ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 285/5644/23
провадження № 3/0285/3918/23
12 вересня 2023 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали адміністративної справи, яка надійшла
від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України,
який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 ,
який непрацює,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 , повторно протягом року, 09.09.2023 близько 15:00 год. по місцю свого проживання, в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно батька ОСОБА_3 , ображаючи його словами грубої нецензурної лайки та висловлюючи слова погроз, чим спричинив шкоду його психічному здоров'ю.
Розгляд справи, у відповідності до ч.2 ст.277 КУпАП, проведено в день надходження адміністративних матеріалів за відсутності особи, відносно якої вони складені.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Одним із завдань КУпАП є охорона прав і свобод громадян.
Стаття173-2 КУпАП та Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначають домашнє насильство, як умисне діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються в сім'ї, між родичами, колишнім чи теперішнім подружжям, особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах Володіна проти рф, Левчук проти України зазначив, що домашнє насильство є порушенням ст.ст.3, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Там, де особа достовірно стверджує про те, що вона зазнавала актів домашнього насильства, якими б незначними поодинокі випадки не були, національні органи влади повинні оцінити ситуацію у всіх аспектах, включно з ризиком повторення подібних інцидентів. Ця оцінка повинна належним чином брати до уваги особливу вразливість жертв, які часто емоційно, фінансово чи іншим чином залежать від своїх кривдників, а також психологічний вплив можливого повторного знущання, залякування та насильства на їхнє повсякденне життя.
Винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №922714 від 09.09.2023;
рапортом оперативного чергового поліції від 09.09.2023 про отримання зі служби 102 повідомлення від ОСОБА_3 (постраждалого) про вчинення його сином ОСОБА_5 домашнього насильства відносно нього;
протоколом прийняття заяви про подію від потерпілого ОСОБА_3 та його письмовими поясненнями від 09,09.2023 про домашнє насильство, вчинене його сином ОСОБА_5 ;
копією постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду №285/4733/23 від 07.08.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки вони отримані у передбачений законом спосіб, уповноваженими особами, є об'єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.
Однією з основних засад запобіганню та протидії домашньому насильству є гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу. Постраждала особа має право, в тому числі, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Оцінюючи надані докази, приходжу до висновку, що ОСОБА_4 вчинив діяння, що підпадають під ознаки домашнього насильства, та його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.173-2 КУпАП. За таких обставин, його слід визнати винним у вчиненні вищезазначеного правопорушення. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
Внаслідок дій з боку ОСОБА_4 його батько зазнає погіршення якості життя, психологічних страждань у вигляді словесних образ, погроз, приниження та залякування, що могло викликати у нього побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість та нездатність захистити себе.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення; важливість проблеми домашнього насильства і дискримінаційного ефекту, який справляє насильство.
Також враховую дані про особу ОСОБА_4 , який безпричинно, умисно, не маючи підґрунтя, вчиняти домашнє насильство відносно свого батька, діє з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття у сім'ї, грубо ігноруючи загальноприйняті сімейні цінності та норми моралі
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу ОСОБА_4 , який систематично протягом року вчиняє насильство відносно свого батька, що свідчить про те, що він стійко став на шлях протиправної діяльності. Окрім того, враховую ту обставину, що до ОСОБА_4 неодноразово було застосовано стягнення у вигляді штрафу, однак відповідних висновків він для себе не зробив і вкотре за рік притягається до відповідальності за вказане правопорушення, а тому приходжу до переконання, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових правопорушень може бути досягнуто при призначенні йому покарання у виді адміністративного арешту, тривалість якого визначена в межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП, - що буде необхідним для його виправлення, достатнім для виконання завдань КУпАП та можливим недопущенням продовження насильства або настання більш тяжких наслідків.
Саме таке покарання є необхідним і достатнім, сприятиме можливій зміні насильницької поведінки винної особи, формування в нього нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїм батьком, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
З винної особи також належить стягнути судовий збір відповідно до ст.401 КУпАП.
Керуючись статтями 33-35, 38, 280, 283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИЛА:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,
та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5 (пять) діб.
Строк адміністративного арешту слід рахувати з часу фактичного затримання.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536,80 гривні.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин