Справа № 373/842/23
Номер провадження 2/373/398/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Опанасюка І.О.,
при секретарі Бутович Я.О.,
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу № 373/842/23 (2/373/398/23) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
ВСТАНОВИВ:
Позиція сторін за позовом та відзивом на позов:
ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 у розмірі 10350,06 гривень.
В позові ОСОБА_3 вказує, що вони перебували з відповідачем у шлюбі, який розірвано. Сторони у справі є батьками неповнолітньої доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. З відповідача стягуються аліменти на користь позивача на утримання доньки в розмірі частини всіх видів доходу ОСОБА_4 .
Обґрунтовує свої вимоги ОСОБА_3 тим, що визначених судом аліментів не вистачає на покриття всіх витрат необхідних для фізичного, морального, культурного та духовного розвитку дитини. Також, позивач вказує, що має третю групу інвалідності довічно, та теж потребує додаткових коштів для проходження медичного обстеження. Відповідач не дивлячись на це, про потреби житини взагалі не турбується.
Стверджує, що вона несе додаткові витрати оскільки дитина навчається на оператора з обробки інформації та програмного забезпечення, для навчання потрібен ноутбук, тому вона вимушена була брати кредит на його придбання.
Крім того, позивач зазначила, що ОСОБА_5 перебуває на «Д» обліку під наглядом КНП «Переяславський ЦПМСД» з народження. За діагнозом дитини і її станом здоров'я, дівчинка потребує санаторно - курортного оздоровлення та позивач несе витрати на придбання ліків.
Загальну суму понесених додаткових витрат ОСОБА_3 визначає в сумі 20701,23 гривень, половину з яких просить стягнути з відповідача.
Відповідач направив до суду відзив на позов у якому заперечив проти заявлених вимог, зазначивши, що обставини на які вказує ОСОБА_3 не є особливими. Позивач повністю обмежила спілкування ОСОБА_4 з донькою до лише оплати аліментів. При цьому, про необхідність додаткових витрат а ні позивач, а ні дитина до відповідача не звертались та з ним не обговорювали. Додаткові витрати на дитину були понесені позивачем в період квітень - травень 2023. Позивач не вважає додатковими витратами купівлю трьох пар взуття - кроксів, не вважає додатковими витратами на дитину і купівлю ліків, оскільки не зрозуміло коли і для кого придбавались медикаменти. Щодо купівлі ноутбука, позивач вказує, що з ним як з батком ніхто не радився про необхідність придбання такої речі. Зазначає, що є значно дешевші моделі ноутбуків, які також придатні для навчання. Загалом позиція сторони відповідача зводиться до того, що всі витрати про які вказує позивач не викликані особливими обставинами та покриваються аліментними зобов'язаннями.
Свої контраргументи ОСОБА_4 підкріплює довідкою з ПАТ «Астра Люкс» про відрахування із його доходів аліментів та роздруківкою пропозицій з продажу комп'ютерної техніки.
Рух справи в суді:
13 липня 2023 року було відкрито провадження по даній справі і призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Судове засідання було призначене на 31.07.2023 та відкладено за клопотанням представника відповідача, яка просила надати їй час для ознайомлення з матеріалами справи.
08 серпня 2023 року судове засідання знов відклалось, вже за клопотанням представника позивача аналогічного змісту.
28.08.2023 судове засідання відклалось у зв'язку із тим, що стороною позивача було заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи доказу, яке було подане до канцелярії суду за півгодини до судового засідання і так само направлене стороні відповідача поштою. Із зрозумілих причин клопотання разом із заявленим доказом стороною відповідача не отримане. Представник, ОСОБА_4 - адвокат Щербатюк Н.В., яка приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотала про відкладення засідання для можливості отримання нею клопотання та поданого доказу і можливості висловлення своєї позиції з цього приводу.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_7 підтвердила заявлені нею вимоги, пояснила їх задовольнити. Додатково пояснила, що ноутбук вона придбала акційний із знижкою. На момент придбання, радилась із знайомим програмістом з питань придбання в контексті відповідності ціни - якості. На момент купівлі речі, придбаний ноутбук не був занадто дорогим. Були аналогічні товари, які вартували в рази дорожче. Метою позивача було придбання робочої речі, яка за своїми характеристиками забезпечить потреби дитини у навчанні, з урахуванням того, що на момент придбання відбувались тривалі відключення електроенергії, а ноутбук може якийсь час працювати на власній батареї, а потім живитись від павербанку.
Адвокат Петренко П.І. підтримав вимоги позивачки.
Втім, сторона позивача не обґрунтувала якими особливими обставинами викликана купівля решти товарів, про які заявлено в позові, з урахуванням того, що хвороба ОСОБА_6 має хронічний характер (з народження) та окрім рекомендацій санаторно - курортного оздоровлення, жодного лікарського рецепту лікаря до позову не додано.
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав. В судові засідання не з'являвся.
Адвокат Щербатюк Н.В. яка представляє інтереси ОСОБА_4 заперечила проти задоволення позовних вимог. Зазначила, що їх спільна позиція зводиться до того, що витрати про які заявляє позивач не відносяться до категорії додаткових, а охоплюються аліментними платежами, що відображено у відзиві на позов. Додала, що право її клієнта на спілкування із дитиною фактично обмежено та його ставлять перед фактом понесених витрат і його обов'язком, щодо компенсації їх частини. Таке відношення до відповідача і зумовлює його ставлення до позовних вимог у виді заперечень.
