливого судового розгляду.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. ст. 28, 30, 31, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Цивільну справу № 521/20295/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Малиновського державна нотаріальна контора у місті Одеса, про встановлення факту родинних відносин та визнання заповіту недійсним - передати за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 33).
Копію ухвали направити позивачу.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.А.Мазун