Справа №463/7756/23
Провадження №1-кс/463/6376/23
УХВАЛА
13 вересня 2023 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ТВО командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ВСТАНОВИВ:
ТВО командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням про злочин від 10.08.2023.
Скаргу мотивує тим, що 10.08.2023 за вих. № 11261 ТВО командира війської частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 скеровано на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові повідомлення про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. За результатами розгляду на адресу військової частини надійшла відповідь від 22.08.2023 №12-21-28914 вих-23, згідно якої слідує, що у зв'язку із малозначими та неперевіриними фактами, відсутні підстави для внесення відомостей. Станом на час звернення зі скаргою відомості до ЄРДР по даному факту не внесенні. Враховуючи наведене вважає, що органом досудового розслідування порушено вимоги ст.214 КПК України. Тому просить зобов'язати посадову особу ТУ ДБР внести відомості до ЄРДР за його повідомленням про злочин від 10.08.2023.
Представник війської частини в судове засідання не з'явився про розгляд справи повідомлявся належним чином, у поданій скарзі просив таку слухати у його відсутності.
Враховуючи положення ч.1 ст.28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч.3 ст.306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, з врахуванням клопотання скаржника, слідчий суддя вважає, що скаргу слід розглянути у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів. Як передбачено ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України, принципи верховенства права та законності застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Він звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, якою сформовано критерії визначення розумності процесуальних строків у кримінальному провадженні, зокрема, Рішення ЄСПЛ у справі "Кениг проти Федеративної республіки Німеччини" . Відповідно до п. 99 цього рішення: "розумний строк розгляду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод оцінюється з огляду на обставини справи.
Слідчий та представник органу досудового розслідування на розгляд скарги не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час і місце судового засідання, про причини неявки слідчого суддю не повідомлено, їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги. Окрім цього слідчим скеровано на адресу суду письмові заперечення.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Таким чином, вказаний у вищеназваній статті процесуальний строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії чи допущення бездіяльності. При оскарженні дії чи бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим, дізнавачем або прокурором відповідної дії.
Судом встановлено, що ТВО командира війської частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 скеровано на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові повідомлення про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Дана заява 22.08.2023 була зареєстрована у канцелярії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові та розглянута.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена заявником, представником заявника, потерпілим або його представником.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Такий обов'язок слідчого, дізнавача і прокурора визначено ч.1 ст.2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Із змісту повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 10.08.2023 вбачається, що на думку скаржника, військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 вчинено кримінальне правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження зазначених обставин до матеріалів скарги не додано та такі і не здобуто під час судового розгляду.
В даному випадку повідомлення ТВО командира війської частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, а є лише його суб'єктивною думкою та ним самостійно надано оцінку діям військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 .
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Тому правові підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України відсутні.
Згідно з ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ТВО командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки дана заява не містить конкретних фактичних даних, які б вказували на наявність у діях військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Керуючись вимогами ст.ст.214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
в задоволенні скарги ТВО командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1