Справа №303/4399/23
2/303/675/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року м.Мукачево
МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
в особі: головуючого судді Монич В.О.
за участю секретаря судового засідання Добош О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 25 червня 2020 року Берегівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано -Франківськ), актовий запис №49 та стягнення з відповідача аліментів в розмірі від його заробітку (доходу) на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вказує на те, що син народився у них до укладення шлюбу, спільне життя у них не склалося, між ними припинено шлюбні відносини. Примирення неможливе, збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, тому такий слід розірвати. Також, просить стягнути з відповідача аліменти на сина, з огляду на те, що відповідач участі в утриманні дитини не приймає.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2023 року, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав заяву до суду, згідно з якою позов визнає частково, щодо розірвання шлюбу не заперечує та просить стягнути аліменти в розмірі 1/4 від його заробітку (доходу).
У наданий судом строк відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку подано не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд констатує наступне.
Судом встановлено, що між сторонами по справі укладено шлюб, який зареєстрований 25 червня 2020 року Берегівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано -Франківськ), актовий запис №49 (а.с. 5).
Сторони по справі є батьками ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 виданого 18 лютого 2020 року), (а.с.10).
Відповідно до частини другої ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з частиною третьою ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга ст. 112 Сімейного кодексу України).
Статтею 113 СК України передбачено право особи, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивач у поданій позовній заяві просить залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
Судом встановлено, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб носить лише формальний характер і такий слід розірвати.
По відношенню до вимоги позивача про стягнення аліментів суд виходить з наступного.
Статтею ст. 27 Конвенції ООН «Про права дітей» від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХII) задекларовані гарантії щодо права кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язками батьків є піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
У відповідності з положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частинами першою, третьою статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Виходячи з викладеного, право на утримання має той з батьків, з ким проживає дитина.
Згідно з приписами ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав,у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи,якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Визначаючи розмір аліментів суд враховує встановлений у 2023 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2272 гривень, віком від 6 до 18 років - 2833 грн.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили, що він не має змоги працювати та надавати матеріальну допомогу своїй дитині, тому викладені в заяві обставини не знайшли свого доказового підтвердження.
Проаналізувавши надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, позицію позивача та відповідача, який не подав відзиву на позов, враховуючи в першу чергу якнайкраще забезпечення інтересів дитини, та те, що дитина проживає разом із позивачем і остання апріорі несе більші витрати на утримання дитини та необхідність за загальним правилом дотримання паритету (рівності) батьків у виконанні обов'язку з матеріального утримання дітей, якщо не встановлено і не доведено підстав для відступу від такого паритету та дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову, оскільки доказів, які б давали підстави стягувати з відповідача аліменти в меншому розмірі відповідачем не надано та судом не встановлено. В свою чергу, частиною першою ст. 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Ухвалюючи рішення, суд виходить також з того, що визначений судом розмір аліментів надасть можливість забезпечити інтереси дитини, не ставитиме відповідача у скрутне матеріальне становище, відповідатиме критерію щодо рівності батьків у понесенні витрат на утримання дитини, а також загальним засадам сімейних відносин справедливості, розумності та моральності.
Відповідно до частини першої ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Пунктом 1 частини першої ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 1291 Конституції України, ст.ст. 110, 112, 161, 180, 182 Сімейного кодексу України, статтями 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 279, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов - задоволити.
Шлюб, укладений 25 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №49 - розірвати.
Після розірвання шлюбу повернути позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 від його заробітку ( доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 травня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави суму 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) гривень судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
Головуючий В.О.Монич