Справа № 757/16917/21-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9283/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Батрин О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Кондрашової Наталії Михайлівни на рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року, ухвалене у складі судді Батрин О.В., у справі № 757/16917/21-ц за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» про визнання недійсними ордеру та договору найму, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2021 року Печерська районна в місті Києві державна адміністрація звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про визнання недійсними ордеру та договору найму. Зазначала, що власником гуртожитку по АДРЕСА_1 , є орган місцевого самоврядування в особі Київської міської ради, а Печерська районна в місті Києві державна адміністрація є органом, якому зазначене майно передане до сфери управління. Вказувала, що відповідачем КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» самочинно, без погодження з територіальною громадою міста Києва в особі Печерської районної в м. Києві державної адміністрації проведено реконструкцію та змінено цільове призначення нежитлового приміщення НОМЕР_2, загальною площею 83,3 кв.м. на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 та фактично переведено його у житловий блок НОМЕР_1, загальною площею 78,8 кв.м. Крім того, 25 серпня 2016 року між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» та ОСОБА_1 укладено договір найму житлового приміщення № 38, відповідно до умов якого, відповідачці було передано вищевказане приміщення для особистого проживання наймача та членів її родини. Вказаний договір найму житлового приміщення укладений з порушеннями встановленої законодавством процедури, що в свою чергу створило підстави для зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік, реєстрацію останньої 22 березня 2017 року у спірному приміщенні та видачу ордеру на вказане приміщення № 594 від 20 липня 2018 року. При цьому позивач зазначав, що укладання договору оренди та вселення до гуртожитку без попереднього отримання спеціального ордеру, як єдиної підстави для вселення, не допускається та суперечить нормам діючого законодавства України. З урахуванням викладеного, а також заяви про зміну предмету та підстав позову, Печерська районна в місті Києві державна адміністрація просила визнати недійсним ордер на жилу площу в гуртожитку НОМЕР_3 від 20 липня 2018 року, виданий на блок НОМЕР_1, житловою площею 27,80 кв.м., загальною площею 78,80 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати недійсним договір найму від 25 серпня 2016 року № 38 на житлове приміщення НОМЕР_1, за вказаною адресою, укладений між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» та ОСОБА_1 .
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року в задоволенні позову Печерської районної в м. Києві державної адміністрації відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Голова Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Кондрашова Н.М. подала апеляційну скаргу. Просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким визнати недійсним ордер на жилу площу в гуртожитку НОМЕР_3 від 20 липня 2018 року, виданий на блок НОМЕР_1, житловою площею 27,80 кв.м., загальною площею 78,80 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , визнати недійсним договір найму від 25 серпня 2016 року №38 на вказане житлове приміщення, укладений між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» та ОСОБА_1 , визнати дії КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» щодо проведення реконструкції групи нежитлових приміщень НОМЕР_2, загальною площею 83,3 кв.м., на першому поверсі, внаслідок якої утворився житловий блок АДРЕСА_1 , загальною площею 78,8 кв.м. незаконними.
Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» самочинно, без волі власника та уповноваженого органу проведено реконструкцію нежитлового приміщення НОМЕР_2, загальною площею 83,3 кв.м. на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 та фактично переведено його у житловий блок НОМЕР_1, загальною площею 78,8 кв.м. Вказує, що в протоколі №12 від 07 квітня 2016 року Наглядовою радою Печерського району м. Києва були надані рекомендації винайти можливість виділити ОСОБА_1 разом з родиною житлову кімнату АДРЕСА_2 та зареєструвати їх за вказаною адресою. Проте, відповідно до Положення про наглядову раду з питань розподілу і утримання житла у гуртожитках та використання гуртожитків і прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2009 № 428, у Наглядової ради Печерського району м. Києва відсутні повноваження щодо надання рекомендацій прийняття рішення про реєстрацію в гуртожитку, а також повноваження надавати житлове приміщення. Відтак договір найму №38 житлового приміщення НОМЕР_1 від 25 серпня 2016 року, укладений на підставі рекомендацій Наглядової ради Печерського району м. Києва, є таким, що укладено з порушенням встановленої законодавством процедури, що в свою чергу створило підстави для зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік та видачу їй ордеру на жилу площу у спірному приміщенні. Звертає увагу на те, що на момент укладення договору найму та реєстрації в гуртожитку відповідачки приміщення АДРЕСА_3 не було житловим. Таким чином, ордер на житлову площу у вказаному приміщенні виданий внаслідок неправомірних дій посадових осіб КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» та з порушенням порядку і умов надання житлових приміщень, у зв'язку із чим є підстави для визнання його недійсним.
КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» подало відзив на апеляційну скаргу. Зазначило про те, що в порядку ст. 206 ЦПК України визнає позов та апеляційну скаргу Печерської районної в м. Києві державної адміністрації.
В судовому засіданні Мітін І.І., який діє в інтересах Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з наведених у ній підстав.
Адвокат Бахарєв М.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» в судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 12.09.2012 № 1605 «Про безоплатне прийняття відомчого житлового фонду, службового житла, зовнішніх інженерних мереж ПАТ «ХК» «Київміськбуд» до комунальної власності територіальної громади міста Києва» прийнято безоплатно до комунальної власності територіальної громади міста Києва відомчий житловий фонд та передано до сфери управління районної в місті Києві державної адміністрації, зокрема, гуртожиток з вбудованими нежитловими приміщеннями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4230,7 кв.м. (т. 1 а.с. 13-15).
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 29.11.2012 № 2131 «Про затвердження актів приймання-передачі відомчого житлового фонду ПАТ «ХК» «Київміськбуд» в комунальну власність територіальної громади міста Києва до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій», (пункт 33 розпорядження) затверджено акт приймання-передачі гуртожитку на АДРЕСА_1 в комунальну власність територіальної громади міста Києва до сфери Управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (т. 1 а.с. 16-24).
На підставі розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 20 вересня 2013 року № 509 «Про перезакріплення майна, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації» зазначений будинок перебуває на балансовому утриманні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (т. 1 а.с. 32-33).
Відповідно до технічного паспорту на гуртожиток АДРЕСА_1 , виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на замовлення КП УЖГ «Печерськжитло» у 2014 році та журналу підрахунку площа житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями 17 літера «А» по АДРЕСА_1 на першому поверсі гуртожитку знаходиться група нежитлових приміщень НОМЕР_2, загальною площею 83,3 кв.м. (т. 1 а.с. 25-31).
Відповідно до абзацу 1 ч. 4. п. 18 Правил реєстрації місця проживання затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», документами, що підтверджують право на проживання в житлі є ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи.
Згідно з п. 3 Рішення Київської міської ради «Про приватизацію житлових приміщень у гуртожитку м. Києва» від 24.05.2012 № 596/7933, Київська міська рада вирішила: делегувати районним в м. Києві державним адміністраціям право видачі спеціальних ордерів на поселення в гуртожитки мешканцям гуртожитків, стосовно яких в установленому порядку було прийнято рішення про надання їм житлової площі у гуртожитку, але які не отримали її з незалежних від них причин.
Відповідно до витягу із Протоколу № 12 засідання Наглядової ради Печерського району м. Києва від 07.04.2016 року, рекомендовано винайти можливість виділити ОСОБА_1 разом з родиною житлову кімнату АДРЕСА_4 , які не мають власного житла та є вимушено переміщеними особами (т. 1 а.с. 75).
25 серпня 2016 року між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду м. Києва» та працівником Печерської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 укладено договір № 38 найму житлового приміщення НОМЕР_1, без зазначення площі займаного приміщення (т. 1 а.с. 72-73).
Відповідно до п. 1.1 договору найму № 38 наймодавець передає житлове приміщення № НОМЕР_1 , що знаходиться на його балансі та утриманні у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , для особистого проживання наймача та членів його родини.
Пунктом 1.2 договору найму № 38 передбачено, що житлове приміщення надається наймачу для проживання на підставі Протоколу № 12 засідання Наглядової ради Печерського району м. Києва від 07.04.2016. На день укладення договору житлове приміщення НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )) не належить на праві власності іншим особам (п.п. 1.2, 1.3 договору найму № 38 від 25.08.2016).
22 березня 2017 року ОСОБА_1 було зареєстровано у житловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_5 (т. 1 а.с. 50).
Пунктом 6 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 498, передбачено, що на підставі рішення про надання житлової площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає особі ордер за формою згідно з додатком, який є єдиним документом, що підтверджує право вселення на надану жилу площу в гуртожитку.
За рекомендаціями громадської комісії з житлових питань, з урахуванням вимог рішення Київської міської ради ХII сесії VI скликання від 13 листопада 2013 року №473/9961, а саме: наявність реєстрації у гуртожитку, перебування на квартальному обліку та факт постійного проживання, що підтверджений актом обстеження житлових умов, Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією був виданий ордер № 594 від 20 липня 2018 року на блок НОМЕР_1, житловою площею 27,80 кв.м. загальною площею 78,80 кв.м. по АДРЕСА_1 на ім'я громадянки ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 49).
Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на звернення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» направило лист від 30.05.2018 № 062/14-6472 (И-2018), відповідно до якого під час проведення технічної інвентаризації житлових кімнат за номерами 133, НОМЕР_4, 135, 136 та НОМЕР_2, Бюро зробило примітку про те, що номери кімнат потребують уточнення, оскільки за даними номерами раніше були проінвентаризовані вбудовані нежитлові приміщення (т. 1 а.с. 53-55).
Також, Бюро зазначило, що житловий блок НОМЕР_1, якщо він має дві житлові кімнати та чотири підсобні приміщення на першому поверсі, самочинно реконструйований, оскільки відсутні дозвільні документи на прибудову двоповерхової сходової клітини та влаштування дверного прорізу в несучій стіні між зазначеним блоком та сходовою клітиною.
Разом з тим, в матеріалах міститься копія технічного паспорту на житловий блок № НОМЕР_1 загальною площею 78,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ДП «Бюро Технічної Інвентаризації» 10.07.2018 на замовлення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» з відміткою ТОВ «Інвестиції та проекти» про введення в експлуатацію реконструйованих нежитлових приміщень згідно декларації № 141182061681 від 25.07.2018 (т. 1 а.с. 100-102).
Відповідно до Акту від 09.12.2020 про огляд групи нежитлових приміщень НОМЕР_4, НОМЕР_2, що знаходяться у гуртожитку АДРЕСА_1 , складеного представниками ЖЕД «Печерськжитло», на першому поверсі розташовані нежитлові приміщення загальною площею - 83,3 кв.м. Міжкімнатні перегородки, штукатурний шар на несучих стінах та підлозі нежитлового приміщення демонтовані. На другому поверсі розташовані нежитлові приміщення загальною площею - 72,8 кв.м. (т. 1 а.с. 64-65).
За змістом листа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» за вих. № 432-5198 від 14.12.2020 вбачається, що при візуальному огляді, з виходом на місце, групи нежитлових приміщень НОМЕР_2 було встановлено, зокрема, що на першому та другому поверсі розташовані нежитлові приміщення загальною площею - 156,1 кв.м. У житловому приміщення НОМЕР_2 демонтовані міжкімнатні перегородки, штукатурний шар на несучих стінах та підлога. На другому поверсі було розташовано нежитлові приміщення загальною площею 72,8 кв.м. Нежитлове приміщення на другому поверсі розділене на житлові кімнати № 141, 142, 143, 144, вхід до житлових кімнат з загального коридору. Відповідно до інвентаризаційної справи № 3456 (технічний паспорт на гуртожиток АДРЕСА_6 ) нежитлове приміщення з окремим входом № НОМЕР_4 загальною площею 17,9 кв.м. розташоване на першому поверсі. На час огляду в приміщенні ніхто не проживає, будь-які ремонтно-будівельні роботи не проводяться, двері до приміщення зачинені на замкові пристрої. Нежитлове/житлове приміщення у АДРЕСА_7 , загальною площею 78,0 кв.м. відсутнє.
