Єдиний унікальний номер 341/1598/23
Номер провадження 1-кп/341/172/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2023 року за № 12023091140000113 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перемишляни, Львівської обл., зареєстроване та фактичне місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,
за участю сторін та учасників кримінального провадження:
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 в умовах воєнного стану таємно викрав чуже майно - потерпілого ОСОБА_6 , при наступних обставинах.
13 травня 2023 року ОСОБА_3 , обслуговуючи банкет у приміщенні кафе «Перлина», що за адресою: вул. Львівська, 54-а, с. Дем'янів Бурштинської ТГ Івано-Франківської обл., в якому здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_6 , маючи вільний доступ до усіх приміщень вказаного закладу, побачив в офісному приміщенні у ніші для зберігання ключів, в'язку ключів від вхідних дверей вказаного закладу, які вирішив таємно викрасти з метою подальшого таємного проникнення до приміщення та вчинення крадіжки товарно-матеріальних цінностей.
Для приведення свого злочинного наміру до виконання ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що вказані ключі належать ОСОБА_6 , діючи умисно, таємно викрав їх і заховав у кишеню свого одягу. По закінченню робочого дня покинув даний заклад. Викрадені ключі носив при собі.
27 травня 2023 року ОСОБА_3 зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , разом з якими протягом декількох годин на території місцевості «Баня», що у м. Бурштині Івано-Франківської обл. вживав спиртні напої.
Після закінчення спиртного, близько 22 години товариство вирішило ще придбати алкогольні напої для продовження бенкету, однак, у зв'язку із введеними обмеженнями на продаж спиртних напоїв, не могли їх придбати у закладах торгівлі.
ОСОБА_3 , маючи ключі від вхідних дверей кафе « Перлина » і знаючи, що у приміщенні даного закладу знаходяться спиртні напої та інші товарно-матеріальні цінності, запропонував своїм знайомим поїхати до вказаного закладу для продовження застілля, повідомивши їм, що має усну домовленість з власником закладу на доступ до вказаного приміщення та розпорядження наявними там товарно-матеріальними цінностями.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , будучи введеними в оману та не усвідомлюючи злочинних дій ОСОБА_3 , погодились на його пропозицію, після чого зателефонували до свого спільного знайомого ОСОБА_9 , який мав у користуванні транспортний засіб та попросили його підвезти їх до с. Дем'янів Бурштинської ТГ Івано-Франківської обл., де знаходиться кафе «Перлина».
Прибувши близько 23 години до вказаного закладу, який на той час був закритий і не працював, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які не усвідомлювали злочинних намірів останнього, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, достовірно знаючи, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, діючи умисно, з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що поблизу нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, зайшли на територію кафе, де ОСОБА_3 за допомогою наявних у нього ключів відчинив вхідні двері, відключив охоронну сигналізацію і разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які не усвідомлювали його злочинних намірів, безперешкодно проникли в середину приміщення, де спільно проводили свій вільний час, періодично вживаючи алкогольні напої, у період з 23 години 27 травня 2023 року по 20 годину 42 хвилини 29 травня 2023 року.
За цей час ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з метою вчинення крадіжки чужого майна, неодноразово брав з полиць бару та складського приміщення закладу різноманітні алкогольні напої, пиво та інші товарно-матеріальні цінності, які разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спожили за час перебування у приміщенні кафе, тобто розпорядився викраденим ним чужим майном шляхом власного споживання та пригощання зазначених осіб.
Всього ОСОБА_10 вказаним вище чином таємно викрав алкогольні напої, пиво та інші товарно-матеріальні цінності на загальну суму 6 948 гривень 50 копійок, заподіявши ОСОБА_6 майнову шкоду у зазначеному розмірі.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав, не заперечив фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті та повністю підтвердив їх, щиро розкаявшись. Пояснив, що орієнтовно 3 місці тому у вечірній час у м. Бурштині у районі «Біля бані» з товаришами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 споживали алкогольні напої. Враховуючи обмеження на продаж алкоголю, не змогли придбати ще такого. Маючи ключі від приміщення кафе «Фортуна», які він викрав попередньо під час обслуговування банкету, запропонував товаришам поїхати туди та продовжити застілля. В кафе побули три доби, вживаючи алкоголь. У вчиненому розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_6 при розгляді справи в судовому засіданні фактичні обставини провадження не оспорив.
