25 жовтня 2007 р.
№ 14/37-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів:
Глос О.І., Бакуліної С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ВАТ по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз"
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 р.
у справі
№14/37-07
господарського суду
Херсонської області
за позовом
ВАТ по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз"
до:
Сільськогосподарського ТОВ "Мрія"
про
стягнення 73 629,07 грн. заборгованості за спожитий природний газ
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Атонагов І.В.
від відповідача:
не з'явився
Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.02.2007 р. у справі №14/37-07 (суддя Гридасов Ю.В.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 р. (судді: Мірошниченко М.В., Мойсеєнко Т.В., Хуторной В.М.), у задоволенні позовних вимог ВАТ по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" до Сільськогосподарського ТОВ "Мрія" про стягнення 73 629,07 грн. заборгованості за спожитий природний газ відмовлено.
У касаційній скарзі ВАТ по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 р. у справі №14/37-07 і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 10.10.2007 р. №02-12.2/308 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого -судді -Грейц К.В., суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.
У засіданні суду оголошувалася перерва до 25.10.2007 р. до 11 год. 30 хв.
Відповідач після перерви не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника в судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
30.12.2005 р. між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" (газорозподільне підприємство) та СТОВ "Мрія" (замовник) було укладено договір №2-815П на постачання і надання послуг з транспортування природного газу для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання, згідно з п. 1.1 якого газорозподільне підприємство зобов'язується передати замовнику в 2006 р. по мережах газорозподільного підприємства природний газ від АГРС Херсонського ЛВУМГ УМГ "Харківтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" до вхідної засувної арматури на об'єктах споживання природного газу замовника, зазначених у додатку №1, а замовник зобов'язується оплатити вартість природного газу, постачання та послуги по його транспортуванню та прийняти природний газ на умовах даного договору.
Відповідно до п. 3.9 договору, газорозподільне підприємство у разі виявлення несправності приладів обліку або сумніву у достовірності їх показань має право вимагати позачергової повірки приладів обліку в органах Держстандарту України.
Газорозподільне підприємство визначає обсяг спожитого газу за про ектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання замовника з розрахунку його цілодобової роботи за звітний період у випадках: якщо за результатами повірки прилади обліку визнано непридатними до застосування (пп. 6 п. 3.13 договору); у разі відсутності представника замовника на звіті в обумовлений договором термін та ненадання замовником для перевірки газорозподільним підприємством первинних документів обліку газу та відомостей добового споживання газу (пп. 8 п. 3.13 договору).
Приймання-передача природного газу між газорозподільним підприємством та замовником оформлюється щомісячно актом виконання послуг з транспортування та приймання-передачі природного газу, який складається уповноваженими представниками сторін на підставі наданих замовником відомостей добового споживання газу (п. 4.1 договору).
11.10.2006 р. спеціалістами Білозерської філії ВАТ "Херсонгаз" було складено акт-розпорядження, згідно з яким при проведенні перевірки вузла обліку газу і газорозподільної установки консервного цеху СТОВ "Мрія" було виявлено тріщину на склі лічильного механізму вузла обліку, через яку відбувається витік газу, у зв'язку з чим споживачеві запропоновано провести позачергову повірку та ремонт вузла обліку газу.
Державним підприємством "Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" було складено висновок від 27.10.2006 р. за результатами проведення експертної повірки (за підписом начальника сектору теплофізичних та температурних вимірювань Сітніченко Т.А.), згідно з яким під час повірки встановлено наступне: 1) при зовнішньому огляді на склі лічильного механізму (лічильник газу типу РГ-к-400-Ех, зав. №5909, який належить СТОВ "Мрія") візуально виявлено дефект, імовірно тріщина або подряпина, пломби встановлені на штатних містах, мають чіткий відбиток тавра державного повірника; 2) при перевірці на герметичність витоку не виявлено; 3) основна відносна похибка визначалася методом безпосереднього звіряння показів робочого еталону і лічильника на витратах: Qmin, 0,2Qmax, 0,5Qmax, Qmax. Відносна похибка на витраті Qmin перевищує нормовані значення (±2,0%). На підставі результатів експертної повірки лічильник газу РГ-к-400-Ех, зав. №5909 визнано непридатним до застосування. Результати визначення відносної похибки наведені у протоколі, що додається до висновку.