У подальшому, позивач звернувся зі службовою запискою до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», як до балансоутримувача гуртожитку по АДРЕСА_1 , щодо надання інформації про статус приміщення НОМЕР_2 (блок) НОМЕР_1).
Листом за вих. № 432-466 від 03.02.2021 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» повідомило позивача, що в групу нежитлових приміщень НОМЕР_2 згідно з наявним поповерховим планом на будівлю гуртожитку, виготовленим Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на замовлення КП УЖГ «Печерськжитло» у 2014 році, входять нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 83,3 кв.м. та 2-го поверху, загальною площею - 72,8 кв.м. З інформації відповідальних працівників відділів підприємства, дані щодо використання, зареєстрованих та площі житлового блоку НОМЕР_1 (нежитлового приміщення першого поверху НОМЕР_2) - відсутні, у зв'язку з чим у відділі нежитлового фонду та відділі з надання послуг відсутні технічна документація, правовстановчі документи і відповідно в базі нарахувань та сплат нарахування на послуги утримання будинку та прибудинкової території, електричної енергії не здійснювалося, договори на надання комунальних послуг по даному приміщенню не укладалися (т. 1 а.с. 45-48).
КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» у вказаному листі зазначив, що по приміщенню першого поверху під НОМЕР_2, загальною площею 83,3 кв.м., у гуртожитку АДРЕСА_1 рахуються як нежитлові. Разом з тим, на виконання розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.07.2020 № 330 при проведенні інвентаризації кімнат гуртожитків, в тому числі і кімнат гуртожитку АДРЕСА_1 , на предмет підстав та факту реєстрації/проживання фізичних осіб, серед документів працівника, що звільнився та вів напрямок роботи гуртожитків, було виявлено наступні документи по нежитловому приміщенню НОМЕР_2 (житловий блок НОМЕР_1):
- копію Договору найму житлового приміщення НОМЕР_1 за № 38 від 25.08.2016 без зазначення площі займаного приміщення, укладеного між ОСОБА_1 та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» в особі виконуючого обов'язки директора Лавриненко С.В.;
- копію протоколу № 2 засідання Наглядової ради Печерського району м. Києва від 09.02.2017 про прийняття рішення зареєструвати родину ОСОБА_1 , вимушеної переселенки з АТО у блоці НОМЕР_1 гуртожитку АДРЕСА_1 ;
- копію повідомлення без дати про початок виконання будівельних робіт по реконструкції блоку приміщень АДРЕСА_2 , зареєстрованого у Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на замовлення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (генеральний підрядник робіт - ОСОБА_1 ). Згідно з даними повідомлення проектна документація розроблена ТОВ «Інжиніринговою фірмою «Проектбудсервіс», затверджена замовником 18.06.2018 та наказом в.о. директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» Лавриненко С.В. № б/н від 18.06.2018;
- копію технічного паспорту на житловий блок НОМЕР_1 загальною площею 78,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ДП «Бюро Технічної Інвентаризації» 10.07.2018 на замовлення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» з відміткою невідомої організації про введення в експлуатацію реконструйованих нежитлових приміщень згідно декларації № 141182061681 від 25.07.2018.
Також, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» повідомлено, що надати більш детальну інформацію щодо обставин укладання договору найму з ОСОБА_1 , проведення реконструкції групи нежитлових приміщень НОМЕР_2 загальною площею 83,3 кв.м. та чи погоджувалася реконструкція даних приміщень з територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради. Печерською райдержадміністрацією, як органом, якому приміщення передані до сфери управління, - підприємство не може, у зв'язку із звільненням працівників КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», які безпосередньо були задіяні в укладенні договору найму, замовленні технічної документації та отриманні у Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) дозвільної документації на проведення робіт з реконструкції нежитлових приміщень територіальної громади міста Києва за НОМЕР_2 (житловий блок НОМЕР_1) у гуртожитку на АДРЕСА_1 .
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Печерської районної в м. Києві державної адміністрації.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст. 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Частиною другою статті 810 ЦК України передбачено, що підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, встановлюється законом.
