Єдиний унікальний номер 448/1282/23
Провадження № 3/448/760/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2023 м. Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - Гіряк С.І.
за участі секретаря судового засідання - Семен І.І.,
розглянувши матеріали справ, що надійшли з відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, непрацюючої (згідно протоколу),
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10,63 Конституції України особі роз'яснені,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
ОСОБА_1 14.07.2023 близько о 14 годині 30 хвилин за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 вчинила відносно своєї невістки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, яке виражалося в висловлюваннях в її сторону нецензурними словами, образах та погрозах в присутності дітей ОСОБА_3 , 2009 р.н. та ОСОБА_4 , 2011 р.н., внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь справі
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні визнала та підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказала, що сварки в сім'ї припинились, щиро розкаялася у вчиненому.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - передбачає адміністративну відповідальність.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
ІV. Висновок суду
Крім власного визнання вини у судовому засіданні ОСОБА_1 , факт вчинення нею вищевказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серій ВАБ №954693 від 28.07.2023; рапортом помічника чергового ЧЧ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Тишкевич І.М. від 14.07.2023; заявою та поясненнями ОСОБА_2 від 14.07.2023, поясненнями ОСОБА_5 від 28.07.2023, поясненнями ОСОБА_6 від 28.07.2023, поясненнями ОСОБА_1 від 28.07.2023, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 14.07.2023, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №306310 та іншими документами доданими до протоколу.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржувала, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровувала.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства.
V. Накладення адміністративного стягнення
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім, випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Є підстави вважати, що це адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
Положення ст. 22 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь її вини та майновий стан; обставини, що пом'якшують відповідальність - щире розкаяння, відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність; приходжу до висновку про те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, з урахуванням вищевикладених обставин, хоча формально і містить ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, однак у зв'язку із своєю малозначністю не являє собою великої суспільної небезпеки на час його вчинення, а тому суд приходить до висновку, що на підставі ст.22 КУпАП ОСОБА_1 , слід звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Частиною 2 ст.284 КУпАП передбачено, що при оголошенні усного зауваження по справі про адміністративне правопорушення виноситься постанова про закриття справи.
Тому провадження по справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, слід закрити.
VI. Судові витрати
В свою чергу, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ст.247, 284 КУпАП, не вбачаю підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 22, 33, 34, 35, 40-1, ч.1 ст. 173-2, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2. Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити та звільнити останню від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
3. Судовий збір із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягненню не підлягає.
4. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду виготовлена та підписана суддею 13.09.2023.
Суддя Світлана ГІРЯК