ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/1353/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Жуков С. В., Огороднік К. М.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023
та рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2022
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет"
до Акціонерного товариства "Мегабанк"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс"; 2) Публічне акціонерне товариство "Банк "Форум"; 3) Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області; 4) Приватне підприємство "Львівдах"; 5) ОСОБА_1 ; 6) ОСОБА_2 ; 7) ОСОБА_3
на стороні відповідача: 1) Приватне підприємство "Елітон-2011"; 2) Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін Станіслав Юрійович; 3) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про витребування майна із чужого незаконного володіння,
у межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет"
Учасники справи:
ТОВ "Мальви-Маркет": Лазор А. О. (адв.); Плесканка О. В. (ліквідатор);
АТ "Мегабанк": Дребот І. А. (адв.), Савчук О. Г. (адв.);
Фонд гарантування вкладів фіз.осіб: Кустова Т. В. (адв.);
Стислий зміст заявлених вимог та розгляду справи
1.1. 31.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" (далі - ТОВ "Мальви-Маркет", позивач) в особі ліквідатора Кривича Р. І. звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (далі - ПАТ "Магабанк", відповідач), за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, про витребування майна із чужого незаконного володіння, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка, 3, а саме:
- нежитлове приміщення 47,7 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 15301717; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10057646101;
- нежитлове приміщення площею 286,7 кв. м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3465117; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10049746101;
- нежитлові приміщення площею 322,3 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 2055678; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10037646101;
- нежитлові приміщення загальною площею 508, 35 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3464641; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10025846101;
- нежитлові приміщення підвалу площею 258,9 кв.м.; приміщення 1-го поверху площею 464,6 кв.м., загальною площею 723, 5 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3464938; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10010646101.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу як власнику належать спірні приміщення, а відповідач є недобросовісним набувачем, що зумовлює витребування майна у АТ "Мегабанк".
1.3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.01.2019 у справі №914/1353/16 позов ТОВ "Мальви-Маркет" задоволено, витребувано із чужого незаконного володіння АТ "Мегабанк" на користь ТОВ "Мальви-Маркет" нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка, 3.
1.4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 змінено ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.01.2019 у справі №914/1353/16 з викладенням її мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції та залишенням без змін резолютивної частини ухвали суду.
1.5. Постановою Верховного Суду від 18.06.2020 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.01.2019 у справі 914/1353/16 в частині розгляду позову ТОВ "Мальви-Маркет" до АТ "Мегабанк", за участю третіх осіб, про витребування майна із чужого незаконного володіння скасовано та передано справу у скасованій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду. При цьому Верховний Суд вказав наступне:
- оскільки володіння нерухомістю пов'язано з реєстраційним посвідченням, то слід визнати, що датою порушення володіння є дата реєстрації за новим володільцем (першим набувачем) спірної нерухомості;
- судами не встановлено, коли здійснена реєстрація спірного нерухомого майна за ПП "Елітон - 2011", тобто не встановлено дати вибуття з володіння позивача цього майна, але встановлено, що воно вибуло станом на 02.11.2015. Принаймні на цю дату було відомо про вибуття спірного нерухомого майна з володіння ТОВ "Мальви-Маркет";
- судами не встановлено факту того, що з моменту вибуття з володіння позивача воно поверталося у володіння позивача. Відповідно це, з огляду на принцип реєстраційного посвідчення володіння власністю, могло б підтверджуватися лише відповідними реєстровими записами. З огляду на викладене можна зробити висновок про вибуття спірного майна з володіння позивача у момент реєстрації нерухомості за ПП "Елітон-2011" за результатами аукціону. Однак цей момент не встановлено судами, а зазначено лише, що 19.01.2012 ПП "Елітон-2011" видано свідоцтво, відповідно до якого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук О.А. на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки посвідчено, що даному підприємству належить на праві власності спірне нерухоме майно за адресою: м. Львів, вул. С. Литвиненка, 3;
- відтак, хоча судами було встановлено, що ПП "Елітон-2011" видано свідоцтво про право власності, але не з'ясовано, коли було воно зареєстроване.
- судам першої та апеляційної інстанцій необхідно було відповідно до положень статті 13 ЦК України оцінити добросовісність поведінки як позивача (заявника), так і відповідача протягом всього періоду з моменту виникнення права на захист порушеного права і до моменту звернення з позовом, надати відповідну оцінку доводам учасників справи щодо поважності причин пропущення позовної давності та вирішити питання про наслідки такого спливу;
- заява позивача від 29.11.2018 про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності у справі взагалі залишилася без реагування судів першої та апеляційної інстанцій.
2. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій за результатами нового розгляду
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2022, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023, позов ТОВ "Мальви-Маркет" задоволено повністю:
- витребувано із чужого незаконного володіння від АТ "Мегабанк" на користь власника - ТОВ "Мальви-Маркет" нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: 79034, м.Львів, вул. Литвиненка, 3;
- відмовлено у задоволенні клопотання АТ "Мегабанк" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2018.
