15 жовтня 2007 р.
№ 2-1/17054-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Чабана В.В.
за участю представників:
позивача не з'явився
відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу
Фонду майна Автономної Республіки Крим
на рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2006
у справі
господарського суду
№ 2-1/17054-2006
Автономної Республіки Крим
за позовом
Закритого акціонерного товариства “Кримоптторг»
до
Фонду майна Автономної Республіки Крим
про
визнання терміну дії оренди продовженим
В жовтні 2007 року Закрите акціонерне товариство “Кримоптторг» (далі -ЗАТ “Кримоптторг») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання продовженим на той же строк терміну дії укладеного між ЗАТ “Кримоптторг» та Фондом майна Автономної Республіки Крим договору оренди від 01.04.1996. Як на підставу позову послався на статтю 764 ЦК України та ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна».
У відзиві на позов Фонд майна Автономної Республіки Крим позов не визнав, посилаючись на те, що позивач отримав 28.04.2006 лист-повідомлення відповідача від 25.04.2006 про припинення дії договору у зв'язку із закінченням 01.09.2006 строку його дії та пропозицією укласти новий договір оренди відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2006 (суддя Ковтун Л.О.) позов задоволено. Визнано договір оренди від 01.04.1996, укладений між ЗАТ “Кримоптторг» та Фондом майна Автономної Республіки Крим, продовженим на той же термін та на тих самих умовах.
Не погоджуючись із прийнятим у даній справі судовим рішенням, Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
В судове засідання 15.10.2007 представники сторін не з'явились. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи останні повідомлені належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди, є однією із істотних умов договору оренди державного і комунального майна.
Згідно із статтею 17 цього ж Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором; після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін; умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.
Частиною другою статті 291 ГК України передбачено, що однією із підстав припинення договору оренди є закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до частини четвертої ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Аналогічні положення містить стаття 764 ЦК України, згідно з якою якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Як встановлено судом, 01.04.1996 між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Орендним підприємством “Кримоптторг» був укладений договір оренди будівель, які розміщені в м. Сімферополь, вул. Трансформаторна, 6 (площа будівель 7290,2 кв.м) та вул. Лесі Українки, 2 (площа будівель 1815,3 кв.м). Пунктом 2.1 договору передбачений строк його дії -до 01.04.2006 року. У подальшому 29.03.2000 сторонами була підписана додаткова угода, пунктом 7.7 якої передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії він вважається продовженим на той же строк та тих самих умовах, які були передбачені.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що з 01.04.2006, приймаючи до уваги відсутність заперечень відповідача як наймодавця, позивач продовжував користуватися орендованим майном та здійснював орендні платежі.
При цьому всупереч вимог ст. 43 ГПК України щодо повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд не надав оцінки запереченням відповідача та наявному в матеріалах справи листу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 25.04.2006 (арк. с. 45-47).
Крім того, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2006 не підписано суддею, що є відповідно до ст. 11110 ГПК України підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від від 05.12.2006 у справі № 2-1/17054-2006 скасувати.
Справу № 2-1/17054-2006 направити на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя В.Карабань
судді: Л.Ковтонюк
В.Чабан