06 листопада 2007 р.
№ 15/117
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд", м. Рівне (далі -ТОВ "Фудз Трейд")
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2007
зі справи № 15/117
за позовом приватного підприємства "Торговий дім "Майола", м. Львів (далі -ПП "Торговий дім "Майола")
до ТОВ "Фудз Трейд"
про стягнення 155 885, 83 грн. та
зустрічним позовом ТОВ "Фудз Трейд"
до ПП "Торговий дім "Майола"
про визнання недійсним договору від 03.01.2006 № 11/06.
Судове засідання проведено за участю представників:
ПП "Торговий дім "Майола" - Пендерецького В.І.,
ТОВ "Фудз Трейд" -Делідон І.М.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ПП "Торговий дім "Майола" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Фудз Трейд" про стягнення боргу за договором поставки від 03.01.2006 № 11/06 (далі -Договір) у сумі 154 694,52 грн. та пені в сумі 1 191,31 грн., а всього 155 885, 83 грн.
За час вирішення спору позивачем було подано заяви про уточнення позовних вимог, в яких викладено додатковий розрахунок розміру пені за час розгляду справи у господарському суді першої інстанції. Згідно з цією заявою ПП "Торговий дім "Майола" просило стягнути: 154 694,52 грн. основного боргу і 11 318, 51 грн. пені.
ТОВ "Фудз Трейд", у свою чергу, подало до ПП "Торговий дім "Майола" зустрічний позов про визнання Договору недійсним.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.04.2007 (суддя Коломис В.В.) первісний позов задоволено частково: з ТОВ "Фудз Трейд" на користь ПП "Торговий дім "Майола" стягнуто 50 грн. пені; в іншій частині первісного позову провадження зі справи припинено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що сторонами в укладенні Договору досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов, а тому він підлягає виконанню; з огляду ж на те, що ТОВ "Фудз Трейд" погасило заборгованість за Договором, та на наявність накладеного судом арешту на розрахунковий рахунок названого Товариства розмір пені за прострочення виконання зобов'язання підлягає зменшенню.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 (колегія судді в у складі: суддя Слука М.Г. -головуючий, судді Онишкевич В.В., Скрутовський П.Д.) судовий акт місцевого господарського суду зі справи скасовано у частині прийняття рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення з ТОВ "Фудз Трейд" на користь ПП "Торговий дім "Майола" пені в сумі 11 268, 51 грн., у цій частині позов задоволено. В обґрунтування постанови зазначено,що місцевим господарським судом у розгляді справи не враховано того факту, що відповідач за первісним позовом довгий час (протягом року) використовував кошти позивача.
ТОВ "Фудз Трейд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду з цієї справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. В обґрунтування скарги зазначено, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, не досліджено об'єктивно та повно наявні у справі докази, а тому невірно стягнуто пеню у завеликому розмірі.
У відзиві на касаційну скаргу ПП "Торговий дім "Майола" заперечує проти доводів скарги і просить оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено:
- відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 і підпункту 7.1 пункту 7 Договору постачальник -ПП "Торговий дім "Майола" зобов'язується поставити і передати у власність покупця -ТОВ "Фудз Трейд" продукцію приватного підприємства "Оліяр", а саме олію соняшникову фасовану в асортименті, а покупець зобов'язується вчасно замовити товар за кількістю та асортиментом, прийняти його і оплатити протягом 30 календарних днів з моменту поставки;
- згідно з підпунктом 9.1 пункту 9 Договору у випадку несплати або затримки платежів понад терміни, вказані у Договорі, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми "протермінованого платежу за кожний день протермінування", включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.
- поставка передбаченого Договором товару здійснювалася чотирма партіями: 27.03.2006 (накладна № 688865), 03.04.2006 (накладна № 751305), 10.04.2006 (накладна № 751322) і 27.04.2006 (накладна № 882801); позивачем на виконання умов Договору поставлено відповідачеві товар на загальну суму 154 694, 52 грн.;
- 01.07.2006 ТОВ "Фудз Трейд" повернуло позивачеві за первісним позовом товар на суму 5 774, 40 грн. (видаткова накладна (повернення) № ФТ-0000116), відповідно сума основного боргу за Договором зменшилася до 148 920, 12 грн.;
- 02.04.2007 відповідно до платіжного доручення № 577 ТОВ "Фудз Трейд" перерахувало на рахунок ПП "Торговий дім "Майола" 148 920, 12 грн. заборгованості за Договором.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України (далі -ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судові інстанції повно та об'єктивно дослідили подані сторонами у справі докази, з'ясували, що в укладенні Договору сторонами досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов, а тому дійшли вірного висновку про необхідність відмови в задоволенні позову про визнання недійсним зазначеного Договору.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й частина перша статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням того, що ТОВ "Фудз Трейд" під час розгляду справи в суді першої інстанції виконало зобов'язання -сплатило суму боргу, судові інстанції дійшли вірного висновку про необхідність припинення провадження зі справи в цій частині.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ТОВ "Фудз Трейд" повинно було сплачувати суму поставленого товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки; 27.04.2006 названому Товариству було поставлено останню партію товару, оплачено ж його було лише 02.04.2007.
Відповідно до частин першої і третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною шостою статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду з цієї справи, апеляційний господарський суд правильно врахував усі обставини справи, зокрема, факт погашення заборгованості відповідачем з простроченням у рік, а тому цілком правомірно повністю задовольнив позов у частині стягнення пені.
Враховуючи викладене, постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін як така, що прийнята з повним дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 зі справи № 15/117 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд" -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов