ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
11 вересня 2023 року Справа № 915/649/23
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Жиган А.О.,
представника позивача: Сокол Н.М.,
представника відповідача: не з'явився,
представників третіх осіб: не з'явилися,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Родіна-Агро” за вих.№04/09/23 від 04.09.2023 (вх.№11705/23 від 07.09.2023) про скасування заходів забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропартнер” (14013, м.Чернігів, просп.Перемоги, буд.133; ідент.код 31818929; адреса ел.пошти: info@agropartner.ua; адреса ел.пошти представника - Сокол Н.М.: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; natawa_sokol@ukr.net),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Родіна-Агро” (57220, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Пересадівка, вул.Леніна, буд.152; ідент.код 36587305; адреса ел.пошти: rodinaagro@gmail.com),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю “ВВС Ексім” (01011, м.Київ, вул.Лєскова, буд.3; ідент.код 43888072),
2) Товариство з обмеженою відповідальністю “НІД Чернігів +” (14026, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с.Новий Білоус, вул.Квітнева, буд.21; ідент.код 41106079),
про: стягнення 815372,22 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом Миколаївської області на стадії підготовчого провадження розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропартнер” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Родіна-Агро” про стягнення грошових коштів в загальній сумі 815372,22 грн, з яких: 223593,34 грн - основний борг за поставлений по договору №п-68-АПР від 19.01.2022 товар, 398937,26 грн - пеня, 173356,26 грн - інфляційні втрати, 19485,36 грн - 3% річних.
28.08.2023 від позивача до суду надійшла заява, в якій останній просив суд вжити у даній справі заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти належні відповідачу в межах ціни позову в розмірі 815372,22 грн.
Ухвалою суду від 29.08.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропартнер” б/н від 28.08.2023 про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти, в межах ціни позову в розмірі 815372,22 грн, які обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “Родіна-Агро” в будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах, виявлених державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали суду.
При цьому, судом було взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 по справі №905/448/22 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2023 по справі №37з-23, про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчитиме про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
До того ж, судом було враховано, що запропонований позивачем захід забезпечення позову лише обмежить право відповідача розпорядженням грошових коштів, що знаходяться на його рахунках, в межах суми позовних вимог, а не всіх коштів, які є у нього в наявності, та не призведе до зупинення господарської діяльності останнього.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Родіна-Агро” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з клопотанням за вих.№04/09/23 від 04.09.2023 (вх.№11705/23 від 07.09.2023), в якому просить суд скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 29.08.2023.
В обґрунтування такого клопотання відповідач вказує, що Договір від 19.01.2022 за №п-68-АПР доданий позивачем до матеріалів позовної заяви не підписувався директором ТОВ “Родіна-Агро” чи іншим повноважним представником, в договорі взагалі відсутній підпис та печатка ТОВ “Родіна-Агро”; основні умови вказаного договору не погоджено, однак позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення грошових коштів в загальній сумі 815372,22 грн, з яких: 223593,34 грн - основний борг за поставлений по договору №п-68-АПР від 19.01.2022 товар, 398937,26 грн - пеня, 173356.26 грн - інфляційні втрати, 19485,36 грн - 3% річних.
На думку відповідача, задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на загальну суму 815372,22 грн, та зокрема у частині стягнення пені у cyмi 398937,26 грн, за відсутності укладеного договору з погодженням відповідної умови являється безпідставним.
Відомості щодо наявності кримінальних проваджень відносно керівника ТОВ “Родіна-Агро” Белевят Є.О., призначеного на посаду 19.08.2020, - відсутні; заборгованість ТОВ “Родіна-Агро” перед бюджетом та цільовими фондами станом на 31.08.2022, - відсутня; за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного реєстру боржників, відкритих/незавершених виконавчих проваджень стосовно боржника ТОВ “Родіна-Агро”, - не виявлено, що спростовує твердження позивача про наявність у ТОВ “Родіна-Агро” ознак ризикового контрагента.
Накладення арешту на розрахункові рахунки ТОВ “Родіна-Агро”, навіть в межах суми 815372,22 грн, може вплинути на збільшення ризиків внутрішньої загрози продовольчій безпеці держави та на зниження рівня забезпечення продовольством потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або національної економіки чи населення в умовах воєнного стану.
Посилаючись на такі обставини, відповідач вважає, що всупереч вимогам ст.74 ГПК України, позивачем не було надано належних доказів на підтвердження існування обставин, які можуть призвести до ускладнення або зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.
Представник позивача у судовому засіданні висловив заперечення проти клопотання відповідача, посилаючись на те, що обрані судом заходи забезпечення позову цілком відповідають приписам ст.ст.136, 137 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ст.145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч.2 ст.137 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Таким чином, інститут забезпечення позову передбачає вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Відповідно, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” №16 від 26.12.2011 (із змінами та доповненнями), враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
З аналізу наведених положень вбачається, що правовий інститут скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування.
В той же час помилковість, незаконність чи безпідставність з точки зору учасника процесу застосування заходів забезпечення позову не є такими обставинами в розумінні передбаченої процесуальним законом процедури скасування забезпечення позову, а лише можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, для чого чинним законом передбачена процедура апеляційного та касаційного оскарження судового рішення.
За вказаних обставин, судом відхиляються посилання відповідача на необґрунтованість ухвали суду від 29.08.2023 через недоведеність позивачем порушення його прав та законних інтересів, оскільки мотивована оцінка кожного аргументу та доказу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, та висновок, чи були і ким були порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, здійснюється судом у нарадчій кімнаті при прийнятті рішення по суті позовних вимог.
Що стосується посилання відповідача на те, що внаслідок вжиття заходів забезпечення позову має місце перешкоджання господарській діяльності відповідача, суд дійшов наступного висновку.
Наведені відповідачем аргументи, на думку суду, навпаки свідчать про необхідність забезпечення позову, оскільки в разі скасування арешту на грошові кошти, в межах ціни позову в розмірі 815372,22 грн, останній матиме можливість в будь-який момент розпорядитися такою сумою коштів, які знаходяться на його рахунках, внаслідок чого, у разі задоволення позову, ефективний захист або поновлення порушених прав позивача буде неможливе чи вкрай утруднено.
Застосовані судом в ухвалі від 29.08.2023 заходи до забезпечення позову не порушують прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призводить до втручання у звичайну діяльність відповідача, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Тому суд, з урахуванням вказаних обставин, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову у даній справі.
Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76, 77, 79, 136, 137, 145, 232, 234, 235 ГПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Родіна-Агро” за вих.№04/09/23 від 04.09.2023 (вх.№11705/23 від 07.09.2023) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 29.08.2023, - відмовити.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, з урахуванням п.4 Розділу Х “Прикінцеві положення” ГПК України (в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020), апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалу оформлено у відповідності до ст.234 ГПК України та підписано суддею 12.09.2023.
Суддя М.В.Мавродієва