2.2. Судові рішення мотивовані наступним:
- за встановлених обставин справи підтверджено наявність порушеного права позивача і наявність правових підстав для витребування майна;
- спірне майно вибуло від позивача поза його волею;
- судовими рішеннями у справі №5015/537/12 встановлені обставини, якими підтверджується неправомірність проведення прилюдних торгів з реалізації спірного майна та затвердження їхніх результатів, відтак право власності дійсного власника спірного нерухомого майна - ТОВ "Мальви-Маркет" - презюмується і не припиняється із вибуттям від нього цього майна;
- ПАТ "Мегабанк" набуло спірне майно не в результаті іпотечних правовідносин з позивачем, а за договором іпотеки (з подальшими змінами), укладеним з іншою особою - ПП "Елітон-2011", яке не мало права розпоряджатися цим майном, оскільки прилюдні торги з продажу такого майна були визнані недійсними в судовому порядку;
- звернення позивача з даним позовом відбулося поза межами строків позовної давності, однак у даному випадку наявні поважні та об'єктивні причини пропуску позивачем позовної давності у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим порушене право підлягає захисту;
- щодо клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, врахувавши те, що забезпечення позову застосовується як гарантія реального і ефективного виконання судового рішення, прийнятого на користь позивача.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Харківської області у справі №53/321-10 від 18.01.2011, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 та Вищого господарського суду України від 16.06.2011, стягнуто солідарно з ТОВ "Мальви-Маркет" та ПП "Торнадо-М" на користь ПАТ "Мегабанк" заборгованість за кредитним договором № 119/2006 від 25.07.2006 станом на 04.01.2011 в сумі 4.691.396,46 грн та 1.177.908,30 доларів США, що складається з:
- залишку кредиту у розмірі 1.079.395,60 доларів США;
- заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 12.484,27 грн за період з 01.12.2010 по 23.12.2010;
- заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 98.512,70 доларів США за період з 01.05.2010 по 31.12.2010 (включно);
- штрафів у розмірі 4.678.912,19 грн.
3.2. У межах задоволення вказаних вимог ПАТ "Мегабанк", зокрема, звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №3894 від 25.07.2006, укладеним між ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "Мальви-Маркет", шляхом проведення публічних торгів для реалізації предмету іпотеки, а саме:
- побутові приміщення площею 508,35 кв. м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3464641;
- нежитлові приміщення площею 322,3 кв. м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 2055678;
- нежитлове приміщення площею 47,7 кв. м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 15301717;
- нежитлові приміщення підвалу площею 258,9 кв. м., приміщення першого поверху площею 464,6 кв. м., загальною площею 723,5 кв. м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3464938;
- нежитлові приміщення площею 286,7 кв. м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3465117, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С. Литвиненка, 3, за початковою ціною на підставі оцінки майна, встановленою суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за 9.918.700 грн.
3.3. Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС України відкрито виконавче провадження №26153885 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 13.03.2011 у справі № 53/321-10, за яким в межах задоволення вимог ПАТ "Мегабанк" звернено стягнення на предмет іпотеки (спірне нерухоме майно) шляхом проведення публічних торгів для реалізації предмету іпотеки за початковою ціною на підставі оцінки майна, встановленою суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за 9.918.700 грн.
3.4. 31.12.2011 в рамках виконавчого провадження № 26153885 відбулись прилюдні торги, проведені Приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Львівської філії , з реалізації спірного нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка, 3, і відповідно до протоколу №1-121/11 від 31.12.2011 переможцем торгів визнано Приватне підприємство "Елітон-2011" за ціною продажу 9.918.700 грн.
3.5. 18.01.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України складено акт про реалізацію предмета іпотеки №173/10-1.
3.6. 19.01.2012 ПП "Елітон-2011" видано свідоцтво, відповідно до якого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук О. А., на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, посвідчено, що ПП "Елітон-2011" належить на праві власності спірне нерухоме майно за адресою: м. Львів, вул. С. Литвиненка, 3.
3.7. Відповідно до Інформаційної довідки від 22.06.2020 №213487025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, 30.01.2012 зареєстровано право власності на спірні об'єкти нерухомого майна за ПП "Елітон-2011".
3.8. Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.03.2012 у справі №5015/537/12 частково задоволено позов ТОВ "Мальви-Маркет" до ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Львівської філії, ПП "Елітон-2011", Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішення Департаменту ДВС України про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсним протоколів про проведення прилюдних торгів, визнання недійсними актів державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.
3.9. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 у справі №5015/537/12, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 09.07.2012, залучено ПАТ "Мегабанк" до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору; скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 07.03.2012 та прийнято нове рішення, яким серед іншого визнано недійсними прилюдні торги за виконавчим провадженням ВП №26153885, проведені 31.12.2011 з реалізації спірного нерухомого майна, яке належить ТОВ "Мальви-Маркет" і знаходиться у м. Львові по вул. Литвиненка, 3.
3.10. 27.12.2011 між ПАТ "Мегабанк" та ПП "Елітон-2011" укладено кредитний договір №138/2011, за умовами якого ПП "Елітон-2011" надано кредит у розмірі (сумі) 4.750.855,20 грн строком з 27.12.2011 по 28.12.2012 зі сплатою 0,1% річних.
3.11. 30.01.2012 між ПАТ "Мегабанк" та ПП "Торнадо-М" укладено кредитний договір №20-10/2012, за умовами якого ПП "Торнадо-М" надано кредит у розмірі (сумі) 17.000.000 грн строком з 30.01.2012 по 29.01.2013 зі сплатою 0,1% річних.
