ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1780/23
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Дідовій М.А.,
розглянувши справу № 916/1780/23
за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, Одеська обл., місто Одеса, вул. Артилерійська, будинок 1; код ЄДРПОУ 26302595)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Києнка Олега Георгійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про виселення та стягнення 65 478,06 грн;
представники сторін:
від позивача - Вакаренко І.В.,
від відповідача - Гриценко В.Є.,
ВСТАНОВИВ:
Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Києнка Олега Георгійовича, в якому просить:
- виселити відповідача з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 31,1 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 7;
- стягнути з відповідача 65 478,06 грн неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди.
В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем Договору оренди від 11.12.2014 № 30-к/14 в частині повернення орендованого приміщення після закінчення строку дії договору, який згідно з додатковим договором від 05.11.2019 № 4 було продовжено до 05.11.2020.
Вказує, що на виконання своїх зобов'язань та вимог чинного законодавства повідомив орендаря (повідомлення № 01-13/3988 від 05.10.2020) про закінчення терміну дії договору та про необхідність повернення приміщення за актом приймання-передачі, в той час як від останнього 14.07.2020 надійшли листи про продовження договірних відносин.
Однак, позивач наголосив, що орендарем не було дотримано вимог чинного законодавства, а саме не надано звіт про оцінку майна та документи, передбачені п. 113 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020.
З урахуванням приписів Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ, яким встановлено відповідний порядок продовження договірних відносин, позивач вважає, що термін дії договору закінчився 05.11.2020, тобто договір припинився у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Між тим, як вказав позивач, ним було проведено обстеження наданого в оренду об'єкта та встановлено, що орендар продовжує використовувати приміщення, про що складено акт з фотофіксацією.
Враховуючи невчасне виконання відповідачем зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди, позивач в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України нарахував відповідачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, яка відповідно до розрахунку складає 65 478,06 грн.
Ухвалою від 08.05.2023 позовну заяву (вх. № 1843/23 від 01.05.2023) Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду правильної адреси місцезнаходження відповідача за даними Реєстру та доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на правильну адресу Фізичної особи-підприємця Києнка Олега Георгійовича.
15.05.2023 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою від 16.05.2023 позовну заяву (вх. № 1843/23 від 01.05.2023) Департаменту комунальної власності Одеської міської ради прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1780/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.06.2023, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив.
В подальшому підготовче судове засідання протокольними ухвалами відкладалося на 27.06.2023 та на 12.07.2023.
27.06.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про проведення судового засідання без участі позивача за наявними матеріалами справи.
04.07.2023 до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог та надав, зокрема, такі доводи:
- термін дії договору оренди нежитлового приміщення, наданого відповідачу згідно договору № 30-к/14 від 11.12.2014, неодноразово продовжувався, зокрема за додатковим договором № 4 від 05.11.2019 - до 05.11.2020;
- 06.07.2020 Департамент комунальної власності Одеської міської ради листом 01-13/2305 було повідомлено відповідача про те, що останньому необхідно звернутися в Департамент з проханням про перепрофілювання об'єкта оренди або звільнити і здати приміщення за актом прийому-передачі;
- 15.07.2020, тобто у строк зазначений Департаментом Одеської міської ради у листі 01-13/2305 від 06.07.2020 відповідач по справі подав відповідну заяву про зміну профілю орендованого приміщення (копія додається), крім того, разом з листом також було подано лист від 14.07.2020 р Комунального позашкільного навчального закладу «Одеський центр дитячої та юнацької творчості «Еврика» в якому зазначено про доцільність продовження надання приміщення в оренду СПД Києнко О.Г.;
- Департаментом комунальної власності не було надано відповідь на лист Фізичної особи-підприємця Києнка Олега Георгійовича стосовно зміни профілю орендованого приміщення та подальшого продовження договору оренди, що фактично поставило відповідача у невигідне становище, оскільки останній не отримав листа щодо погодження на зміну профілю орендованого приміщення, як то було зазначено в листі позивача та позбавило відповідача продовжити термін дії договору;
- Орендар, що добросовісно та належним чином здійснює свою поведінку, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, якими не встановлено до 01.07.2020р. обов'язку орендаря надсилати за 3 місяці до закінчення строку дії договору заяву орендарю про намір продовжити договір оренди на новий термін, з 01.07.2020р. опиняється в правовій ситуації, коли він вже ніяким чином не може продовжити договір оренди в законний спосіб відповідно до умов нового законодавства. Між тим, вимога надіслання за 3 місяці до закінчення строку дії договору заяви орендодавцю про намір продовжити договір оренди має кореспондувати встановленому обов'язку орендаря, який, як зазначалось, до 01.07.2020р. відсутній;
- положеннями договору № 30-к/14 від 11.12.2014 р. не передбачено обов'язкового укладання письмової додаткової угоди для продовження терміну дії відповідного договору у випадку наявності підстав для його автоматичного продовження, при цьому, у даному випадку, має значення лише те, чи збіг встановлений законом місячний строк для заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди після закінчення терміну дії такого договору, оскільки саме із його закінченням пов'язане автоматичне продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором;
- матеріали справи не місять доказів направлення орендодавцем - Департаментом комунальної власності Одеської міської ради до закінчення строку дії договору оренди або протягом одного місяця після закінчення строку його дії, тобто до 05.11.2020 р., заяви орендарю - ФОП Києнку О.Г. про припинення дії договору;
- Департаментом комунальної власності Одеської міської ради виставлялися відповідачу, як орендарю, рахунки на оплату орендної плати за договором № 30-к/14 від 11.12.2014 р., які, в свою чергу, сплачувались відповідачем. При цьому, сплачені відповідачем платежі були прийняті Департаментом та не повертались відповідачу, що свідчить про ту обставину, що позивач не заперечував проти продовження терміну дії договору оренди;
- відповідачем по справі в липні 2021 року через систему РrоrrоПродаж і на виконання вимог Закону № 157-ІХ було подано пакет документів для продовження строку дії договору № 30-к/14 від 11.12.2014 р строком на 5 (п'ять) років, проте Департаментом комунальної власності Одеської міської ради не було прийнято жодних рішень, стосовно продовження строку дії договору чи у відмові в укладенні нового договору.
