Справа № 279/15/23
Провадження № 2/279/1266/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/15/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, в інтересах якого представник ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання вчинити дії зазначивши, що він з 05.04.1993 року працює в АТ "Українська залізниця". 26.12.2014 року йому було видано ордер на службове приміщення серії СЖ №161, а саме: на трьохкімнатну квартиру площею 52,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 14.05.2021 року він звернувся до відповідача з заявою про виключення вказаної квартири з переліку службового житла. 31.05.2021 року йому була надана відповідь з пропозицією надати ряд документів необхідних для підготовки проєкту рішення правління про виключення вкартир із числа службових. 25.11.2021 року він подав заяву до АТ "Українська залізниця" філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" про виключення квартири із переліку службового житла з додатками, відповідно до вимог визначених в листі від 31.05.2021 року. 16.06.2022 року на запит адвоката відповідачем була надана відповідь про те, що для підготовки проекту філією БМЕМ проєкту рішення правління про виключення квартири АДРЕСА_2 , із числа службових необхідно додатково надати інформацію про оціночну вартість об'єкта, що пропонується до виключення з числа службового, а також направити весь пакет документів у сканованому вигляді на електронну пошту. 18.08.2022 року на адресу відповідача була направлена довідка про оціночну вартість об'єкта нерохомості, а саме: квартири АДРЕСА_2 та додатково повідомлено про неможливісь направлення документів в сканованому вигляді на електронну пошту, так як документи були подані в оригіналі та в копіях засвідчених нотаріально. До даного часу документи не розглянуті та рішення по суті не прийнято. Просить зобов'язати відповідача розглянути його заяву на предмет виключення квартири АДРЕСА_2 з переліку службового житла. Також просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. та за надання професійної правничої допомоги в розмірі 13500,00 грн.
Справа розглянути за правилами спрощеного позовного повадження.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подано (копію ухвали про відкриття провадження з додатками отримав 25.07.2023 року).
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Згідно ст.16 ЦК України, передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту є в т.ч. відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди.
За вимогами ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що відповідно до наказу №14-к від 05.04.1993 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Енергомонтажний потяг №647 (в даний час центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд акціонерного товариства "Українська залізниця"), де працює по теперішній час.
Рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради №550 від 25.12.2014 року було включено до складу службового житла по відокремленому підрозділу Корсотенської дирекції залізничних перевезень квартира АДРЕСА_2 ; затверджено рішення спільних засідань адміністрації і профкому підприємств організацій та установ про виділення службових жилих приміщень по відокремленому підрозділу Коростенської дирекції залізнични перевезень: по працівникам відокремленого підрозділу Коростенського будівельно-монтажного управління БМЕУ-4 - службову трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 , жилою площею 52,8 кв.м. гр. ОСОБА_1 , склад сім'ї 4 особи. 25.12.2014 року ОСОБА_1 було видано ордер №161 на квартиру АДРЕСА_2 , склад сім'ї чотири особи.
З даних довідки №19/1774 від 31.08.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 прописаний та постійно проживає в службовому приміщенні в АДРЕСА_1 та займає житлову площу 52.8 кв.м. Будинок знаходиться на балансі ВСП "Коростенське територіальне управління філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд "АТ "Укрзалізниця". На цій жилій площу прописано 4 чоловік.
14.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ "Українська залізниця" з заявою про виключення квартири АДРЕСА_2 із переліку службових, оскільки він більше десяти років працює в "АТ "Укрзалізниця" та перебуває на квартирному обліку. Просив відповідача прийняти рішення про виключення квартири із числа службових та направити клопотання до Коростенської міської ради, яким надати дозвіл про виключення квартири з переліку службових.
Листом відповідача від 31.05.2021 року позивачу запропоновано надати ряд документів для підготовки проєкту рішення правління про виключення квартири із числа службових.
25.11.2021 року ОСОБА_1 скеровано на адресу відповідача заява до якої долучено ряд документів.
16.06.2022 року відповідачем запропоновано ОСОБА_1 подати інформацію про оціночну вартість об'єктів, що пропонуються до виключення з числа службового. Крім того, роз'яснено, що для попереднього погодження проєкту рішення правлівння за допомогою електронних засобів зв'язку він має направити весь пакет документів у сканованому вигляді на електронну пошту.
01.07.2022 року представника позивача додатково проінформовано, що до пакету документів також не долучена Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на всіх членів сім'ї основного квартиронаймача, які зареєстровані та проживають разом.
18.07.2022 року представником позивача на адресу відповідача направлена довідка про оціночну вартість квартири АДРЕСА_2 та проінформовано, що Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на всіх членів сім'ї основного квартиронаймача була направлена на адресу АТ "Укрзалізниця" 25.11.2021 року.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Питання забезпечення службовими приміщенням врегульовані главою 3 Житлового кодексу УРСР.
Частиною першою статті 118 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
Згідно із пунктом 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в УРСР, затвердженого постановою ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37 "Про службові жилі приміщення" жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.
Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. У будинках, належних колгоспам, жиле приміщення виключається з числа службових за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених, затверджуваним виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Таким чином, законодавством передбачено, що підставою для виключення житла зі складу службових є відповідне клопотання підприємства, установи, організації, яка надавала службове житло, оскільки згідно законодавства прийняття відповідного рішення віднесено до компетенції виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
З листа Коростенської міської ради від 10.02.2021 року вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_3 обліковується на балансі виробничого структурного підрозділу "Коростенське теритоіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця".
Відповідно до п.87 Статуту акціонерного товариства “Українська залізниця”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. №735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 р. № 1094) колегіальним виконавчим органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління.
Відповідно до п.п.6 п.107 Статуту до компетенції правління, зокрема, належить: розпорядження майном і грошовими коштами товариства в межах компетенції правління у порядку, встановленому законодавством, цим Статутом та відповідними положеннями товариства.
Як встановлено у справі, рішення про виключення спірної квартири зі складу службового житла може бути прийняте лише на підставі виключного переліку документів та в межах визначеної процедури його ухвалення.
Саття 1 Закону України «Про звернення громадян» вказує, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч.1,2 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Згідно ч.1, 3 ст.15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Оскільки відповідачем не повернута та не розглянута заява ОСОБА_1 по суті, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача, відпоідно до положень ст.141 ЦПК України, оскільки вони підтверджені квитанцією від 26.12.2022 року.
Стосовно вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13500 грн., суд зазначє наступне.
Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано, договір про надання професійної правничої допомоги №19/01/20 від 19.01.2020 року. Договір укладено терміном до 01.12.2021 року. Даних щодо продовження терміну дії договору суду не надано, а відтак вимога про стягнення з відповідача витра на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст.118 ЖК України, Законом України «Про звернення громадян»,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати Акціонерне Товартство "Українська залізниця" розглянути заяву ОСОБА_1 на предмет виключення квартири АДРЕСА_2 .
Стягнути з Акціонерного Товартства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 992,40 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця", місце знаходження: 03150, м. Київ , вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815.
Суддя Недашківська Л.А.
копія згідно з оригіналом