Оскільки, обвинувачений у судовому засіданні вину визнав та дав суду показання аналогічні пред'явленому обвинуваченню, які відповідають фактичним обставинам справи і такі ним та потерпілим не оспорюються, за згодою всіх учасників судового розгляду і у відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд обмежив обсяг досліджуваних доказів по даній кримінальній справі, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого, сумнівів у добровільності та істинності позиції якого у суду немає, дослідженням відомостей, які характеризують особу обвинуваченого, докази що мають значення для вирішення процесуальних питань.
При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 в інкримінованому їй діянні повністю, а його дії кваліфікує за частиною 4 статті 185 КК України, оскільки такий таємно викрав чуже майно в умовах воєнного стану.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного. Призначаючи обвинуваченому покарання суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває. По місцю проживання відсутні відомості, що негативно характеризують такого.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 67 КК України, вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини статті за якою кваліфіковано діяння у виді позбавлення волі.
Враховуючи відношення ОСОБА_3 до вчиненого, з врахуванням характеристики останнього, суд дійшов висновку, що перевиховання ОСОБА_3 та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за можливе звільнити такого від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Слід вирішити питання про речові докази відповідно до статті 100 КПК України та про процесуальні витрати відповідно до статті 126 КПК України.
По справі потерпілим заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином. Ухвалою суду ОСОБА_6 визнаний цивільним позивачем, ОСОБА_3 цивільним відповідачем по справі. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що поніс матеріальні втрати, а саме вартість викраденого, витрати пов'язані з ліквідацією наслідків крадіжки та попередження можливих аналогічних дій в майбутньому - заміна замків у приміщенні. Величина матеріальної шкоди становить 22 422 гривні 50 копійок. Також йому спричинена моральна шкода, яку оцінює в розмірі 20 000 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, відповідач - позов визнав.
Заслухавши пояснення учасників провадження суд вважає, що позов слід задовольнити, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що в результаті вчинення злочину потерпілому завдано майнової шкоди в розмірі 22 422 гривні 50 копійок, що становить вартість викраденого, витрати пов'язані з ліквідацією наслідків крадіжки та попередження можливих аналогічних дій в майбутньому - заміна замків у приміщенні. Відтак, з обвинуваченого на користь потерпілого підлягає стягненню 22 422 гривні 50 копійок матеріальної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода - це зумовлені моральними стражданнями втрати немайнового характеру. Страждання викликають певні зміни у житті особи: неможливість реалізації своїх звичок і бажань, погіршення стосунків у колективі, втрата роботи, втрата довіри близьких людей, тощо. Тому, встановлюючи факт такої шкоди, слід керуватися не лише тими критеріями, які обумовлюють суб'єктивне сприйняття потерпілого (почуття, емоції), але й тими, які характеризують її зовнішній прояв - порушення звичайного для даної людини способу життя.
Саме суду на підставі наданих доказів надано право визначити розмір моральної шкоди, який при цьому повинен керуватися наступними принципами: умовна рівність втраченого блага і того, яке може бути надбане за конкретну суму грошей, поміркованості відповідності вимогам розважливості, розумності об'єктивного відображення дійсності, справедливості неупередженого ставлення до усіх учасників процесу.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Відтак, з урахуванням умовної рівності втраченого блага і того, яке може бути надбане за конкретну суму грошей, поміркованості відповідності вимогам розважливості, розумності, об'єктивного відображення дійсності, справедливості, неупередженого ставлення до усіх учасників процесу, з урахуванням тяжкості моральних страждань викликаних змінами у житті особи, суд погоджується з визначеним позивачем розміром моральну шкоду 20 000 гривень, які слід стягнути з відповідача.
Керуючись статтями 370, 374, 377 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом 3 (трьох) річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до статті 165 КВК України, іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.
Речові докази по справі:
-16 слідів пальців рук - зберігати при матеріалах справи;
-4 стакани ємкістю 250 мм - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
-пачку сигарет ТМ «LD» - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ;
-упаковку від соку, 2 пляшки від горілки - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат за проведення експертиз, залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи 4 302 (чотири тисячі триста дві) гривні в дохід держави.
Цивільний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 22 422 (двадцять дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 50 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 20 000 (двадцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом тридцяти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
СуддяОСОБА_1