Відповідно до висновку за результатами проведення експертної повірки від 27.10.2006 р. за підписом державного повірника Сітніченко Т.А., при зовнішньому огляді на склі лічильного механізму (лічильник газу типу РГ-к-400-Ех, зав. №5909, який належить СТОВ "Мрія") візуально виявлено дефект (тріщина або подряпина). Пломби Держстандарту не пошкоджені. При перевірці на герметичність витоку газу не виявлено. Похибка на мінімальній витраті не відповідає нормованим значенням.
Враховуючи, що згідно з пп. 6, 8 п. 3.13 договору від 30.12.2005 р. №2-815П підставою для визначення обсягу спожитого відповідачем газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання замовника (відповідача) з розрахунку його цілодобової роботи за звітний період (тобто за жовтень 2006 р. -з першого по дев'ятнадцяте число звітного місяця) є визнання приладів обліку непридатними до застосування за результатами повірки, а також відсутність представника замовника на звіті в обумовлений договором термін, позивачем здійснено відповідний розрахунок обсягів споживання газу за період з 01.10.2006 р. по 19.10.2006 р. (до моменту відключення газового устаткування відповідача від газозабезпечення на підставі заяви відповідача), згідно з яким у вказаний період відповідачем спожито 138,146 тис.куб.м газу на суму 105 757,67 грн.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 28.11.2006 р. за №08/31-2407 про погашення заборгованості в сумі 105 757,67 грн.
У зв'язку з відмовою в задоволенні претензії позивач звернувся до суду з позовом до СТОВ "Мрія" про стягнення з відповідача 105 757,67 грн. заборгованості за спожитий природний газ відповідно до умов договору від 30.12.2005 р. №2-815П, обґрунтовуючи позовні вимоги умовами пп. 6, 8 п. 3.13 договору, згідно з якими газорозподільне підприємство визначає обсяг газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання замовника з розрахунку його цілодобової роботи за звітний період у випадках, коли за результатами повірки прилади обліку визнані непридатними до застосування, а також у разі нез'явлення представника замовника на звіт в обумовлений договором термін (оскільки відповідно до висновку Державного підприємства "Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" від 27.10.2006 р. лічильник газу РГ-к-400-Ех, зав. №5909, що належить відповідачеві, було визнано непридатним до застосування, а відповідач в порушення умов п.п. 4.1-4.3 договору не з'я вився на звіт в обумовлений договором термін).
Оскільки відповідачем була частково погашена заборгованість за 41968,00 м3 газу, позивач зменшив суму позову і просив стягнути з відповідача залишок суми боргу у розмірі 73 629,07 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, відповідач у повному обсязі розрахувався за спожитий у жовтні 2006 р. газ, що підтверджено актом від 31.10.2006 р., підписаним представниками Херсонського ЛВУМГ УМГ "Харківтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" і відповідача на підставі договору від 29.12.2003 р. №4/19 на транспортування природного газу (згідно з яким відповідач у жовтні 2006 р. отримав лише 41,968 тис.куб.м природного газу, який було в повному обсязі оплачено); по-друге, у листі ДП "Миколаївстандарт метрологія" від 16.06.2007 р. №08-02/925 зазначено, що лічильник газу РГ-к-400-Ех, зав. №5909 непридатний до застосування як засіб вимірювальної техніки саме на момент проведення повірки, тоді як відповідачем визначено обсяг спожитого газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання замовника за весь звітний період (з 01 по 19 жовтня 2006 р.), тобто і до дати тимчасової відсутності лічильника; по-третє, позивачем не доведено в установленому законом порядку споживання відповідачем у спірний період газу на зазначену в позові суму у зв'язку з відсутністю акта приймання-передачі природного газу у жовтні 2006 р. на заявлену позивачем суму, підписаного обома сторонами.
