06 листопада 2007 р.
№ 41/58-13/412
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Головного управління з питань внутрішньої політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ (далі -Головне управління)
на рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2007 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2007
зі справи № 41/58-13/412
за позовом Всеукраїнської видавничої православної місії Української православної церкви Київського патріархату, м. Івано-Франківськ (далі -Всеукраїнська видавнича православна місія УПЦ КП)
до Головного управління,
Київської міської державної адміністрації, м. Київ (далі -Київська міськдержадміністрація),
про стягнення 812 950 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Державне казначейство України, м. Київ (далі - Держказначейство України), та
зустрічним позовом Головного управління
до Всеукраїнської видавничої православної місії УПЦ КП
про визнання угоди недійсною.
Судове засідання проведено за участю представників:
Всеукраїнської видавничої православної місії УПЦ КП -Романчак О.Г., Москаленко В.І.,
Головного управління -Слободянюк М.С., Матвієвського А.О., Шаповала В.М.,
Київської міськдержадміністрації -не з'яв.,
Держказначейства України -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Так, постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2006 рішення господарського суду міста Києва від 14.10.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2006 зі справи № 41/58 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду України від 28.09.2006 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду зазначеної постанови Вищого господарського суду України.
У новому розгляді справа одержала номер 41/58-13/412.
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2007 (суддя Дідиченко М.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2007 (колегія суддів у складі: Григорович О.М. - головуючий, судді Гольцова Л.А. і Рябуха В.І.), первісний позов задоволено частково: з Головного управління стягнуто на користь Всеукраїнської видавничої православної місії УПЦ КП 812 950 грн. заборгованості та суму судових витрат зі справи; в іншій частині первісного позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено. У прийнятті зазначеного рішення та постанови попередні судові інстанції виходили з обґрунтованості первісного позову саме в зазначеній сумі та з недоведеності вимог за зустрічним позовом.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Головне управління просить оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати і передати останню на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скаргу мотивовано неповною перевіркою названими судовими інстанціями всіх обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття неправосудних рішень.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 20.12.1999 Всеукраїнська видавнича православна місія УПЦ КП і Управління у справах релігій Київської міськдержадміністрації (далі -Управління у справах релігій) уклали угоду № 1 (далі -Угода № 1), за умовами якої Всеукраїнська видавнича православна місія УПЦ КП зобов'язувалася надати названому Управлінню поліграфічні послуги з виготовлення ювілейного видання “Святого Євангелія» в кількості 5 000 примірників, а Управління у справах релігій зобов'язувалося оплатити ці послуги;
- 20.12.1999 Всеукраїнська видавнича православна місія УПЦ КП і Управління у справах релігій уклали угоду № 10-1 (далі -Угода № 10-1), за умовами якої Всеукраїнська видавнича православна місія УПЦ КП зобов'язувалася надати названому Управлінню поліграфічні послуги з виготовлення ювілейного видання “Святого Євангелія» в кількості 5 000 примірників, а Управління у справах релігій зобов'язувалося оплатити ці послуги;
- згідно з Угодами №№ 1 і 10-1:
· Управління у справах релігій мало здійснити попередню оплату в розмірі 100 % вартості замовлення (пункти 2.2);
· за фактом виконаних робіт складається та підписується двосторонній акт здавання-приймання виконаних робіт (пункти 3.1);
- за Угодою № 1 Всеукраїнська видавнича православна місія УПЦ КП передала, а Управління у справах релігій прийняло 9 910 примірників “Святого Євангелія» на загальну суму 1 502 150 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками обох сторін актами здавання-приймання робіт та продукцій. Всеукраїнською видавничою православною місією УПЦ КП не подано доказів на підтвердження отримання Управлінням у справах релігій примірників “Святого Євангелія» за Угодою № 10-1;
- Всеукраїнська видавнича православна місія УПЦ КП передала продукцію, а Управління у справах релігій отримало її без попередньої оплати, тобто сторони Угоди № 1 своїми діями змінили умови цієї угоди в частині порядку розрахунку за виготовлену продукцію; нового порядку оплати встановлено не було;
- Управління у справах релігій оплатило отриману продукцію частково, в сумі 689 200 грн., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень;
- 20.11.2003 Всеукраїнська видавнича православна місія УПЦ КП надіслала Управлінню у справах релігій вимогу про оплату боргу, але заборгованість погашено не було;
- рішенням Київської міської ради від 23.10.2003 № 72/946 Управління у справах релігій було реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління, яке є правонаступником Управління у справах релігій;
- згідно з розпорядженням Київського міського голови від 08.10.1999 № 19 333 Управлінню у справах релігій було надано фінансову допомогу на видання лише 5 000 примірників “Святого Євангелія»;
- відповідно до Тимчасового положення про Управління у справах релігій Київської міської державної адміністрації від 05.05.1996 № 649, на підставі якого назване Управління діяло під час укладення Угод №№ 1 і 10-1, Управління у справах релігій є юридичною особою, що утримується за рахунок бюджетних коштів;
