Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101
01.10.2007
Справа №2-7/11063-2007
За скаргою Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (м.Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомівський, 52/1)
До Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції (98404, м. Бахчисарай, вул. Калініна, 1)
Зацікавлена особа Бахчисарайське комунальне підприємство «Міськтепломережа» (98400, м. Бахчисарай, вул. Лермонтова, 50)
Скарга на дії ДВС
Суддя Дворний І.І.
Від заявника - Раскевич Г. П., предст., дов. №11/66 від 27.08.2007 р.
Від ДВС - не з'явився.
Від третьої особи (боржника) - не з'явився.
Суть спору: Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулось до Господарського суду АР Крим зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції, зацікавлена особа Бахчисарайське комунальне підприємство «Міськтепломережа», в якій просить суд визнати дії ВДВС Бахчисарайського РУЮ по винесенню постанови від 10.04.2007 р. про повернення виконавчого документу неправомірними. Крім того, заявник просить визнати неправомірною постанову від 10.04.2007 р. про повернення наказу №2-9/8819-2004.
Скарга мотивована тим, що органом державної виконавчої служби не вжито всіх заходів з примусового виконання наказу Господарського суду АР Крим у справі №2-9/10107-2004, чим заподіяна шкода охоронюваним законом правам та інтересам ДАК «Чорноморнафтогаз», які пов'язані з повним та своєчасним отриманням коштів відповідно до рішення суду.
Відділ державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції у судове засідання не з'явився, однак направив до суду відзив на скаргу, в якій пояснив, що державним виконавцем були вжиті всі необхідні заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», направлені на виконання рішення Господарського суду, а саме: накладений арешт на грошові кошти в установах банків, здійснювалася перевірка кас підприємства, описувалося майно боржника тощо. У зв'язку з тим, що майно боржника виявлено не було, виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, ВДВС Бахчисарайського РУЮ повідомив, що КП «Міськтепломережа» включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Відповідно до ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга ДАК «Чорноморнафтогаз» підлягає задоволенню з наступних підстав.
На виконання Рішення ГС АР Крим від 05.07.2004 р. у справі №2-9/8819-2004, судом був виданий наказ про його примусове виконання від 19.07.2004 р.
10.04.2007р. Відділом державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документу у зв'язку з відсутністю майна, що належить боржнику, а також відсутністю грошових коштів на рахунках боржника (а. с. 5).
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Причому, ч. 6 вказаної статті Закону передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.
Однак, суд звертає увагу на те, що ч. 7 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.
Аналогічне право, згідно зі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, належить і сторонам у справі, зокрема, стягувачу.
З матеріалів справи вбачається, що в наказі Господарського суду від 19.07.2004 р. у справі №2-9/8819-2004 вказаний певний рахунок, з якого повинно було бути здійснено стягнення - р/р 26003258792004 в КРУ КБ Приватбанк.
Проте, як свідчать матеріали справи та вказується відділом ДВС Бахчисарайського РУЮ у відзиві на скаргу, відносно боржника державним виконавцем було відкрито зведене виконавче провадження, загальна сума заборгованості за яким складає 2862752,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.
Отже, у разі об'єднання кількох виконавчих проваджень стосовно одного боржника в зведене, державним виконавцем повинні бути вжиті усі заходи, направлені на примусове виконання виконавчих документів.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом, та має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
У статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право органів виконавчої служби на невідкладне вилучення готівки в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, після її виявлення та складення відповідного акта державним виконавцем.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що Відділом ДВС Бахчисарайського РУЮ не було вжито всіх необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення суду, зокрема, не було проведено опис та арешт касової книги боржника, не вжито заходів щодо вилучення готівки з каси підприємства-боржника, що підтверджує правомірність викладених в скарзі вимог ДАК «Чорноморнафтогаз» та є підставою для визнання неправомірними дій виконавчої служби щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу від 10.04.2007 р. та визнання постанови про повернення наказу від 19.07.2004 р. у справі №2-9/8819-2004 неправомірною.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження".
Аналогічне положення міститься в ч. 2 ст. 11 Закону України «Про судоустрій України», в якій встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.
Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій України»).
Суд зазначає, що прийняття Відділом ДВС Бахчисарайського РУЮ спірної постанови фактично позбавило Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» права на своєчасне отримання присудженої судом суми заборгованості, що, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства України, є неприпустимим.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
Згідно з Роз'ясненнями Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №04-5/365 від 28.03.2002 р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За таких обставин, скарга Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання Відділу ДВС Бахчисарайського РУЮ на те, що боржник був включений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", оскільки з наявного в матеріалах справи витягу зі вказаного реєстру вбачається, що Бахчисарайське комунальне підприємство «Міськтепломережа» було виключено зі вказаного реєстру на підставі Наказу Мінпаливенерго України №39 від 31.01.2007 р. Більш того, суд зазначає, що включення підприємства до зазначеного реєстру є, згідно зі ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», підставою для зупинення виконавчого провадження, а не підставою для повернення виконавчого документу
На підставі викладеного, керуючись ст. 121-2, 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд
1. Скаргу Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції (98404, м. Бахчисарай, вул. Калініна, 1) по винесенню постанови від 10.04.2007 р. про повернення виконавчого документу - наказу Господарського суду АР Крим від 19.07.2004 р. у справі №2-9/8819-2004.
3. Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції (98404, м. Бахчисарай, вул. Калініна, 1) від 10.04.2007 р. про повернення виконавчого документу - наказу Господарського суду АР Крим від 19.07.2004 р. у справі №2-9/8819-2004 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.