3.12. 30.01.2012 між ПП "Елітон-2011" (іпотекодавець) та ПАТ "Мегабанк" укладено договір іпотеки № 138/2011-з-2, зареєстрований в реєстрі за № 252, за умовами якого (п.п.1.1, 1.2) спірним нерухомим майном, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С. Литвиненка, 3, забезпечується виконання ПП "Елітон-2011" і ПП "Торнадо-М" зобов'язань за кредитними договорами №138/2011 від 27.12.2011 та №20-10/2012 від 30.01.2012.
3.13. 12.02.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С. Ю. прийняті рішення про реєстрацію переходу до ПАТ "Мегабанк" права власності на спірне нерухоме майно, що слідує з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, актуальних станом на 30.07.2018. При цьому, підставою для прийняття відповідного рішення визначено іпотечний договір від 30.01.2012 №138/2011-з-2 (зі змінами, внесеними згідно договору про внесення змін від 28.12.2012 №1 та договору про внесення змін від 04.11.2015 №2) між ПАТ "Мегабанк" та ПП "Елітон-2011", посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н. О.
3.14. Набуття ПАТ "Мегабанк" права власності на спірне майно відбулося не в результаті врегулювання договірних відносин між ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "Мальви-Маркет" (власником), а на підставі договору іпотеки від 30.01.2012 №138/2011-з-2 (зі змінами, внесеними згідно договору про внесення змін від 28.12.2012 №1 та договору про внесення змін від 04.11.2015 №2), укладеного між ПАТ "Мегабанк" та ПП "Елітон-2011".
3.15. Водночас статус іпотекодавця набуває лише особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).
3.16. В даних правовідносинах ПП "Елітон-2011" не набувало права власності на спірні приміщення з огляду на визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації спірного майна за рішенням суду, так як недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
3.17. На день укладення додаткових угод від 28.12.2012 №1 та від 04.11.2015 №2 до договору іпотеки від 30.01.2012 №138/2011-з-2 між ПАТ "Мегабанк" та ПП "Елітон-2011" так само, як на час звернення до приватного нотаріуса із заявою про реєстрацію переходу права власності на спірне майно на підставі договору іпотеки від 30.01.2012 №138/2011-з-2 (з відповідними змінами), укладеного між ПАТ "Мегабанк" та ПП "Елітон-2011", ПП "Елітон-2011" не було власником спірних приміщень з огляду на визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації спірного майна за рішенням суду, а тому не вправі було передавати в іпотеку спірне нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання та зобов'язання ПП "Торнадо-М" перед іпотекодержателем ПАТ "Мегабанк", тобто не мало права розпоряджатися цим майном. Це означає, що ПАТ "Мегабанк" на незаконних підставах заволоділо спірними нежитловими приміщення, що знаходяться за адресою: 79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3.
3.18. ПАТ "Мегабанк" є недобросовісним набувачем майна ТОВ "Мальви-Маркет", оскільки ПАТ "Мегабанк", як іпотекодержатель, було обізнаним з фактом визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації спірного майна за судовим рішенням, яке набрало законної сили, оскільки було учасником відповідної судової справи так само, як і переможець торгів - ПП "Елітон-2011", а це означає, що сторони іпотечного правочину усвідомлювали факт розпорядження спірним майном особою, якій воно не належить і яка не має права на його відчуження.
3.19. Крім того, доказом недобросовісності ПАТ "Мегабанк" щодо набуття права на майно, яке є предметом даного спору, також є та обставина, що укладення додаткових угод від 28.12.2012 №1 та від 04.11.2015 №2 до договору іпотеки від 30.01.2012 №138/2011-з-2 між ПАТ "Мегабанк" та ПП "Елітон-2011" так само, як і звернення до приватного нотаріуса із заявою про реєстрацію переходу права власності на спірне майно на підставі договору іпотеки від 30.01.2012 №138/2011-з-2 (з відповідними змінами), укладеного між ПАТ "Мегабанк" та ПП "Елітон-2011", відбувалося після визнання недійсними прилюдних торгів, у зв'язку з чим ПАТ "Мегабанк" не може вважатися таким, що не знало і не повинно було знати про незаконність свого володіння.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності
3.20. До позовних вимог про витребування майна на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки. При цьому, у спірних правовідносинах визначальним є обізнаність потенційного позивача саме про факт порушення його права, а не проінформованість про певні обставини щодо обліку майна чи його передачі (відповідний підхід наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №914/3224/16).
3.21. Оскільки володіння нерухомістю пов'язано з реєстраційним посвідченням, то датою порушення володіння є дата реєстрації за новим володільцем (першим набувачем) спірної нерухомості.
3.22. На виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 18.06.2020 у даній справі, суд дослідив, коли здійснено реєстрацію спірного нерухомого майна за першим набувачем - ПП "Елітон-2011", що вбачається з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 22.06.2020 №213487025 та щодо об'єкта нерухомого майна від 08.10.2021 №278721994, тобто судом встановлено дату вибуття з володіння позивача цього майна, а саме: 30.01.2012.
