Справа № 521/18438/22
Провадження № 2/521/1297/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2023 року Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кусяк О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та просив суд стягнути з ПрАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» на його користь страхову суму в розмірі 130 000 грн., стягнути з ОСОБА_2 на його користь різницю між завданими збитками та сумою страхового відшкодування в розмірі 18 007 грн. та моральну шкоду в розмірі 25 000 грн., а також стягнути з відповідачів судові витрати в розмірі 10536,70 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 24.12.2021 о 17:35 год., в м. Одеса, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «RENAULT», номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Дмитра Донського, біля будинку №2-А/17, в порушення вимог «Правил дорожнього руху» України, а саме п.10.2, а саме виїжджаючи з прилеглої території на головну дорогу, не надав переваги у русі автомобілю марки «RENAULT», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по ній. В результаті дорожньо-транспортної події транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , на момент ДТП, була застрахована в ПрАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП». 27.12.2021р. позивач на адресу страховика - АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» направив повідомлення від потерпілої особи про настання дорожньо-транспортної пригоди. Висновком експерта № 11/22-Е автотоварознавчого дослідження автомобіля RENAULT SCENIC, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 11.03.2022 підтверджується, що внаслідок ДТП вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля RENAULT SCENIC, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП, що сталося 24.12.2021р. становить 150 007 грн. 24.01.2022р. постановою Київського районного суду м. Одеси у справі № 947/2079/22, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. 13.04.2022р. позивачем направлена на адресу АТ «СГ «Ю.БІ.АИ - КООП» заява на виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну RENAULT SCENIC, реєстраційний номер ВН5873IX внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 24.12.2021 в м. Одеса, на вул. Дмитра Донського №2-А/17. В заяві на виплату страхового відшкодування позивач зазначив, що взаєморозрахунки за заподіяні збитки, внаслідок ДТП, з ним не проводились, однак перераховано 2000,00 грн. франшизи. Внаслідок дій відповідача - ОСОБА_3 , позивачу заподіяно моральну шкоди, яка виразилася у фізичному болю, емоційних та душевних стражданнях, хвилюваннях, порушенні звичного способу життя, а також у втраті довіри до оточуючих людей, оскільки відповідач ніяким чином не прагне допомогти компенсувати моральні страждання та відшкодувати заподіяні збитки. Усвідомлення того, що транспортний засіб пошкоджений, із часу ДТП пройшов майже рік. а до теперішнього часу збитки на ремонт не сплачені, спричинило в позивача пригнічений стан. ДТП зумовило незручності для сім'ї позивача з огляду на необхідність користування послугами таксі та незаплановане використання коштів сімейного бюджету. Тим паче, що на той час дружина позивача була вагітною і потребувала постійного нагляду лікаря та відвідання пологового будинку, а за відсутністю транспортного засобу їй було складно переміщатися громадським транспортом, тому вона вимушена була користуватися послугами таксі. З урахуванням характеру діяння, негативних наслідків в здоров'ї та житті позивача, тривалості його моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, розмір моральної шкоди позивач визначає в сумі 25 000 грн. Відповідні обставини стали причиною звернення до суду з відповідним позовом.
Позивач в останнє судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому зазначив, що підтримує наданий ним раніше відзив на позовну заяву. Зі змісту наданого письмового відзиву вбачається, що відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви в частині витрат на правничу допомогу та відшкодування моральної шкоди, щодо інших позовних вимог не заперечує.
Представник ПрАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» у призначене судове засідання не з'явився, з заявами та клопотаннями до суду не звертався, окрім того письмового відзиву щодо позовної заяви також не надавав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте матеріали справи містять їх письмові пояснення, та прохання розгляд справи проводити за відсутності їх представника.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи в заочному порядку та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 24.12.2021 року о 17:35 год., в м. Одеса по вул. Дмитра Донського, біля будинку № 2-А/17, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «RENAULT», номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з прилеглої території на головну дорогу, не надав переваги у русі автомобілю марки «RENAULT», номерний знак НОМЕР_3 , який рухався по ній.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 24 січня 2022 року по справі № 947/2079/22, яка набрала законної сили 04.02.2022 р., ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн., а також стягнуто судовий збір у розмірі 496,20 грн. (а.с. 30-31)
Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За страховим полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 202390125 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , як власника автомобіля RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП, була застрахована в АТ «СГ'Ю.БІ.АЙ-КООП», строк дії договору з 03.01.2021р. по 02.01.2022р. включно. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 260 000 грн., за шкоду заподіяну майну 130 000 грн., розмір франшизи 2 000 грн. (а.с. 29)
Автомобіль марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копія якого знаходяться в матеріалах справи. (а.с. 21)
Відповідно до ст.ст. 28 ч. 1, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, обов'язком страховика є відшкодування витрат потерпілого, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, у межах страхового відшкодування.