Відповідно до ст. 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Таким чином, відносини, які виникають у зв'язку з наймом житла, що перебуває у державній або комунальній власності, регулюються Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативними актами житлового законодавства (ч. 1 ст. 3 ЖК Української РСР).
Згідно із вимогами ст. 128 ЖК Української РСР жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.
Стаття 129 ЖК Української РСР передбачає, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Пунктом 8 розділу I Положення про гуртожитки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 27 квітня 2015 № 84, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 липня 2015 року № 778/27223 визначено, що жила площа в гуртожитках надається відповідно до ст. 128 Житлового кодексу Української РСР незалежно від черговості, наявності пільг тощо.
Статтями 58, 59 ЖК Української РСР визначені підстави і порядок видачі ордера та визнання ордера на жиле приміщення недійсним. Зокрема, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.
Отже, ордер на жиле приміщення визнається судом недійсним у випадку, коли при вирішенні питання про надання жилого приміщення мали місце: неправомірні дії службових осіб; було порушено порядок та умови їх надання і такий позов заявлений до суду не пізніше трьох років з дня видачі ордера.
Згідно з витягу з протоколу № 12 засідання Наглядової ради Печерського району м. Києва від 07.04.2016 рекомендовано винайти можливість виділити ОСОБА_1 разом із родиною житлову кімнату АДРЕСА_4 , які не мають власного житла та є вимушено переміщеними особами (т. 1 а.с. 74).
На підставі вказаного, 25.08.2016 року між ОСОБА_1 та КП «Керуюча компанія з управління житлового фонду Печерського району м. Києва» в особі директора Лавриненка С.В. укладено спірний договір найму житлового приміщення АДРЕСА_4 , та на підставі цього останню зареєстровано за вказаною адресою, без зазначення номера житлового приміщення до якого її зареєстровано.
В подальшому, Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією був виданий ордер № 594 від 20 липня 2018 року на блок НОМЕР_1, житловою площею 27, 80 кв.м. загальною площею 78, 80 кв.м. по АДРЕСА_1 на ім'я громадянки ОСОБА_1 .
Житловий Кодекс України РСР не передбачає правового регулювання переведення нежилого приміщення в жиле. Разом з тим, органи місцевого самоврядування не позбавлені права вирішувати питання щодо переводу нежилих приміщень в жилі відповідно до затвердженого виконавчим комітетом порядку переводу.
Процедура переведення нежитлового приміщення в житлове здійснюється в порядку, встановленому місцевою владою, так як саме органи місцевого самоврядування уповноважені вирішувати це питання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України (зокрема: постанова Верховного Суду України від 25 грудня 2013 у справі № 6-78цс13; постанова Верховного Суду України від 11 травня 2016 у справі № 6-806цс16).
Відповідно до ч. 1, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення, невизнання або оспорювання житлового права особи є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому суд повинен установити: чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (с. 76 ЦПК України).
Як встановлено судом, ОСОБА_1 на законних підставах користується житлом за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому житлове приміщення НОМЕР_1 в гуртожитку НОМЕР_3, за адресою: АДРЕСА_1 , є єдиним житлом відповідачки ОСОБА_1 . Доказів протилежного представником Печерської районної в місті Києві державної адміністрації суду надано не було.
Звертаючись до суду із позовом у зв'язку із порушенням житлових прав, позивач Печерська районна в місті Києві державна адміністраціяне довела, що відповідачкою ці права порушені.
Тому з урахуванням встановлених обставин, відсутності будь-яких порушень охоронюваних законом прав позивача з боку відповідачки ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції представником Печерської районної в місті Києві державної адміністрації було подано заяву про зміну підстав та предмету позову, відповідно до якої позивач просив:
- визнати недійсним договір найму від 25.08.2016 року № 38 на житлове приміщення НОМЕР_1, загальною площею 78,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» в особі виконуючого обов'язки директора Лавриненка С.В. та ОСОБА_1 ;
- визнати дії КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» щодо проведення реконструкції групи нежитлових приміщень НОМЕР_2, загальною площею 83,3 кв.м., на першому поверсі, внаслідок якої утворився житловий блок НОМЕР_1, загальною площею 78,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (який фактично є групою нежитлових приміщень НОМЕР_2, загальною площею 83,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ) - незаконними (т. 1, а.с. 162-169).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року прийнято до спільного розгляду з цивільною справою заяву Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про зміну підстав та предмету позову в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про визнання недійсним договору найму від 25.08.2016 року № 38 на житлове приміщення НОМЕР_1, загальною площею 78,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» в особі виконуючого обов'язки директора Лавриненка С.В. та ОСОБА_1 .