3.23. Суди дійшли висновку щодо наявності поважних та об'єктивних причин пропуску позивачем позовної давності у спірних правовідносинах, оскільки:
- за позовною заявою ТОВ "Мальви-Маркет" постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2012, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2012 у справі №5015/537/12, визнані недійсними прилюдні торги за виконавчим провадженням ВП №26153885, проведені 31.12.2011 ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Львівської філії з реалізації нерухомого майна, яке належить ТОВ "Мальви-Маркет", а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка, 3;
- встановивши дати вибуття з володіння позивача спірного майна, суд дійшов висновку про те, що реєстрація права власності за першим набувачем спірного майна ПП "Елітон-2011" відбулась 30.01.2012, а наступне відчуження цього майна, з огляду на принцип реєстраційного посвідчення, відбулося 12.02.2016, тобто після спливу чотирьох років, тому захищаючи своє право власності у межах 3-річного строку позовної давності шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів, ТОВ "Мальви-Маркет" з огляду на усталену на той час судову практику правомірно розраховувало, що за загальним правилом, належним та ефективним способом захисту у випадку повернення отриманого стороною за недійсним правочином є реституція, оскільки наступне відчуження спірного майна до іншої особи ПАТ "Мегабанк" у межах строку позовної давності фактично не відбулось;
- після визнання торгів недійсними, ПАТ "Мегабанк" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, за участю третіх осіб- ПП "Елітон-2011" та ТОВ "Мальви-Маркет", в якому просило суд зобов'язати Реєстраційну службу скасувати державну реєстрацію права власності ПП "Елітон-2011" на спірне нерухоме майно за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка, 3; скасувати рішення Реєстраційної служби про відмову в державній реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ПАТ "Мегабанк"; зобов'язати Реєстраційну службу провести державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ПАТ "Мегабанк";
- постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 у справі №820/2078/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014, заявлені ПАТ "Мегабанк" позовні вимоги задоволено повністю. Однак Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30.09.2014 скасував вказані судові рішення та відмовив в задоволенні позову ПАТ "Мегабанк". Постановою Верховного Суду України від 24.02.2015 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Мегабанк" про перегляд постанови Вищого адміністративного суду від 30.09.2014 у справі № 820/2078/13-а;
- 30.05.2015 з метою задоволення майнових вимог за кредитним договором, укладеним з ТОВ "Мальви-Маркет", за рахунок спірного майна (предмета іпотеки), ПАТ "Мегабанк" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про зміну способу виконання рішення у справі № 53/321-10, в якій просило господарський суд змінити спосіб виконання цього рішення з продажу спірного майна (предмета іпотеки) шляхом проведення прилюдних торгів на визнання за ПАТ "Мегабанк" права власності на спірне нерухоме майно з урахуванням того, що заборгованість ТзОВ "Мальви-Маркет" за кредитним договором від 25.07.2006 №119/2006 залишається непогашеною;
- ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.04.2015, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі №53/321-10 (53/278-09), вказану заяву задоволено та в межах задоволення вимог ПАТ "Мегабанк" за кредитним договором від 25.07.2006 №119/2006 звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором від 25.07.2006 №3894, укладеним між ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "Мальви-Маркет", шляхом визнання за ПАТ "Мегабанк" права власності на спірне майно. Проте, постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2015 скасовано вказані рішення судів попередніх інстанцій та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні заяви ПАТ "Мегабанк" про зміну способу виконання рішення суду;
- у даному випадку має місце добросовісність поведінки позивача (заявника) ТОВ "Мальви-Маркет" та, водночас, недобросовісна поведінка відповідача - ПАТ "Мегабанк" протягом всього періоду з моменту виникнення права на захист порушеного права (права на позов) і до моменту звернення з позовом, зважаючи на характер спірних правовідносин між сторонами, особливості їх нормативного регулювання: надані сторонам права та покладені на них обов'язки тощо. Також суди встановили вчинення позивачем дій щодо відновлення свого порушеного права на спірні нежитлові приміщення, що в свою чергу свідчить про не втрату інтересу позивачем до захисту своїх прав та добросовісне ставлення до них, які є об'єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції та національного законодавства України. Вказані обставини також викладені в наданих ТОВ "Мальви-Маркет" поясненнях б/н від 12.10.2020 щодо строку позовної давності, а також в заяві б/н від 14.09.2020 про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.
4. Стислий зміст касаційної скарги
4.1. 09.05.2023 АТ "Мегабанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2022, ухвалити нове рішення про відмову у позові.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Оскільки спірне майно вибуло з власності позивача 30.01.2012, то саме з цієї дати і розпочинається перебіг трирічного строку позовної давності, який позивачем пропущено, позаяк подано позов у даній справі лише 31.07.2018.
5.2. Висновки судів попередніх інстанцій про добросовісність поведінки позивача та недобросовісну поведінку відповідача не відповідають матеріалам справи. Після визнання недійсними прилюдних торгів та враховуючи дійсність іпотеки з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек, відповідач вживав заходи для задоволення за рахунок цього майна своїх грошових вимог за укладеним з позивачем кредитним договором від 25.07.2006. Тобто дії відповідача були направлені на відновлення свого порушеного права і жодним чином не перешкоджали позивачеві звернутися до суду з позовом про відновлення свого порушеного права.
5.3. Висновок судів попередніх інстанцій про наявність поважних причин пропуску строків позовної давності є помилковим, оскільки:
- в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача з позовною заявою про скасування попередньої реєстрації права власності на спірне майно за ПП "Елітон-2011" та подальшої реєстрації права власності на вказане майно за позивачем, як і докази звернення позивача до органу державної реєстрації прав щодо реєстрації речових прав на спірне нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";
- суд не може здійснити оцінку причин поважності пропуску строку позовної давності, оскільки в заяві позивача від 29.11.2018 вказано про те, що позов подано ліквідатором в межах строку позовної давності, тобто причини пропуску взагалі не зазначені. До того ж, вказана заява від 29.11.2018 та заява від 14.09.2020 подані поза межами строків, встановлених статтею 80 ГПК України;
- у даному випадку відсутні обставини, які б з об'єктивних і незалежних підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позивачем позову про витребування майна з чужого незаконного володіння.
