30 жовтня 2007 р.
№ 47/615-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача
Москалюк С.А. дов. від 3.11.06 р. (а.с.62)
відповідача
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Красноградський маслосирзавод"
на постанову
від 17.07.2007 року Харківського апеляційного господарського суду
у справі
№ 47/615-06 господарського суду Харківської області
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Тесмо-М"
до
про
Відкритого акціонерного товариства "Красноградський маслосирзавод"
неналежне виконання умов договору
Закрите акціонерне товариство "Тесмо-М" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Красноградський маслосирзавод" про стягнення заборгованості за купівлю пастеризаційно-охолоджувальної установки у сумі 232490,00грн., збитків згідно розрахунку та судових витрат по справі.
13.03.2007 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з ВАТ "Красноградський маслосирзавод" 81158,94 грн. основної заборгованості з урахуванням інфляційних, 3277,00 грн. пені, 2303,87 грн. збитків та судові витрати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11 травня 2007 року позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з відповідача суму основної заборгованості з урахуванням інфляційних у розмірі 81158,94 грн., пеню у розмірі 3277, 00 грн., збитки у розмірі 2303, 87 грн., держмито у розмірі 2324,90грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.
За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Красноградський маслосирзавод" Харківський апеляційний господарський суд постановою від 17.07.2007 року рішення господарського суду Харківської області від 11 травня 2007 року в частині стягнення збитків в розмірі 2303,87 грн. скасував та в цій частині прийняв нове рішення, яким у позові відмовив. В іншій частині рішення господарського суду залишив без змін.
Відкрите акціонерне товариство "Красноградський маслосирзавод" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 11.05.2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2007 року, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
На думку заявника господарські суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник зобов'язаний сплатити кредиторові борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочки розрахунків, а саме неправильно застосували суму основного боргу, про що неодноразово заявляв представник відповідача, також неправильно розрахували суму інфляційних - без обов'язкової прив'язки до періодів між датами здійснених відповідачем платежів, а саме: з 27.07.06 р. по 09.08.06 р.; з 10.08.06 р. по 15.08.06 р.; з 16.08.06 р. по 06.09.06 р.; з 07.09.06 р. по 30.01.07 р., у зв'язку з чим правильність розрахунків суми боргу та інфляційних викликає суттєві сумніви і вони за своїм змістом є необґрунтованими.
Крім того, відповідно до пункту 8.3 Договору від 26.04.2006 року № 30 за порушення строків розрахунків за товар Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі 0,1 % від суми авансу за кожний день прострочки. Приймаючи до уваги, що сума авансу за договором складає 65 540, 00 грн., розмір пені повинен складати всього 65 540,00 грн. х 0,1 % : 100 % : 365 х 63 = 11,31 грн., де -- 0,1 % - розмір пені по договору; 65 540,00 грн. - сума авансу по договору; 63 - кількість днів просрочки за період з 27.07.2006 г. по 27.09.2006 г. (дати подання позову).
Заслухавши суддю -доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи в частині, що оспорюється в касаційному порядку, спір стосується застосування відповідальності за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором № 30 від 26 квітня 2006 року, укладеним між ЗАТ "Тесмо-М" (продавець) та ВАТ "Красноградський маслосирзавод" (покупець), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити (продати) відповідачу товар, а саме пастеризаційно-охолоджувальну установку продуктивністю 15000 л/год., а відповідач - прийняти та оплатити отриманий товар.
Згідно з пунктом 5.1 Договору відповідач повинен здійснити передоплату у розмірі 20 % від загальної суми договору, що становить 65540,00 грн., які, як встановлено судами, перераховані відповідачем на рахунок позивача платіжними дорученнями № 427 від 26.04.2006 року в сумі 28240,00 грн. та № 431 від 27.04.2006 року в сумі 37300,00 грн.
Відповідно до пункту 5.2. Договору відповідач взяв на себе зобов'язання перерахувати на розрахунковий рахунок позивача оплату у розмірі 80 % від загальної суми договору - 262160,00 грн. протягом 3-х місяців з моменту підписання даного Договору.
Господарськими судами також встановлено, що оплату за спірним договором відповідач здійснив лише частково, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, в зв'язку з чим станом на 01.03.2007 року заборгованість відповідача повністю не погашена і сума основного боргу складає 62490,00 грн.
Таким чином, оцінивши наявні у справі докази та доводи сторін, в тому числі розрахунки, суди дійшли обґрунтованого висновку про порушення відповідачем умов спірного договору, в зв'язку з чим правомірно застосували приписи статті 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Крім того, судами встановлено, що пунктом 8.3 спірного Договору сторони передбачили сплату за порушення строків розрахунку за товар покупцем продавцю пені у розмірі 0,1 % від суми авансу за кожний день прострочення, але не більше 1 % від загальної вартості Договору, у зв'язку з чим суди, перевіривши розрахунки, дійшли правильного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3277,00 грн. пені також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Отже матеріали справи свідчать, що апеляційним господарським судом в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуті в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; здійснена належна юридична оцінка наданим сторонами доказам, в тому числі розрахункам та зроблено обґрунтований висновок про часткове задоволення позовних вимог.
Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що, відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111,11112 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2007 року у справі № 47/615-06 господарського суду Харківської області залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Красноградський маслосирзавод" без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н.Волковицька
Л. Рогач