При цьому, вказаною ухвалою суду відмовлено у прийнятті до спільного розгляду з цивільною справою заяву Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про зміну підстав та предмету позову в частині позовних вимог про визнання незаконними дії КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» щодо проведення реконструкції групи нежитлових приміщень НОМЕР_2, загальною площею 83,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі, внаслідок якої утворився житловий блок НОМЕР_1, загальною площею 78,8 кв.м., який фактично є групою нежитлових приміщень НОМЕР_2, загальною площею 83,3 кв.м., оскільки у задоволенні таких позовних вимог рішенням Господарського суду м. Києва від 15 червня 2021 року у справі №910/2692/21 вже відмовлено, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2021 року залишене без змін (т. 1 а.с. 199-207, 219-221).
Відтак, апеляційна скарга Печерської районної в місті Києві державної адміністрації в частині вимог про визнання незаконними дії КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» щодо проведення реконструкції групи нежитлових приміщень НОМЕР_2, загальною площею 83,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 не підлягають розгляду апеляційним судом, як такі, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що питання визнання недійсними ордеру та договору найму житлового приміщення є втручанням у право на повагу до житла, гарантованого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке своїм наслідком матиме втрату відповідачкою ОСОБА_1 законних підстав користування наданим їй житлом.
Європейський суд з прав людини вважає втрату житла найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла. Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, не здійснюється згідно із законом та не може розглядатись як необхідне в демократичному суспільстві.
У пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 17 травня 2018 року у справі «Садов'як проти України» (заява № 17365/14), пунктах 42, 43 рішення Європейського суду з прав людини від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (заява № 30856/03) зазначено, що рішення про виселення становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо тільки воно не ухвалене згідно із законом. Вислів «згідно із законом» не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід ґрунтувався на національному законодавстві, але також стосується якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своєму формулюванні та надавати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування. Крім того, будь-яка особа, якій загрожує виселення, у принципі повинна мати можливість, щоб пропорційність відповідного заходу була визначена судом. Якщо було наведено відповідні аргументи щодо пропорційності втручання, національні суди повинні ретельно розглянути їх та надати належне обґрунтування.
Відповідні загальні принципи стосовно пропорційності втручання у право на мирне володіння майном у справах, де втручання виникло в результаті необхідності виправлення органами влади своїх помилок, були узагальнені у справі Beinarovic and Others (цит. вище, §§ НОМЕР_1-42) (пункт 48 рішення).
У цій справі ЄСПЛ зауважує, що рішення про надання майнових прав заявниці було ухвалене органами влади, які самі несуть відповідальність за забезпечення того, аби їхні рішення узгоджувалися з усіма вимогами відповідних законодавчих актів. Заявниця була звичайною громадянкою, не мала привілеїв, і підстав вважати, що діяла незаконно при набутті своїх майнових прав, не було. Тому ЄСПЛ не переконаний тим, що заявниця мала б засумніватись у діях органів влади, замість того аби очікувати від останніх вжити всіх заходів для уникнення помилок у застосуванні законодавства. Тож ЄСПЛ вважає, що за відсутності доказів іншого заявниця має вважатись особою, яка добросовісно отримала свої майнові права і, відповідно, не мала нести тягар виправлення помилок, за який відповідальні лише органи влади (пункт 50 рішення).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно тавсебічно розглянув справу, надав всім доводам заявника належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе судове рішення.
При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення суду, в справі не виявлено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Кондрашової Наталії Михайлівни залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 12 вересня 2023 року.
Суддя-доповідач
Судді