5.4. Суди попередніх інстанцій застосували:
- положення статей 256, 257, 261, 388 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.01.2022 у справі №5009/4987/12 (908/25/21), від 26.11.2019 у справі №914/3224/16, від 19.06.2018 у справі №916/1979/13, від 30.05.2018 у справі №367/2271/15-ц, від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 30.05.2018 у справі №359/2012/15-ц, від 20.11.2018 у справі №907/50/16, від 29.10.2014 у справі №6-152цс14, від 16.11.2016 у справі №6-2469цс16, від 22.02.2017 у справі №6-17цс17, від 03.08.2017 у справі №910/5477/16, від 03.02.2016 у справі №6-75цс15;
- положення частини п'ятої статті 267 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного Верховним Судом у постановах від 07.10.2021 у справі №9901/127/21, від 30.09.2021 у справі №320/3307/21, від 28.01.2020 у справі №910/9158/16, від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012, від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (провадження №4-45цс18), від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (провадження №12-97гс19), від 22.01.2020 у справі №916/2703/18, від 30.10.2018 у справі №752/4422/17, від 30.01.2019 у справі №7106/1272/14-ц, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 19.11.2019 у справі №911/3680/17;
- судами не застосовано норми частини першої статті 216 ЦК України, які підлягали застосуванню та ухвалено оскаржувані рішення у цій справі без застосування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц.
5.5. При зверненні до суду з позовом, який розглядається у даній справі, ТОВ "Мальви-Маркет" не було сплачено судовий збір за подання позову та заяви про вжиття заходів забезпечення позову, що є порушенням статті 164 ГПК України, а відстрочення судом сплати судового збору є порушенням статті 8 Закону України "Про судовий збір". Крім того, суд першої інстанції не розглянув заяву АТ "Мегабанк" про необхідність залишення позовної заяви без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
5.6. Суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні клопотання АТ "Мегабанк" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2018 у даній справі.
6. Позиція інших учасників справи щодо касаційної скарги
6.1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві підтримав аргументи, наведені у касаційній скарзі, просив Суд скаргу задовольнити та скасувати оскаржувані судові рішення, зокрема зазначаючи наступне:
- у позивача виникло право на захист свого порушеного права з дати реєстрації першим набувачем спірного майна ПП "Елітон-2011" права власності на це майно, тобто - 30.12.2022;
- позивачем пропущено строк позовної давності на 6 років і 6 місяців і протягом цього строку позивачем не вчинялися дії щодо повернення спірного майна у власність;
- висновки суду першої інстанції щодо поважності причин пропуску позивачем строку позовної давності, а також добросовісності дій позивача є безпідставними та необґрунтованими;
- позивачем не сплачено судовий збір за подання позову; заяву АТ "Мегабанк" про залишення позову без руху не розглянуто, що є порушенням статті 164 ГПК України; в порушення статті 8 Закону України "Про судовий збір" позивачеві відстрочено сплату судового збору.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2023 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Мегабанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2022 у справі № 914/1353/16, повернення касаційної скарги без розгляду або залишення касаційної скарги без руху, до надходження оригіналів матеріалів справи № 914/1353/16 до Верховного Суду. Крім того, вказаною ухвалою витребувано з Господарського суду Львівської області, Західного апеляційного господарського суду оригінали матеріалів справи № 914/1353/16.
7.2. 28.06.2023 на запит Верховного Суду від Західного апеляційного господарського суду надійшли витребувані матеріали справи № 914/1353/16.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2023 касаційну скаргу АТ "Мегабанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2022 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надати суду оригінал документа, що підтверджує доплату (зарахування) судового збору у розмірі 75 490,12 грн.
7.4. 11.07.2023 на адресу Верховного Суду скаржником направлено заяву про усунення недоліків, до якої додано документ про доплату (зарахування) судового збору.
7.5. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2023 відкрито касаційне провадження за вищезгаданою касаційною скаргою АТ "Мегабанк", призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.08.2023 о 15:00. Крім того, за клопотанням АТ "Мегабанк", зупинено дію оскаржуваних судових рішень у справі № 914/1353/16 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
7.6. В судовому засіданні 29.08.2023 представники АТ "Мегабанк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підтримали касаційну скаргу, просили Суд скаргу задовольнити. Представник ТОВ "Мальви-Маркет" та ліквідатор боржника арбітражний керуючий Плесканка О. В. заперечували проти доводів касаційної скарги, просили Суд залишити оскаржувані судові рішення без змін.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Предметом розгляду у цій справі є позов ліквідатора ТОВ "Мальви-Маркет" арбітражного керуючого Кривича Р. І. до АТ "Магабанк", за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, про витребування майна (нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка, 3) із чужого незаконного володіння.
8.2. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив, визнавши вимоги ліквідатора обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами, наявними у матеріалах справи. Крім того, суд встановив, що звернення позивача з даним позовом відбулося поза межами строку позовної давності, про застосування наслідків пропуску якого клопотав відповідач. Разом з цим, врахувавши наявність порушеного права позивача, а також наведені ним причини пропуску позовної давності, суд дійшов висновку про те, що позивач пропустив строк позовної давності з поважних та об'єктивних причин, а тому порушене право позивача підлягає захисту.
