Єдиний унікальний номер: 379/1162/23
Провадження № 2/379/245/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання: Гопкало О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тараща в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з даним позовом, у якому просить:
1)розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 15.10.1988 Таращанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському району Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), актовий запис № 83;
2)після розірвання шлюбу залишити їй прізвище чоловіка - « ОСОБА_3 »;
3)судові витрати стягнути з відповідача.
В обґрунтування позову зазначає, що мають різні погляди на сімейне життя та виконання подружніх обов'язків, втратили почуття любові та поваги один до одного. Спільного господарства не ведуть, шлюб існує лише формально, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у позовній заяві зазначила про розгляд справи без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Проте, до початку розгляду справи по суті, подав заяву, у якій просить розглядати справу без його участі. Позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 15.10.1988 Таращанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському району Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), актовий запис № 83.
Причиною розірвання шлюбу є те, що мають різні погляди на сімейне життя та виконання подружніх обов'язків, втратили почуття любові та поваги один до одного. Спільного господарства не ведуть, шлюб існує лише формально, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе.
Від спільного шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Спір стосовно поділу спільного майна подружжя відсутній.
Позивачка на розірванні шлюбу наполягає. Вважає, що збереження шлюбу і подальше спільне проживання є неможливим та суперечить її інтересам.
Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до статей 105, 110, 112 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 передбачено, що охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам одного з подружжя.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, оскільки позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, то позивачці з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору, у розмірі 536,80 грн.
Решта сплаченого судового збору позивачкою підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 51 Конституції України, статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 141, 142, 200, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, статтями 21, 24, 56, 104, 105, 110-113, 115 СК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 15.10.1988 Відділом запису актів громадянського стану виконкому Таращанської райради народних депутатів Київської області, актовий запис № 83 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області (ЄДРПОУ 37955989, місцезнаходження: 01196, місто Київ, площа Лесі Українки, буд. 1), повернути ОСОБА_1 , 50 відсотків суми сплаченого згідно квитанції № 42 від 18.08.2023 судового збору у розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Сторони справи:
позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий:В. І. Зінкін