Згідно висновку експерта № 11/22-Е від 11.03.2022р. судового експерта Вітвіцького Ігоря Івановича, визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля RENAULT, державний номер НОМЕР_3 , пошкодженого в результаті ДТП, що сталося 24.12.2021р. та становить 150 007 грн. (а.с. 38-64)
Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до АТ «СГ'Ю.БІ.АЙ-КООП» з повідомленням про настання ДТП (в установлені строки), та із заявами про стягнення страхового відшкодування, які залишилися поза увагою АТ «СГ'Ю.БІ.АЙ-КООП», тим самим у добровільному порядку не відшкодував завдану матеріальну шкоду ОСОБА_1 внаслідок ДТП.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту в тому числі є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди.
Частина 1 ст. 22 ЦК України передбачає, що особа, який завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.
Згідно ст. 1166 ЦКУ майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч.2 ст.1166 ЦК - особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч.1 ст.1187 ЦК України - джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та для інших осіб. Згідно ч.2 ст.1187 ЦКУ - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Згідно ч.5 ст.1187 ЦК особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Статтею 1188 ЦК України врегульовано правила відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. Згідно ч.1 ст.1188 шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Статтею 1190 ЦК України визначено правила відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, і згідно таких приписів: Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: зокрема, 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Ч. 4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Статтею 1192 ЦК України визначено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. Так, згідно ч.1 цієї статті з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Таким чином суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з ПрАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» на його користь страхової суми в розмірі 130 000грн. підлягають частковому задоволенню а саме в розмірі 128000грн. (130 000грн. - 2000грн. - франшиза).
Що стосується вимоги, щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача різниці між завданими збитками та сумою страхового відшкодування в розмірі 18 007 грн. та моральної шкоди в розмірі 25 000 грн., суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20).
Оскільки вартість майнового збитку завданого позивачу шляхом пошкодження автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує подальшу сплату позивачу розміру страхового відшкодування, то із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.
Аналогічні по суті висновки викладено Верховним Судом у Постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження№ 61-12032св19).
Оскільки вартість майнової шкоди становить 150 007 грн., а згідно страхового полісу відшкодуванню підлягає стягненню сума в розмірі 130 000 грн. за мінусом франшизи в сумі 2000грн., то з ОСОБА_2 слід стягнути різницю між цими сумами, що в свою чергу становить 22007грн. (150007грн. - 128000 = 22007грн.), однак, оскільки суд не може вийти за межі заявлених вимог з відповідача підлягає стягненню у якості відшкодування збитків заявлена ним сума 18007 грн.
Згідно ст.ст.23,1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до п.3 постанови № 4 від 31.03.1995 року (з наступним змінами) Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної/немайнової/шкоди/» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно положень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що позивачем має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, позивачу спричинена моральна шкода, яка виразилася у фізичному болю, емоційних та душевних стражданнях, хвилюваннях, порушенні звичного способу життя. Усвідомлення того, що транспортний засіб пошкоджений, із часу ДТП пройшов майже рік. а до теперішнього часу збитки на ремонт не сплачені, спричинило в позивача пригнічений стан. ДТП зумовило незручності для сім'ї позивача з огляду на необхідність користування послугами таксі та незаплановане використання коштів сімейного бюджету.
Таким чином вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 5000грн..
Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. За ч. 3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2)пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За ч. 6 цієї статті розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи особливості предмета спору, суб'єктний склад правовідносин, ціну позову, малозначність справи, а також характер виконаної адвокатом роботи та критерій розумності її розміру, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу є завищеними (6206,70 грн.), а тому суд приходить до висновку про зменшення розміру зазначених витрат та стягнення у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. В задоволенні іншої частини заяви суд відмовляє у зв'язку з неспівмірністю визначеної суми за надання правничої допомоги та складністю справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Відповідно до ст.141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідачів витрати понесені позивачем за оплату судового збору у розмірі 1730 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. та 2 600 грн. витрати за проведення експертного дослідження (для визначення вартості матеріальної шкоди).
Керуючись ст. ст. 76-78, 83, 258-259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (код ЄДРПОУ 31113488, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул..Бастіонна,5/13) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму страхової виплати в розмірі 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) різницю між завданими збитками та сумою страхового відшкодування в розмірі 18 007 (вісімнадцять тисяч сім) грн. та моральну шкоду в сумі 5000 (п'ять тисяч)грн..
Стягнути в рівних частках з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (код ЄДРПОУ 31113488, місцезнаходження: 03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41-А) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) суму судового збору в розмірі 1 730 грн., витрати на проведення експертного дослідження 2 600 грн., та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., що в загальному становить 7 330 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Малиновського районного суду м. Одеси на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 24 серпня 2023 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН