Справа № 496/6388/21
Провадження № 1-кп/496/233/23
УХВАЛА
14 вересня 2023 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Біляївського районного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство трьох осіб, а також у придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні ряду злочинів, в тому числі і особливо тяжкого злочину, за скоєння яких передбачено покарання від трьох до семи років позбавлення волі та від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, він офіційно не працює, за місцем реєстрації не мешкає, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому наявні ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Посилаючись на вказані обставини прокурор просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Потерпілий ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до судового засідання не з'явились, а від потерпілого ОСОБА_10 наявна заява про розгляд справи у його відсутність.
В судовому засіданні захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що у обвинуваченого є міцні соціальні зв'язки: постійне місце проживання, є жінка з якою він проживає, діти, у нього не має наміру переховуватись від суду, а тому просила суд змінити запобіжний захід на домашній арешт.
В судовому засіданні обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доцільність залишення під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.
Продовжене тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги особистої свободи /справа W. проти Switzerland, судове рішення від 26 січня 1993 року § 30/.
Перевіряючи обґрунтованість обвинувачення, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтоване обвинувачення, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні ряду злочинів, в тому числі і особливо тяжкого злочину, за скоєння яких передбачено покарання від трьох до семи років позбавлення волі та від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, він офіційно не працює, за місцем реєстрації не мешкає, враховуючи тяжкість покарання може переховуватись від суду, а тому наявний ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим суд вважає можливим продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Ризики передбачені п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведені.
Наявність на утриманні дітей у жінки з якою проживає обвинувачений не зменшує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме: закінчений замах на умисне вбивство двох або більше осіб.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за доцільне не визначати обвинуваченому розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт, як того просив захисник суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 177, 178, 183, 331, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 14 вересня 2023 року до 12 листопада 2023 року включно та утримувати його в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення - начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3