05 листопада 2007 р.
№ 2/141
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я
суддів: Ковтонюк Л.В.
Чабана В.В.
за участю представників:
позивача Глагола І.І. -директор
відповідача Худоба Г.М. довіреність № 148 від 24.10.2007
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу
Релігійної громади Римо-Католицької церкви м. Берегово Закарпатської області
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2007
у справі
господарського суду
№ 2/141
Закарпатської області
за позовом
Малого приватного підприємства “Євробуд»
до
Релігійної громади Римо-Католицької церкви м. Берегово Закарпатської області
про
стягнення 211 425,60 грн.
В липні 2006 року Мале приватне підприємство “Євробуд» (далі - МПП “Євробуд») звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до Релігійної громади Римо-Католицької церкви м. Берегово Закарпатської області про стягнення 211 425,60 грн. вартості виконаних робіт за договором підряду від 02.12.2005, укладеного між сторонами.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 20.04.2007 (суддя Ремецькі О.Ф.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Релігійної громади Римо-католицької церкви міста Берегово Закарпатської області на користь МПП «Євробуд» суму 26 718 грн. за виконані підрядні роботи за договором від 02.12.2005, а також суму 267,18 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2007 (колегія у складі суддів: Гнатюк Г., Кравчук Н., Мирутенко О.) апеляційну скаргу МПП “Євробуд» задоволено. Рішення господарського суду Закарпатської області від 20.04.2007 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Релігійної громади Римо-Католицької церкви м.Берегово Закарпатської області на користь приватного підприємства “Проектно-будівельна компанія “Євробуд» (правонаступник МПП “Євробуд») 211 425,60 грн. та судові витрати по розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2007, Релігійна громада Римо-Католицької церкви м. Берегово Закарпатської області звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2007, а рішення господарського суду Закарпатської області від 20.04.2007 залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи із наступного.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення повністю позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції, доручивши проведення будівельно-технічної експертизи Закарпатській філії “НДІпроектреконструкція», не з'ясував, чи відноситься вказана установа до суб'єктів судово-експертної діяльності, тому наданий Закарпатською філією “НДІ проектреконструкція» висновок не може бути належним доказом для підтвердження фактів, які підлягають установленню по даній справі.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції в основу висновку щодо обґрунтованості позову поклав висновок спеціаліста № 42/06 від 12.06.2006. Вказаний висновок є таким, що не може розглядатись як судова експертиза в розумінні ст. 41 ГПК України та статті 1 Закону України “Про судову експертизу», оскільки особа набуває та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) її ухвали суду про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Невиконання цих вимог робить неможливим використання такого висновку як судової експертизи.
Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» відповідно до Закону України від 25.02.1994 "Про судову експертизу" судово-експертна діяльність в Україні здійснюється державними спеціалізованими установами та відомчими службами, також на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами. Видача ліцензій та атестація судових експертів з числа працівників підприємницьких структур та громадян здійснюється Міністерством юстиції України або Міністерством охорони здоров'я України відповідно до їх повноважень. У випадках, коли проведення експертизи доручається працівникові підприємницької структури, яка має ліцензію на здійснення судово-експертної діяльності, суд повинен перевірити, чи є у спеціаліста свідоцтво про присвоєння йому кваліфікації судового експерта за відповідною спеціальністю.
За таких обставин постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи, призначаючи судову експертизу, суд першої інстанції повинен дотриматись вимог законодавства щодо проведення експертизи, зокрема, з урахуванням передбачених статтею 10 Закону України “Про судову експертизу» вимог щодо осіб, які можуть здійснювати судово-експертну діяльність, перевірити повноваження установи, якій доручено проведення експертизи.
Керуючись ст. ст. 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Релігійної громади Римо-Католицької церкви м. Берегово Закарпатської області задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2007 та рішення господарського суду Закарпатської області від 20.04.2007 у справі № 2/141 скасувати.
Справу № 2/141 передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.
Головуючий суддя В.Карабань
судді: Л.Ковтонюк
В.Чабан