8.3. За змістом касаційної скарги АТ "Мегабанк" стверджує про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, не врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також невідповідність висновків, наведених в оскаржуваних судових рішеннях фактичним обставинам даної справи (розділ 5 цієї постанови).
8.4. Врахувавши доводи скаржника та пояснення інших учасників щодо касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.
8.5. Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
8.6. За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
8.7. Відповідно до приписів положень статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
8.8. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).
8.9. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов'язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
8.10. Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (стаття 388 ЦК України).
8.11. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.
8.12. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №906/655/18, від 19.06.2019 у справі №756/13683/16-ц, від 15.05.2019 у справі №522/7636/14-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).
8.13. Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, а відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.
8.14. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця), з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.
8.15. Однією з ключових умов звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки у такому випадку здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів.
8.16. Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій встановили наступні обставини (розділ 3 даної постанови):
- спірне нерухоме майно було реалізовано з прилюдних торгів, проведених в рамках виконавчого провадження № 26153885, за ціною 9 918 700 грн, переможцем торгів визнано ПП "Елітон-2011";
- 19.01.2012 ПП "Елітон-2011" видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Львів, вул. С. Литвиненка, 3, а 31.01.2023 - зареєстровано право власності ПП "Елітон-2011" на спірне нерухоме майно;
- в подальшому за результатами розгляду справи №5015/537/12 визнано недійсними прилюдні торги за виконавчим провадженням ВП №26153885, проведені 31.12.2011 з реалізації спірного нерухомого майна, яке належить ТОВ "Мальви-Маркет" і знаходиться у м. Львові по вул. Литвиненка, 3;
- ПАТ "Мегабанк" набуло спірне майно не в результаті врегулювання договірних відносин між ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "Мальви-Маркет", а на підставі укладеного з ПП "Елітон-2011"договору іпотеки від 30.01.2012 №138/2011-з-2 (зі змінами, внесеними згідно договору про внесення змін від 28.12.2012 №1 та договору про внесення змін від 04.11.2015 №2);
- на день укладення додаткових угод від 28.12.2012 №1 та від 04.11.2015 №2 до договору іпотеки від 30.01.2012 №138/2011-з-2 між ПАТ "Мегабанк" та ПП "Елітон-2011", як і на час звернення до приватного нотаріуса із заявою про реєстрацію переходу права власності на спірне майно на підставі договору іпотеки від 30.01.2012 №138/2011-з-2 (з відповідними змінами), ПП "Елітон-2011" не було власником спірних приміщень з огляду на визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації спірного майна за рішенням суду, а тому не мало права розпоряджатися цим майно;
- ПАТ "Мегабанк" є недобросовісним набувачем майна ТОВ "Мальви-Маркет", оскільки ПАТ "Мегабанк", як іпотекодержатель, було обізнаним з фактом визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації спірного майна за судовим рішенням, яке набрало законної сили, позаяк було учасником відповідної судової справи, як і ПП "Елітон-2011", відповідно сторони іпотечного правочину усвідомлювали факт розпорядження спірним майном особою, якій воно не належить і яка не має права на його відчуження.
8.17. З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, які свідчать про те, що:
- майно вибуло з володіння позивача поза його волею;
- позивач є власником спірного майна, оскільки в результаті визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації вказаного майна, належного позивачеві, право власності ТОВ "Мальви-Маркет" - дійсного власника спірного нерухомого майна презюмується і не припиняється із вибуттям від нього цього майна;
- ПП "Елітон-2011" не набувало права власності на спірні приміщення з огляду на визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації спірного майна за рішенням суду;
- ПАТ "Мегабанк" набуло право власності на спірне майно на підставі договору іпотеки від 30.01.2012 № 138/2011-з-2, укладеного з ПП "Елітон-2011", яке не мало права розпоряджатися цим майном, а не в результаті врегулювання договірних відносин між ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "Мальви-Маркет" (власником);
- визнання судом недійсними прилюдних торгів (правочину) за виконавчим провадженням ВП №26153885 не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю;
колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в оскаржуваних судових рішеннях, про наявність порушеного права позивача та відповідно наявність правових підстав для витребування спірного майна у відповідача.
8.18. Дійшовши вказаного висновку, Суд відхиляє протилежні доводи скаржника, зокрема викладені у пункті 5.2 цієї постанови, як такі, що фактично зводяться до встановлення обставин, які на переконання скаржника не були встановлені, та переоцінки наявних у справі доказів всупереч тому, що відповідну оцінку їм вже було надано судами першої та апеляційної інстанції. Однак відповідно до меж розгляду справ судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, зокрема частини другої названої статті, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8.19. Тобто, суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
8.20. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі №908/1795/19).
8.21. Також колегія суддів зазначає про те, що у постанові Верховного Суду від 18.06.2020 (пункт 56), якою було скасовано попередні судові рішення у цій справі та скеровано справу в частині розгляду позову ТОВ "Мальви-Маркет" до АТ "Мегабанк", за участю третіх осіб, про витребування майна із чужого незаконного володіння на новий розгляд до місцевого господарського суду, Верховний Суд визнав вірним висновок судів попередніх інстанцій про недобросовісність ПАТ "Мегабанк" щодо набуття спірного майна.
8.22. Відносно питання застосування позовної давності у вищезгаданій постанові від 18.06.2020, Верховний Суд зазначив наступне:
- саме принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю пов'язується Великою Палатою Верховного Суду з позбавленням власника володіння майном. Зокрема, у постанові від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю);
- принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном відображено і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №911/1902/19;
- оскільки володіння нерухомістю пов'язано з реєстраційним посвідченням, то слід визнати, що датою порушення володіння є дата реєстрації за новим володільцем (першим набувачем) спірної нерухомості;
- спірне майно вибуло з володіння позивача у момент реєстрації нерухомості за ПП "Елітон-2011" за результатами аукціону;
- судами встановлено, що ПП "Елітон-2011" видано свідоцтво про право власності, але не з'ясовано, коли це право було зареєстроване;
- заява позивача від 29.11.2018 про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності у справі взагалі залишилася без реагування судів першої та апеляційної інстанцій.
8.23. З урахуванням наведеного, Верховний Суд наголосив на тому, що судам першої та апеляційної інстанцій необхідно було відповідно до положень статті 13 ЦК України оцінити добросовісність поведінки як позивача (заявника), так і відповідача протягом всього періоду з моменту виникнення права на захист порушеного права і до моменту звернення з позовом, надати відповідну оцінку доводам учасників справи щодо поважності причин пропущення позовної давності та вирішити питання про наслідки такого спливу. Оскільки з'ясування вказаних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанцій, справу було скеровано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
8.24. На виконання вказівок Верховного Суду, за результатами нового розгляду суди попередніх інстанцій встановили наступне (пункти 3.22, 3.23 цієї постанови):
- датою вибуття з володіння позивача спірного нерухомого майна є 30.01.2012 (дата реєстрації майна за першим набувачем - ПП "Елітон-2011");
- реєстрація права власності за першим набувачем спірного майна ПП "Елітон-2011" відбулась 30.01.2012, а наступне відчуження цього майна, з огляду на принцип реєстраційного посвідчення, відбулося 12.02.2016;
- після ухвалення судових рішень про визнання недійсними прилюдних торгів мав мати місце повторний примусовий продаж спірних нежитлових приміщень, тому з огляду на усталену на той час судову практику у боржника - ТОВ "Мальви-Маркет" виникли "правомірні очікування" та "законні сподівання" щодо настання наступних прилюдних торгів щодо реалізації його майна на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2011, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 у справі №53/321-10, а тому вимога саме про витребування майна боржником не подавалась;
- позивачем вчинялися дії з відновлення свого порушеного права на спірне нерухоме майно, що свідчить про не втрату інтересу ТОВ "Мальви-Маркет" до захисту своїх прав та добросовісне ставлення до них, які є об'єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції та національного законодавства України. Про наявність об'єктивних, незалежних від заявника підстав, які унеможливлювали своєчасне подання позову, зокрема свідчить: звернення ПАТ "Мегабанк" після визнання торгів недійсними з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності ПП "Елітон-2011" на спірне нерухоме майно, скасування рішення Реєстраційної служби про відмову в державній реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ПАТ "Мегабанк" та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ПАТ "Мегабанк" (справа №820/2078/13-а); скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення вказаного адміністративного позову за касаційною скаргою ТОВ "Мальви-Маркет"; звернення ПАТ "Мегабанк" до суду із заявою про зміну способу виконання рішення у справі № 53/321-10 з продажу спірного майна (предмета іпотеки) шляхом проведення прилюдних торгів на визнання за ПАТ "Мегабанк" права власності на спірне нерухоме майно та скасування ухвалених у названій справі судових рішень про задоволення поданої банком заяви за касаційною скаргою ТОВ "Мальви-Маркет";
- у даному випадку мала місце добросовісна поведінка позивача (заявника) - ТОВ "Мальви-Маркет" та, водночас, недобросовісна поведінка відповідача - ПАТ "Мегабанк" протягом усього періоду з моменту виникнення у ТОВ "Мальви-Маркет" права на захист порушеного права і до моменту звернення з позовом;
- недобросовісна поведінка ПАТ "Мегабанк" щодо спірного майна упродовж тривалого періоду, виключає можливість висновку про втручання у право скаржника на мирне володіння майном.
8.25. Скаржник заперечує вказані висновки судів попередніх інстанцій, зазначаючи про невірне застосування норм матеріального права, якими врегульовано питання щодо застосування строків позовної давності, зокрема статей 256, 257, 261, 267 ЦК України, та неврахування судами висновків Верховного Суду по застосуванню наведених правових норм (пункти 5.3, 5.4 цієї постанови).
8.26. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
8.27. Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
8.28. Положеннями частини третьої статті 267 ЦК України передбачено можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
8.29. Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, тому, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
8.30. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність та остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (рішення ЄСПЛ у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; рішення ЄСПЛ у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
8.31. З огляду на викладене, суд зобов'язаний у будь-якому випадку, в разі подання заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності, розглянути її, і якщо позовна давність спливла - відмовити в позові у зв'язку з її закінченням за відсутності наведених позивачем поважних причин пропуску вказаного строку.
8.32. Водночас, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно з нормами частини п'ятої статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску строку позовної давності, саме на позивача покладено обов'язок доведення тієї обставини, що зазначений строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об'єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17).