- матеріали справи не місять доказів направлення орендодавцем - Департаментом комунальної власності Одеської міської ради до закінчення строку дії договору оренди або протягом одного місяця після закінчення строку його дії відповідної заяви про розірвання чи припинення договору та більш того, позивач по справі продовжував і продовжує приймати орендні платежі за користування орендованим майно, що виключає взагалі нарахування будь-яких штрафних санкцій, зокрема і неустойки;
- при здійснення нарахування пені позивачем не було дотримано шестимісячний строк для її нарахування, а тому відповідач зазначає, що розрахунок наданий до позовної заяви є невірним та складений з порушенням вимог ст. 232 ГК України.
10.07.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, не погодившись з доводами відповідача, зазначив, що строк дії договору оренди № 30-к/14 від 11.12.2014 визначено його сторонами до 05.11.2020, тобто він закінчувався після 01.07.2020, й у цьому випадку до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ. Посилаючись на вказаний Закон, позивач відзначив, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Зауважив, що фактичні обставини у даній справі свідчать про те, що у цьому випадку відсутні правові підстави для продовження договору оренди.
12.07.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення документів до матеріалів справи, а саме копії листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 16.06.2023 № 01-19/1207, яке протокольною ухвалою від 12.07.2023 судом було задоволено.
Протокольною ухвалою від 12.07.2023 відкладено підготовче судове засідання на 24.07.2023.
21.07.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Протокольною ухвалою від 24.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.08.2023.
У судовому засіданні, яке відбулось 28.08.2023, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
По завершенню на стадії розгляду справи по суті судових дебатів, суд вийшов до нарадчої кімнати для прийняття рішення, після чого системою цивільного захисту у м. Одесі та Одеській області було оголошено повітряну тривогу.
У зв'язку з необхідністю переміщення суддів, працівників апарату суду та відвідувачів в укриття, судове засідання було перервано.
Ухвалою від 28.08.2023 повідомлено сторін про те, що судове засідання перенесено на 04.09.2023.
29.08.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі.
У судовому засіданні, яке відбулось 04.09.2023, суд, після виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
11.12.2014 між відділом освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради як орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Києнком Олегом Георгійовичем було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 30-к/14 (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне постійне користування приміщення у КПНЗ ОЦДЮТ «Еврика», загальною площею 32,66 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 7 (далі - об'єкт оренди).
Пунктом 1.3. Договору було встановлено термін його дії: з 11.12.2014 до 18.11.2015.
Після закінчення строку дії Договору, орендар має переважне право на його продовження на нових умовах, у разі належного виконання ним умов договору та за відсутності у орендодавця наміру передати об'єкт оренди на наступний термін на конкурсних засадах (п. 7.7. Договору).
Згідно з п. 7.8. Договору у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передачені договором.
Об'єкт оренди було передано відповідачу за Актом приймання-передачі нежилого приміщення від 11.12.2014 (а.с. 15).
Додатковим договором № 1 від 16.12.2016 назву орендодавця було змінено на Комунальну установу «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси».
Також, вказаним додатковим договором було внесено зміни до п. 1.1. Договору, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне постійне користування приміщення у КПНЗ ОЦДЮТ «Еврика», площею 31,1 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 7.
Цим же додатковим договором термін дії Договору було продовжено до 18.11.2017.
Додатковим договором № 2 від 14.02.2017 було внесено зміни до Договору, зокрема, продовжено строк його дії - до 18.11.2018.
Додатковим договором № 3 від 23.03.2018 змінено назву орендодавця на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.