- за приписом підпункту 4 пункту 10 названого Тимчасового положення начальник управління має право розпоряджатися коштами у межах асигнувань, передбачених бюджетом на відповідний рік;
- не береться до уваги заперечення Головного управління про те, що фактично від Всеукраїнської видавничої православної місії УПЦ КП отримано лише 5 000 примірників “Святого Євангелія», а на інші 4 910 примірників лише оформлено акт здачі-приймання, але їх не отримано по накладних: адже в пункті 3.1 Угоди № 1 її сторони зазначили, що факт отримання робіт підтверджується саме актами здавання-приймання виконаних робіт, а не накладними; крім того, Головне управління на вимогу суду не надало бухгалтерські документи, що відображають кількість отриманих примірників “Святого Євангелія»;
- за зустрічною позовною заявою Головне управління просило визнати недійсною Угоду № 10-1 як таку, що укладена про людське око, без наміру створити юридичні наслідки;
- Головним управлінням не доведено, що Всеукраїнська видавнича православна місія УПЦ КП або Управління у справах релігій лише зовні виражали волю щодо укладення Угоди № 10-1 та не мали наміру виконувати її;
- Всеукраїнська видавнича православна місія УПЦ КП в позовній заяві просила стягнути також 16 800 грн. як судові витрати за адвокатські послуги;
- 15.12.2003 Всеукраїнською видавничою православною місією УПЦ КП і приватним юридичним підприємством “Професіонал» (далі -ПЮП “Професіонал») було укладено контракт, за умовами якого ПЮП “Професіонал» зобов'язувалося надавати Всеукраїнській видавничій православній місії УПЦ КП юридичні послуги, а останнє -оплачувати ці послуги;
- сплата Всеукраїнською видавничою православною місією УПЦ КП ПЮП “Професіонал» коштів у сумі 16 800 грн. підтверджується відповідними платіжними дорученнями;
- Всеукраїнською видавничою православною місією УПЦ КП не подано доказів на підтвердження того, що юридичні послуги було надано їй саме адвокатом або адвокатською фірмою.
Відповідно до частини першої статті 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
У постанові Вищого господарського суду України від 25.07.2006 № 41/58 зверталася увага на довід Головного управління щодо неналежного оформлення документа стосовно здавання-приймання робіт, а саме акта від 07.08.2000 № 10-3 (т. 4, а. с. 133), який, за твердженням скаржника, містить здійснене Всеукраїнською видавничою православною місією УПЦ КП в односторонньому порядку виправлення кількості примірників видання (1 110 замість 110). В тій же постанові містилася вказівка про необхідність у новому розгляді справи, зокрема, всебічно і повно з'ясувати її обставини та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду.
Згаданий акт приймання-передачі, безумовно, є доказом у даній справі, і відповідна вказівка стосувалася й цього доказу, який має істотне значення для правильного визначення кількості переданих (отриманих) примірників “Святого Євангелія». Проте обставини, пов'язані з кількістю таких примірників за актом від 07.08.2000 № 10-3 та правомірністю внесення виправлень до останнього, не з'ясовані попередніми судовими інстанціями і в новому розгляді справи, в зв'язку з чим вони припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати доводам сторін і доказам у справі належну правову оцінку й вирішити спір відповідно до закону.
Крім того, виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) до Вищого господарського суду України надіслано копію листа Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ в м. Києві МВС України від 05.10.2007 № 7/10-3201/1, в якому зазначено, що:
- в діях посадових осіб Управління у справах релігій вбачаються ознаки злочину, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України, “що виразилося у прояві халатності при підписанні угод та актів прийому-передачі продукції між Управлінням у справах релігій КМДА в особі Ткачука А.П. та Всеукраїнською видавничою православною місією УПЦ КП в особі президента Романчак О.Г.»;
- в діях посадових осіб Всеукраїнської видавничої православної місії УПЦ КП вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого статтею 190 названого Кодексу, “що виразилося в спробі шахрайським шляхом заволодіти бюджетними коштами, у вигляді оплати за продукцію, що фактично виготовлена та передана Управлінню у справах релігій КМДА не була»;
- матеріали перевірки направлено до Прокуратури міста Києва.
Головним управлінням додатково подано до Вищого господарського суду України копію листа прокуратури м. Києва від 05.11.2007 № 07/2-1354-07 з повідомленням про те, що “на даний час прокуратурою м. Києва проводиться перевірка у порядку ст. 97 КПК України за матеріалами УДСБЕЗ ГУ МВС України у м. Києві щодо шахрайських дій президента Всеукраїнської видавничої православної місії УПЦ КП Романчак О.Г., злочинних дій службових осіб Управління у справах релігій КМДА під час підписання угод та актів прийому передачі продукції».
Оскільки матеріали та результати відповідної перевірки можуть мати значення для розгляду господарським судом даної справи (в тому числі для з'ясування кількості фактично переданих позивачем Управлінню у справах релігій примірників видання), суду в новому розгляді справи слід також вирішити питання про витребування в порядку частини першої статті 38 ГПК України таких матеріалів та/або відомостей про результати здійсненої перевірки у відповідних правоохоронних органів.
Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Головного управління з питань внутрішньої політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2007 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2007 зі справи № 41/58-13/412 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов