Справа № 420/22704/23
12 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку ст. 287 КАС України в письмовому провадженні справу за позовною заявою Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти В. І від 14.08.2023 року ВП № 72363778 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. на Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням суду від 19 квітня 2023 року по справі № 420/5336/23 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області з урахуванням висновків суду надити ОСОБА_2 відповідь на запит від 03.01.2023 року відповідно до поставлених питань у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI, із змінами і доповненнями, про перелік рухомого та нерухомого майна, яке належить Подільській міській раді (Подільській громаді) (ЄДРПОУ 33909986).
На виконання рішення суду від 19 квітня 2023 року по справі № 420/5336/23 Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області надав відповідь від 24.05.2023 №112 інф/з. на інформаційний запит ОСОБА_2 від 03.01.2023 щодо переліку рухомого та нерухомого майна, яке належить Подільській міській раді (Подільській громаді) (ЄДРПОУ 33909986). Відповідь надана з урахуванням висновків викладених у рішенні Одеського окружного адміністративного суду та відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», отже фактично Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області виконав рішення суду, повторно розглянув інформаційний запит від 03.01.2023 року.
Позивач зазначає, що покладені рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі №420/5336/23, зобов'язання виконані відповідачем у повному обсязі в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, а отже відсутні підстави для винесення постанови про накладення штрафу.
Ухвалою від 04.09.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись з урахуванням особливостей 287 КАС України. Судове засідання призначено на 11.09.2023 року об о 10:00 год.
Відповідач подав до суду відзив на позов (вх.№ ЕП/35440/23 від 06.09.2023 року), в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що державним виконавцем зі змісту листа відповідача, наданого на виконання рішення суду, встановлено невиконання рішення суду. Виконавчим комітетом Подільської міської ради Подільського району Одеської області при наданні відповіді на запит не взято до уваги висновків суду. Надана листом від 24.05,2023 року за вих. № 112 інф/з відповідь на запит ОСОБА_2 від 03.01.202 року з таким обґрунтуванням відмови у наданні запитуваної інформації суперечить висновкам суду та не може вважатися належним та фактичним виконанням вимог виконавчого листа. Відповідач вказує, що Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області формально відмовив у наданні запитуваної інформації, а зміст наданої відповіді не узгоджується з викладеними судом у рішенні висновками та не відповідає резолютивній частині рішення суду та не може вважтися фактично виконаним в повному обсязі рішенням згідно з виконавчим документом. Під час здійснення виконавчого провадження та безпосередньо на момент прийняття постанови про накладення штрафу на боржника, державним виконавцем встановлено факт неналежного виконання рішення суду.
У судове засідання призначене на 11.09.2023 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення останнього повідомлялися належним чином.
За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року у справі №420/5336/23 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області щодо відмови надати запитувану інформацію на запит від 03.01.2023 року.
Зобов'язано Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області з урахуванням висновків суду надити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідь на запит від 03.01.2023 року відповідно до поставлених питань у порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації” від 13 січня 2011 року № 2939-VI, із змінами і доповненнями, про перелік рухомого та нерухомого майна, яке належить Подільській міській раді (Подільській громаді) (ЄДРПОУ 33909986).
Стягнуто з Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області (ЄДРПОУ 04056960) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
20.06.2023 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №420/5336/23 в частині зобов'язання Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області з урахуванням висновків суду надити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідь на запит від 03.01.2023 року відповідно до поставлених питань у порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації” від 13 січня 2011 року № 2939-VI, із змінами і доповненнями, про перелік рухомого та нерухомого майна, яке належить Подільській міській раді (Подільській громаді) (ЄДРПОУ 33909986).
26.07.2023 року відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП №72363778 з виконання виконавчого листа №420/5336/23, виданого 20.06.2023 року.
26.07.2023 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн.
26.07.2023 року державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
09.08.2023 року на адресу відділу надійшла заява Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 07.08.2023 №2308 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням його в повному обсязі та додатки до неї.
14.08.2023 у зв'язку з невиконанням рішення суду державним виконавцем відділу прийнято постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.
Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно зі ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 ч.3 ст.18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, про що зазначено в частині другій статті 18 ЦПК України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення.
Відповідно до виконавчого листа №420/5336/23, виданого Одеським окружним адміністративним судом 20.06.2023 року, зобов'язано Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області надити ОСОБА_2 відповідь на запит від 03.01.2023 року відповідно до поставлених питань у порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації” від 13 січня 2011 року № 2939-VI, із змінами і доповненнями, про перелік рухомого та нерухомого майна, яке належить Подільській міській раді, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд під час розгляду справи №420/5336/23 дійшов висновку, що Виконавчий комітет Подільської міської ради є суб'єктом відносин у сфері доступу до публічної інформації та є її розпорядником згідно Закону №2939-VІ, а тому зобов'язаний надати на запит саме ту публічну інформацію відносно нерухомого та рухомого майна, яка є в їхньому розпорядженні і стосуються саме юридичної особи. Оскільки Подільська міська рада за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування, яка утворює виконавчі органи, саме Виконавчий комітет Подільської міської ради є бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, використовує кошти боржника, утримує та розпоряджається майном, а тому володіє усією інформацією про нього.
Крім того, суд приймаючи рішення відхилив посилання відповідача на те, що запитувана інформація окремо не існує і підлягає створенню, оскільки вся інформаціє щодо нерухомого та рухомого майна Відповідача відображена у Державних реєстрах та у відповідних бухгалтерських обліках юридичної особи і не підлягає створенню, оскільки вже створена. Також суд вважав недоречним посилання відповідача на п.2 ст.181 ЦКУ щодо поняття рухомого майна та не застосовним до поняття публічної інформації в розумінні Закону №2939-VI, оскільки публічною інформацією щодо майна є така, яка вже створена та відображена у державних реєстрах. При цьому, це не стосується коштів на поточних рахунках та іншого майна.
Крім того, в мотивувальній частині вказаного рішення суд дійшов висновку, що стосовно іншого майна, власником якого також є Подільська міська рада, але воно знаходиться, перебуває у розпорядженні та обліковується у інших юридичних осіб, Виконавчий комітет зобов'язаний був направити запит до цих суб'єктів господарювання.
Судом під час розгляду даної справи встановлено, що позивач на виконання рішення суду надав ОСОБА_2 відповідь на запит на інформацію від 03.01.2023 року (№112/ інф/з від 24.05.2023 року).
Як вбачається з наданої відповіді Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області, посилаючись на норми Закону України «Про доступ до публічної інформації», зазначив, що у зв'язку з відсутністю в останнього зафіксованої будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформації щодо переліку рухомого та нерухомого майна, яке належить Подільській міській раді, відсутністю інших належних розпорядників інформації, яким може бути відома запитувана інформація, ОСОБА_2 повідомлено про відмову в задоволенні запиту на підставі п.1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Дослідивши відповідь Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області, суд дійшов висновку, що остання не є належним виконанням рішення суду, оскільки не призвела до поновлення порушених прав ОСОБА_2 у відповідності до рішення суду у справі №420/5336/23.
Верховний Суд неодноразово по різним спірним правовідносинам зазначав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Згідно зі ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Суд дійшов висновку, що позивачем під час надання ОСОБА_2 відповіді на запит від 03.01.2023 року не дотримано вказаних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу від 14.08.2023 року ВП № 72363778 діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та в межах повноважень, оскаржувана постанова відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, є законною, обґрунтованою та скасуванню не підлягає.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим судові витрати суб'єкта владних повноважень по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 287, 295, КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області (просп. Шевченка, 2, м. Подільськ, Одеська обл., 66300, Код ЄДРПОУ 04056960) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовського, буд. 37, мю Одеса, 65091, Код ЄДРПОУ 43315529), третя особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови № 72363778 від 14.08.2023 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Суддя Самойлюк Г.П.
.