Втім, представник відповідача не змогла пояснити, що завадило її клієнту звернутись до служби у справах дітей із питанням про усунення таких перешкод у спілкуванні, або ж прийти до навчального закладу, де навчається донька відповідача і поспілкуватись із нею, або хоча б поцікавитись її успіхами та потребами.
Обставини встановлені судом:
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . У вказаному свідоцтві батьком зазначений ОСОБА_4 , а матір'ю - ОСОБА_3 (а.с. 12).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано 26 лютого 2008 року (а.с. 11)
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 06 червня 2007 року із ОСОБА_4 стягуються на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 аліменти в розмірі частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 травня 2007 року і до повноліття дитини (а.с. 10).
ОСОБА_8 проживає з матір'ю, що підтверджується фотокопією акту депутата переяславської міської ради (а.с.13), дана обставина не оспорюється стороною позивача.
Позивач дійсно є інвалідом ІІІ групи довічно, що вона підтвердила додавши до позовної заяви копію довідки Серії КИО-І №224186 (а.с. 6).
Довідка видана ОСОБА_5 , підтверджує, що вона дійсно навчається на денній формі навчання в державному навчальному закладі “Київський центр професійно-технічної освіти”, третього атестаційного рівня в навчальній групі №15 за професією: Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення з 01 вересня 2022 року по 30 червня 2025 року (а.с. 14).
Позивачем було надано до суду на підтвердження понесення додаткових витрат наступні документи: чек магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” на купівлю Power Bank на суму 1059.25 гривень, чек магазину “SINSAY” на купівлю намиста та жіночих шкарпеток на суму 244.00 гривень, чеки магазину “СЕЗОН” на купівлю одягу та різноманітного товару на суми 400.00 гривень 964.00 гривень, чеки магазину “BROSKO” на купівлю кросівок, слідків, жіночої білизни на суми 775.00 гривень та 160.00 гривень, 6 чеків з аптек на купівлю різноманітних ліків на суми 149.40 гривень, 496.98 гривень, 670.00 гривень, 112.00 гривень, 78.20 гривень, 130.41 гривень, чек магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ” на купівлю лосин на суму 169.00 гривень. (а.с. 15.16).
Крім того, надана позивачем копія кредитного договору №2039588291 та квитанція із ТОВ «КОМФІ ИПЕЙД» на суму 15399,00 грн. на купівлю ноутбуку (а.с. 17-19).
Додана в ході судового розгляду довідка КНП «Переяславський Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 25.08.2023 №370 свідчить про перебування дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на «Д» обліку у зазначеному медичному закладі під наглядом з народження. Потребує санітарно-курортного оздоровлення. (а.с. 81).
Вирішення спору.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Частина 1 статті 2 ЦПК України визначає, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.129 Конституції України одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною 2 ст.150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, проголошує, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Одним із завдань Сімейного кодексу України є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При цьому, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.
За змістом ч.ч.1,2 ст. 181 СК України способи виконання батьками свого обов'язку утримувати дитину, визначаються за домовленістю між ними.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, відповідно до ст. 182 СК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
У позовній заяві позивач зазначає, що остання несе додаткові витрати на дитину щодо лікування, придбання одягу, відпочинку, купівлі ноутбуку для розвитку здібностей дитини, на підтвердження чого було надано відповідні квитанції.
Вирішуючи питання про стягнення додаткових витрат на дитину суд враховує положення ч.ч.1, 2 ст.141 СК України, відповідно до яких мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
При цьому, додаткові витрати на дитину батьки мають нести спільно.
Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами.
Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку. Така ж позиція висловлена у рішенні Верховного Суду України, яка висловлена 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.
Суд вважає, що купівля ноутбуку вартістю 15399,00 гривень, дійсно була зумовлена необхідністю розвитку здібностей дитини - навчанням, що підтверджено довідкою про навчання та спеціальністю за якою навчається ОСОБА_6 - «оператор з обробки інформації та програмного забезпечення».
Твердження сторони відповідача про вартість придбаного ноутбуку, яка є завищеною, суд оцінює критично.
Роздруківки з інтернет ресурсів надані суду для порівняння є неналежної якості, та не можуть бути оцінені судом, а виходячи з вартості аналогічних товарів, суд не вважає що придбаний ноутбук відноситься до категорії дорогих. Крім того, придбана річ призначена для навчання дитини і повинна відповідати певним технічним вимогам (критеріям), з урахуванням навчальної спеціальності.
Стосовно інших заявлених вимог позивача, суд вважає що вони не підлягають до задоволення.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, суду не надано належних та допустимих доказів в необхідності обґрунтування особливих обставин, які зумовили понесення витрат на придбання ліків та одягу.
Суд погоджується з позицією відповідача, що заявлені позивачем до стягнення додаткові витрати понесені на придбання ліків, одягу та Power Bank не є додатковими витратами в розумінні ст. 185 СК України, викликаними особливими обставинами та покриваються аліментними зобов'язаннями, тож в цій частині позову слід відмовити.
Судовий збір у розмірі 1073 грн.60 коп., позивачем при подачі позову до суду не сплачувався, а тому підлягає стягненню з сторін пропорційно до задоволених позовних вимог, в силу ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст.10,141, 180, 181, 185 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 у розмірі 7699,50 гривень.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 274,85 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 798,75 гривень.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , зареєстрована та проживаюча по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Повний текст судового рішення виготовлений 13.09.2023.
Суддя І. О. Опанасюк