05.11.2019 між сторонами було укладено Додатковий договір № 4, яким переглянуто розмір орендної плати, а також продовжено строк дії Договору до 05.11.2020.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до норм ч. 1 та 2 ст. 283 Господарського кодексу України, що кореспондуються з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим па такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Положеннями ст. 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Положеннями статті 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
З 01.02.2020 Закон № 2269-ХІІ втратив чинність внаслідок набрання чинності Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019 (далі Закон України № 157-ІХ), який введений в дію 01.02.2020.
В п. 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Після настання однієї з дат. яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Статтею 18 Закону України № 157-ІХ встановлено новий порядок продовження договору оренди, а саме, продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
За змістом ч. 2 ст. 18 Закону України № 157-ІХ, без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Положеннями ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» унормовано, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов'язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов'язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті.
Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості.
Постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03 червня 2020 року, що набрала чинності 17 червня 2020 року, був затверджений Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (надалі - Порядок), який містить механізм продовження договорів оренди за результатами (шляхом) проведення аукціону або без проведення аукціону в випадках, що передбачені Законом України «Про оренду державного і комунального майна».
Пунктом 134 Порядку встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.
Пункт 135 Порядку передбачає, що орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Відповідно до пункту 136 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар додає до заяви документи, передбачені пунктом 113 цього Порядку та звіт про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Між тим, у матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем орендодавцю документів, передбачених пунктом 113 Порядку та звіту про оцінку майна, як і відсутні докази звернення із відповідною заявою до орендодавця про продовження договору з додержанням передбаченого ч. 3 ст. 18 Закону № 157-ІХ строку.
За таких обставин, оскільки продовження договору оренди відбувається відповідно до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ, яким в свою чергу встановлений відповідний порядок щодо продовження договірних відносин, термін дії договору закінчився 05.11.2020, тобто договір припинився у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 7.11. Договору передбачено припинення його дії внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
03.03.2023 позивачем було здійснено обстеження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одесса, вул. Космонавтів, 7, та встановлено факт його використання відповідачем для розміщення фотостудії, продажу непродовольчих товарів та розміщення ксероксу, про що складено акт з фотофіксацією (а.с. 22).
Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України).
В свою чергу, припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об'єктом оренди.
Слід зазначити, що виселення є ефективним способом захисту, так як забезпечує поновлення порушеного права Позивача як особи, яка має речове право на майно - право господарського відання, та відповідно право орендодавця на вільне розпорядження об'єктом оренди. Так, з огляду на закінчення строку дії договору оренди та обов'язок Орендаря повернути майно Орендодавцю після закінчення дії договору, у випадку невиконання відповідного обов'язку, ефективним способом захисту прав є саме вимога про виселення, яка передбачає реальне відновлення порушеного права
Враховуючи вказані обставини, позовні вимоги в частині виселення відповідача з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 31,1 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 7 (КПНЗ Одеський ПДЮТ «Еврика»), підлягають задоволенню.
Судом відхиляються доводи відповідача з приводу листування з позивачем у липні 2020 р. стосовно зміни профілю приміщення, так як вказане листування не відміняє та не замінює собою встановлений Законом №157-IX порядок продовження договору оренди.
За змістом ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Приписами ч. 1 ст. 785 ЦК України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Законодавець у ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначив, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Невиконання передбаченого ч. 1 ст. 785 вказаного вище Кодексу обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує право на застосування відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Отже, відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, від 24.04.2018 у справі № 910/14032/17 та від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше манно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено поняття штрафних санкцій. Ними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Тобто, неустойка згідно із ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).
Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним.
В пункті 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 № 12 зазначено, що застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України. Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.
Виходячи з викладеного вище, у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи доказів виконання відповідачем зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди позивачу самостійно за актом приймання-передачі, суд, перевіривши запропонований позивачем розрахунок неустойки, який вважається арифметично та методологічно правильним, задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у сумі 65 478,06 грн.
Відповідач заперечував щодо періоду нарахування неустойки. Вважає що розрахунок здійснено з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З цього приводу суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX Розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: "7. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Таким чином, розрахунок неустойки здійснено позивачем з урахуванням п. 7 Розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5,368,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, Одеська обл., місто Одеса, вул. Артилерійська, будинок 1; код ЄДРПОУ 26302595) до Фізичної особи-підприємця Києнка Олега Георгійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про виселення та стягнення 65 478,06 грн - задовольнити.
2. Виселити Фізичну особу-підприємця Києнка Олега Георгійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 31,1 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 7 (КПНЗ Одеський ПДЮТ «Еврика») на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, Одеська обл., місто Одеса, вул. Артилерійська, будинок 1; код ЄДРПОУ 26302595).
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Києнка Олега Георгійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, Одеська обл., місто Одеса, вул. Артилерійська, будинок 1; код ЄДРПОУ 26302595) 65 478,06 грн неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди, 5,368,00 грн витрат зі сплати судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 04 вересня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 12 вересня 2023 р.
Суддя Р.В. Волков