8.33. Поряд з цим, на відміну від визначення дати початку перебігу позовної давності, що є юридичним фактом, який встановлюється шляхом надання юридичної оцінки (кваліфікації) встановленим фактичним обставинам справи, визнання поважними причин пропуску позовної давності належить до процесуальних повноважень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки за змістом наведених норм права щодо "інституту позовної давності" в сукупності із нормами ГПК України, що обмежують повноваження касаційного суду в частині здійснення додаткової оцінки доказів та обставин (стаття 300), касаційний суд має право лише здійснити перевірку застосування судами правових норм глави 19 ЦК України на предмет правильності такого застосування встановленим обставинам.
8.34. Суд звертається до сталої правової позиції як Касаційного господарського суду, так і Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо визнання поважними причин пропуску позовної давності, викладеної в постановах від 21.03.2018 у справі №910/27026/14, від 08.05.2018 у справі №911/2534/17, від 15.05.2018 у справі №922/2058/17, від 19.09.2018 у справі №911/2817/17, від 23.07.2019 у справі №910/9077/18, від 25.07.2019 у справі №910/14803/17, від 17.09.2019 у справі №910/14469/18, від 22.10.2019 у справі №910/2968/18, від 03.12.2019 у справі №916/2553/18, від 23.01.2020 у справі №916/2128/18, від 09.02.2021 у справі №5023/5507/12 та від 01.06.2021 у справі №910/9544/19, від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, від 30.06.2021 у справі №172/260/16-ц (провадження №61-3024св19), від 01.07.2021 у справі №363/848/17 (провадження №61-4515св19), від 25.08.2021 у справі №5/92б (905/355/20) тощо.
8.35. Враховуючи встановлені судами обставини подання відповідачем заяви про застосування позовної давності, пояснення позивача щодо строку позовної давності та заяву про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності при зверненні за захистом порушеного права у цій справі, дослідження наведених учасниками справи доводів з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про право позивача отримати судовий захист у спірних правовідносинах через поважність пропуску ним позовної давності та відхиляє протилежні аргументи скаржника.
8.36. Стосовно тверджень скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у численних постановах Верховного Суду, перелік яких наводиться в касаційній скарзі (пункт 5.4 даної постанови) щодо застосування інституту позовної давності, судова колегія зазначає, що висновки судів у цих справах були зроблені з урахуванням конкретних обставин, а також наявних і оцінених судами доказів, а отже, застосування судами положень статей 256, 257, 261, 267 ЦК України у справах, на які посилається скаржник, залежало від встановлення певної сукупності фактів, які мають матеріально-правове значення у питанні застосування або, навпаки, позовної давності.
8.37. Доводи в касаційній скарзі щодо не застосування судами попередніх інстанцій норм частини першої статті 216 ЦК України, позаяк наслідки недійсності правочинів (реституція) не можуть застосовуватися стосовно позивача, оскільки він не є стороною спірних договорів, відхиляються колегією суддів як безпідставні з огляду на наступне. За встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи, відповідач набув право власності на спірне нерухоме майно на підставі іпотечного договору, укладеного з ПП "Елітон-2011", яке не мало права розпоряджатися цим майном, а не в результаті врегулювання договірних відносин між позивачем та відповідачем. У даному випадку розглядається віндикаційний позов ТОВ "Мальви-Маркет", однією з ключових умов звернення з яким є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин. Тобто, позивачем заявлено вимогу про витребування спірного майна у відповідача як у особи, що незаконно володіє цим майном, а не як наслідок визнання недійсним вищезгаданого іпотечного договору, укладеного між відповідачем та ПП" Елітон-2011".
8.38. Також скаржник зазначає про безпідставну відмову у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2018 у даній справі (пункт 5.6 цієї постанови), з посиланням на те, що з 22.07.2022 ПАТ "Мегабанк" знаходиться в процесі ліквідації і вжиті судом заходи забезпечення позову є фактичною забороною Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснювати заходи щодо продажу майна неплатоспроможного банку.
8.39. Однак, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, забезпечення позову застосовується як гарантія реального і ефективного виконання судового рішення, прийнятого на користь позивача. Зважаючи на встановлені за результатами розгляду цієї справи обставини стосовно дійсного власника спірного нерухомого майна, які не спростовані відповідачем, перебування останнього в процесі ліквідації не вказує на незаконність вжитих заходів забезпечення позову та необхідність скасування таких заходів.
8.40. Відносно доводів скаржника стосовно відстрочення сплати судом судового збору позивачем (пункт 5.5 цієї постанови), колегія суддів зазначає, що вказані аргументи не спростовують та не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій по суті заявленого позову. Крім того, питання відстрочення або розстрочення судового збору відноситься до дискреційних повноважень суду. Враховуючи, що судовий збір входить до складу судових витрат, випадки не вирішення відповідного питання судом врегульовані положеннями статті 244 ГПК України.
8.41. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
8.42. З урахуванням викладеного вище, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій повно і об'єктивно з'ясували обставини справи, застосували норми матеріального права відповідно до правових позицій Верховного Суду, наведених у мотивувальній частині цієї постанови, що не спростовано скаржником.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
9.3. Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги АТ "Мегабанк" слід відмовити.
10. Судові витрати
10.1. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги без задоволення, понесені у зв'язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2022 у справі №914/1353/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді С. В. Жуков
К. М. Огороднік