Однак, вищезазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 ГПК України з огляду на наступне.
Так, господарськими судами не встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не надано оцінки всім доказам у справі.
Пославшись в обґрунтування висновків про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за спожитий у жовтні 2006 р. газ на акт від 31.10.2006 р., підписаний представниками Херсонського ЛВУМГ УМГ "Харківтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" і відповідача на підставі договору від 29.12.2003 р. №4/19 на транспортування природного газу (згідно з яким відповідач у жовтні 2006 р. отримав лише 41,968 тис.куб.м природного газу, які було повністю оплачено), апеляційний господарський суд не надав будь-якої оцінки доводам позивача, викладеним в апеляційній скарзі, щодо порушення порядку визначення кількості протранспортованого газу, передбаченого пп. 2.4 п. 2 договору від 29.12.2003 р. №4/19 (згідно з яким фактична кількість протранспортованого газу споживачу у відповідному місяці оформлюється двостороннім актом між Трансгазом і споживачем, складеним на підставі актів прийому-передачі газу між Облгазом і споживачем) у зв'язку з відсутністю підписаного споживачем і Облгазом акта прийому-передачі газу у жовтні 2006 р.
Таким чином, дійшовши правомірного висновку про те, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення обсягу спожитого відповідачем у жовтні 2006 р. газу (стор. 6 постанови апеляційного господарського суду), господарські суди першої та апеляційної інстанцій не встановили кількість спожитого відповідачем у спірний період газу відповідно до умов укладених відповідачем договорів від 30.12.2005 р. №2-815П та від 29.12.2003 р. №4/19.
Крім того, слід зазначити, що розцінивши заявлені позивачем вимоги як вимоги про стягнення боргу тільки за період відсутності лічильника (який перебував на повірці з 12.10 по 19.10.2006 р.), господарський суд апеляційної інстанції не взяв до уваги і не надав оцінки доводам позивача, викладеним як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі про те, що: по-перше, відповідно до п. 5.13 "Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання" тимчасова відсутність засобу вимірювальної техніки і непридатність до застосування ЗВТ (встановлена висновком Державного підприємства "Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" від 27.10.2006 р. за результатами проведення експертної повірки -т. 1, а.с. 12) є загальною підставою для перерахунку обсягу спожитого газу; по-друге, відповідно до п.п. 6, 8 п. 3.13 договору від 30.12.2005 р. №2-815П, визнання приладу обліку непридатним до застосування за результатами повірки та відсутність представника замовника на звіті в обумовлений договором термін є підставою для визначення обсягу спожитого газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання замовника з розрахунку його цілодобової роботи за звітний період (тобто за жовтень 2006 р. з 01 до 19 числа звітного місяця), а не за період відсутності лічильника (як зазначено в постанові апеляційного господарського суду), у зв'язку з чим позовні вимоги було заявлено про стягнення заборгованості за спожитий газ у звітному періоді -жовтні 2006 р.
Крім того, господарським судом апеляційної інстанції не надало оцінки доводам позивача, викладеним в апеляційній скарзі, про те, що відповідачем в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) не подано доказів, а судом не досліджено, на яких доказах ґрунтуються заперечення відповідача проти його відсутності на звіті в обумовлений договором термін, хоча однією з підстав позову було порушення відповідачем п.п. 4.1-4.3 договору внаслідок нез'явлення на звіт в обумовлений термін, що відповідно до п.п. 8 п. 3.13 договору також дає позивачу право визначити обсяг спожитого газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання замовника з розрахунку його цілодобової роботи за звітний період.
Викладене свідчить про те, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №11 рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 ГПК України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 р. у справі №14/37-07 задовольнити.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 р. та рішення господарського суду Херсонської області від 12.02.2007 р. у справі №14/37-07 скасувати, а справу направити на новий розгляду до господарського суду Херсонської області.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна